Ситуація на фронті: що відомо про плани росіян та український опір

Південний фронт, а точніше лівобережжя Херсонщини — одна з найбільш таємничих ділянок. Відомо, що Силам оборони України вдалося закріпитися на лівому березі. На Харківщині у росіян є дві головні цілі, на Донеччині — теж. Щоправда, терміни взяття міст окупанти постійно переносять. Яка зараз ситуація на лінії фронту, дізнавайтеся у "Ранку Вдома".

Південний фронт, а точніше Лівобережжя Херсонщини — це одна з найбільш таємничих ділянок фронту. Відомо, що Силам оборони вдалось закріпитися на лівому березі. Кількість угруповання та підрозділи — під грифом секретно. 

"Ми забиваємо вогневі позиції ворога на лівому березі в ході контрбатарейної боротьби та продовжуємо утримувати плацдарм. Попри спроби штурмувати наші позиції підрозділами окупаційних військ", — заявила начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталя Гуменюк.

Штурмують росіяни по всій лінії фронту і застосовують увесь спектр озброєнь: артилерія, авіація, ракети та жива сила. 

Поле під Авдіївкою стало братньою могилою для російських солдатів. Їм не вдалося взяти місто штурмом. Та попри втрати в живій силі й техніці, росіяни не полишають спроб оточити місто, штурмують і вище по лінії фронту — на Харківщині. 

"Лінія фронту може в будь-який момент перекинутись з однієї ділянки на іншу. Ніхто не виключає того, що ворог може вдатися до спроб знову захопити Харківську область. Тому усі сили, в тому числі інженерного забезпечення, ми направляємо на те, щоб забезпечити нашу ділянку так, щоб ворог не міг прорватися ні живою силою, ні технікою", — пояснив начальник пресслужби прикордонного загону "Сталевий кордон" Іван Шевцов.

На Харківщині у росіян одразу дві цілі. Обидві — стратегічні.

"Куп'янськ для них є стратегічно важливим населеним пунктом, адже в Куп'янську знаходиться великий залізничний вузол, який під час окупації ворог використовував для доставки особового складу та боєприпасів, а також техніки", — пояснює офіцер пресслужби бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича старший лейтенант Олег Калашніков.

Росіяни та їхні амбітні плани на картах нерозлучні з початку повномасштабного вторгнення. Нині на Донеччині у них декілька завдань — Авдіївка та Часів Яр. Щоправда, терміни взяття міст постійно переносять. Сили оборони України псують плани ворога. Обороною біля Бахмута. Там, попри шквальний вогонь противника, українські воїни відбивають штурми росіян. Бо позаду Часів Яр та інші міста Донеччини. 

"Так що не все так робиться, як він вважає та мріє. Часів Яр — це дійсно рубіж, який стоїть на перепоні до міського конгломерату. Це Краматорськ, Слов'янськ, Дружківка, Костянтинівка. Тобто, якщо ворог виходить до Часового Яру, то, звичайно, з'являється більша загроза для цього конгломерату", — додає Олег Калашніков.

Ускладнює ситуацію — постійна робота ворожих дронів. Тобто триває не просто контрбатарейна боротьба, а й боротьба технологій. Втім, рахуватися з фактором дронів доводиться й росіянам. Російська техніка палає, а самих окупантів успішно ліквідують. 

"Війна — це штука, в якій виграють інновації. На кожну їхню річ Сили оборони України однозначно вигадають якісь нові методи для боротьби. Роблять це достатньо швидко та якісно. Росія виграє з точки зору кількості живої сили та старих технологій", — повідомив командир екіпажу БПЛА "Кара небесна" Андрій Отченаш.

Вічне протистояння цієї війни — кількість проти якості. Питання не лише у військовій тактиці чи маневрах. Це філософія — розуміння ціни життя. Бо це найдорожчий ресурс. Оборона триває. Плани у росіян амбітні, як і рік тому, як і два роки тому. Втім, головне результат. Росії не вдається його досягти. 

Читайте також: Боєприпаси зі штучним інтелектом: чого прагне коаліція артилерії західних союзників України