Українець очолив Марсіанську дослідницьку станцію в США: про життя в пустелі та завдання дослідників говоримо з інженером Сергієм Якимовим

Український інженер Сергій Якимов очолив Марсіанську дослідницьку станцію у пустелі Сан-Рафаель, в американському штаті Юта. На станції проводять геологічні та соціальні дослідження, симулюючи можливе життя астронавтів на поверхні Марса. Ротація дослідницьких груп триває по кілька тижнів, впродовж яких учасники живуть у спеціальних модулях, харчуються овочами з "марсіанської" теплиці та виходять назовні лише у скафандрах. За 20 років було проведено багато досліджень із взаємодії людей у таких умовах. Більше про життя на земному Марсі у "Ранку Вдома" розповів сам Сергій Якимов.

— Розкажіть, будь ласка, про марсіанську дослідницьку станцію в США. Коли вона з'явилася?

— Станція з'явилася ще на початку 2000-х років. Її створило американське марсіанське співтовариство. З того часу вона й розвивається. Тоді це була тільки одна будівля. Зараз у нас ще десь п'ять будівель, з'єднаних тунелями. Ми приймали людей з усього світу для симуляції марсіанських експедицій.

— Як там все влаштовано? Які задачі перед вами стоять?

— Задач небагато, але вони дуже важливі. Перше — це проведення симуляцій експедиції на поверхню Марса, проведення геологічних досліджень, відпрацювання іінженерного спорядження. Також це біологічні дослідження, відпрацювання якихось біологічних технологій, соціальні дослідження. Також йдеться про розповсюдження інформації про те, яким буде життя на Марсі.

— Що всередині?

—  Головна будівля — це циліндрична будівля на два поверхи. Вона побудована так, щоб поміститися в головний обтікач ракети-носія і була б запущена на Марс. Це така легенда. Вона може вмістити екіпаж з восьми людей. На першому поверсі є площа, де знаходяться скафандри і вони заряджаються. Люди там готуються до позакорабельної діяльності. Також там звичайний туалет та душ, деякі площі для того, щоб проводити експерименти. Також ця площа використовується для занять спортом.

На верхньому поверсі живуть люди. Там є маленькі каюти, але це можливість побути на самоті, відпочити. Є ще й кухня, де комнада збирається за великим столом. Наступна будівля — це ремонтний модуль, або майстерня. Також там можна проводити додаткові дослідження чи експерименти, або збирати своє обладнання. В нас також є невелика теплиця. Там вирощуємо салати, помідори, огірки, моркву. В основному ми їмо конвервовану їжу, тож радіємо можливості куштувати свіжі овочі.

Є лабораторія — це півкуля, у якій зібране обладнання для проведення біологічних експериментів, дослідження реологічних зразків, які збираються назовні. Також у нас є дві обсерваторії. Одна сонячна, де можна бачити сонячні плями, грануляцію та сонячні спалахи. Інша обсерваторія — роботизована, де можна проводити нічні спостереження галактик, туманностей, зірок і так далі.

— Чи є там речі, які служать понад 20 років? Чи все змінено, зважаючи на стрімкий розвиток технологій?

— Насправді тут небагато змінилися. Ми додали будівель, в яких ми оновлюємо деяке обладнання, але основна будівля не змінилася, тому що це не так уже просто її змінити. Ми знаходимося в пустелі. Привезти сюди щось чи привезти когось, щоб побудувати, важко. тут навіть немає води, ми її привозимо. 

— Як так сталося, що українець тепер очолює марсіанську станції в Америці? Яким був ваш шлях до цього проєкту? 

—  Я починав з мрії стати астронавтом. Я досі до неї іду. Навчався в Київському політесі на факультеті "авіаційно-космічних систем". Там здобув ступінь магістра. Потім працював в Київському інституті космічних досліджень. Після цього отримав грін карту, переїхав до Америки і працював інженером в компанії, яка займається обробкою металів для аерокосмічної індустрії.

Багато проєктів було. Один з найбільших — це сузір'я супутників для швидкісного інтернету. Це конкурент Starlink. Ми зробили десь12 тисяч деталей, усі вони літають в космосі. Також ми робили багато багато проєктів для Ілона Маска, зокрема, для SpaceX.

На початку минулого року я потрапив сюди, на станцію на симуляцію, як інженер. Після симуляції дізнався, що вони шукають співробітників. Подав заявку. Пройшов відбір. Спочатку став асистентом директора, а цього року став директором.

— Які ваші службові обов'язки?

— По-перше, це відбір команд для симуляції, їхня підготовка. Треба працювати з ними для того, щоб дослідження проходили в рамках закону. Також це логістика всіх припасів. Це тренування груп на місці, проведення самих симуляцій, контроль та супровід місій. Я також повинен контролювати безпекові питання.

Ще цікаві гості "Ранку Вдома":

• Бійці ЗСУ проти бійців НАТО: про участь адаптивних атлетів-ветеранів в Games of Heroes розповіли Роман Линдов та Данііл Копілевич
• Про головний виклик війни, благодійність та концерти журналістів — інтерв'ю з гендиректором "Охматдиту" Володимиром Жовніром
• Соціальний проєкт "Вдома", концерти для біженців та нова різдвяна програма: інтерв'ю з ТНМК
• Скрипаль Василь Попадюк пригадав юність, розповів про колаборацію з Deep Purple, творчі плани та підтримку України
• Чи зможуть розсилати повістки онлайн та як працює єдиний реєстр військовозобов'язаних "Оберіг": інтерв'ю з представником Міноборони Ілларіоном Павлюком 
• Театр "Особистості" запрошує на прем'єру унікальної вистави, створеної за участю Клопотенка: про "Ідеальний рецепт" говоримо з Марією Писаренко та Сергієм Мареном