"Тарифний геноцид" і законопроєкти Верховної Ради: інтерв'ю з нардепкою Іриною Констанкевич

На минулому пленарному тижні Верховна Рада України ухвалила низку змін до законодавства. Які рішення ухвалено, а які голосування депутати провалили, навіщо потрібні ці ініціативи і як вони позначаться на майбутньому України — з'ясовували журналісти програми "На самом деле: Украина" телеканалу "Дом". Також нюанси прокоментувала перша заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич.

Кадрові перестановки та ухвалені документи

Верховна Рада призначила міністром енергетики Германа Галущенко. Раніше він був віцепрезидентом національної компанії "Енергоатом".

Галущенко заявив, що головним завданням на посаді стане розв'язання проблем галузі — це інтеграція української енергосистеми в європейську, енергобезпека країни і дипломатичне протистояння будівництва "Північного потоку-2", а також захист українських споживачів.

Крім того, Верховна Рада ухвалила ключовий документ земельної реформи. Парламент після півтора місяців розгляду схвалив земельну децентралізацію. У законі прописано — державні сільськогосподарські землі за межами населених пунктів переходять у власність сільських і міських рад, які самі зможуть розпоряджатися цією землею.

За повної реалізації земельної реформи Міжнародна фінансова корпорація, що входить до групи Світового банку, планує інвестувати в економіку України близько 3 млрд дол. до 2024 року. Про це повідомив колишній виконувач обов'язків міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Павло Кухта.

"Ця система управління землею правильно працює, і це дає змогу зробити з землі повноцінний актив, за який бізнес може залучати застави, який можна буде купувати і продавати, який матиме конкретних власників, які зацікавлені в тому, щоб стежити за цією землею, не руйнувати шар ґрунту", — зазначив Кухта.

На черзі у Верховній Раді — розгляд наступного земельного законопроєкту. Документ, який хочуть встигнути ухвалити до 1 червня, коли в Україні запрацює ринок землі, надасть місцевим радам право торгувати своїми земельними ділянками, призначати орендну ставку на них, а також проводити відкриті електронні аукціони.

Тим часом у Раді не набралося достатньо голосів, щоб ухвалити постанову з критикою процесу вакцинації від коронавірусу в Україні. Розгляд документа ініціювали опозиційні фракції.

На друге позачергове засідання парламентарії винесли 13 документів. Серед них — законопроєкт щодо фінансових компаній, який передбачає масштабну реформу ринку фінпослуг. За його ухвалення в першому читанні проголосували 247 народних депутатів.

"Якщо ми говоримо про те, що хочемо почистити фінансовий ринок від схематоза, цей закон встановлює основні принципи діяльності фінансових установ, принципи захисту прав споживачів, принципи захисту персональних даних", — наголосив голова Комітету ВР з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Крім того, депутати ухвалили кілька документів, які стосуються судової та правоохоронної системи. Зокрема, збільшили витрати з держбюджету на роботу судів. А також ввели поетапний перехід на систему "електронний суд" і ухвалили рішення про електронний документообіг під час досудового розслідування.

Парламент закликав уряд встановити пільговий тариф на електроенергію для українців, які проживають поблизу атомних електростанцій. Їхні податки за світло можуть зменшитися на 30% від нинішнього тарифу.

Триває і реформа прокуратури. Нардепи в першому читанні ухвалили законопроєкт, який вводить обов'язкову профільну атестацію для українців, які бажають вступити на посаду прокурора. На думку депутатів, це повинно підвищити якість українського правосуддя.

"Цей законопроєкт насамперед вносить уточнення і підтримує реформу президента щодо органів прокуратури. Нам потрібно ухвалити законопроєкт на цій сесії, щоб з вересня органи прокуратури могли повноцінно продовжити роботу", — зазначив голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський.

Крім того, депутати в першому читанні схвалили створення в Україні Єдиного туристичного реєстру. Для ведення такої діяльності туроператорам, власникам готелів, органам місцевого самоврядування необхідно буде подати до реєстру відповідний документ. Реєстрація дасть змогу зменшити корупцію в сфері туризму.

"Зараз у нас є вже перші перемоги в галузі. Ми з вами знизили ПДВ для засобів розміщення до 7%. Виділили рекордний за час незалежності бюджет на розвиток туристичного потенціалу", — перелічив депутат від фракції "Слуга народу" Дмитро Нальотов.

Законопроєкт також передбачає створення в місцевих бюджетах фондів розвитку туризму. Наповнювати їх будуть туристичними зборами. А накопичені гроші підуть на розвиток туристичних об'єктів.

"Все потрібно міняти": думка нардепа

Події насиченою парламентського пленарного тижня в програмі "На самом деле: Украина" коментує членкиня депутатської групи "Партія "За майбутнє", перша заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич.

Ведучий програми — Микола Сирокваш.

— Як ви розцінюєте кадрові ротації в енергетичній сфері? Як вони позначаться на українцях?

— Ці кадрові рішення повинні були відбутися, оскільки питання енергетики вкрай важливі. Ми зустрічалися з кандидатом на пост міністра Германом Галущенком і обговорювали його бачення можливих реформ. Головне питання, яке ми ставили: чи зможуть Міністерство економіки спільно з урядом врегулювати питання тарифної політики в Україні, і які будуть його наступні кроки.

Головне, на чому ми сфокусувалися, це потенціал атомної енергетики. Ми говорили про ті чотири атомних електростанції, які є в Україні, і які повинні заробити і дати можливість українцям отримувати дешеву електроенергію.

Українські тарифи, в порівнянні з європейськими, — з найбільш високих. І тут виникає багато питань і до уряду, і до тарифної політики в нашій країні. Думаю, це все потрібно міняти.

— Коли ж українцям очікувати зниження тарифів?

— Пан Галущенко, коли ми спілкувалися, пообіцяв, що вони разом з урядом цього року підійдуть (до розв'язання питання, — ред.). До речі, на зустрічі, яка відбулася з нашою групою "За майбутнє", прозвучали конкретні часові межі. А ось вже коли міністр виступав з трибуни, дедлайни вже не озвучував.

Я хотіла б, щоб все ж таки цього року наш уряд визначився з тарифною політикою, тому що не дарма ми постійно говорили, що це "тарифний геноцид". Українці більше не можуть платити за цими завищеними тарифами.

У нас є народні депутати в групі, які представляють Луганську і Донецьку область. І ось там дуже високі тарифи в зіставленні з іншими регіонами. Тому є якийсь дисбаланс, і я думаю, що наш уряд повинен на ці процеси реагувати більш агресивно і активно.

— Ухвалено один із законів з пакету земельної реформи, який повинен повернути в комунальну власність землі громад за межею населених пунктів. Чому були тисячі поправок, і з якої причини так затягнувся процес?

— Це був політичний процес, і ці правки — їх було понад три тисячі — називаються "поправковий спам". І це дійсно було так, оскільки в процесі розгляду цих правок майже жодна не була проголосована. Тобто було затягування процесу розгляду законопроєкту.

Цей законопроєкт має і позитивне ядро, і негативне. Головне — це те, що громади отримають можливість розпоряджатися землею, і на власний розсуд визначати, навіщо вона їм. Але з іншого боку є і негативні новели, які стосуються можливості іноземцям купувати українську землю. Тому я і не голосувала за цей законопроєкт: я депутатка-мажоритарниця, і мої виборці дуже обережно ставляться до таких крайнощів.