Кроки до деокупації Криму та ОРДЛО — що робить Мін’юст: "Официальный разговор" із Валерією Коломієць

Міністерство юстиції України здійснює безліч кроків для повернення Криму та Донбасу під контроль українського уряду. Зокрема, це робиться на міжнародному рівні за допомогою позовів проти Росії до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Як ці позови допомагають залучити Росію до відповідальності та що ще може зробити Україна для деокупації Криму та ОРДЛО — розповіла заступниця міністра юстиції Валерія Коломієць у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Анна Нитченко.

— Що робить ваше міністерство для повернення Криму та Донбасу?

— Ми як співавтори Національної стратегії з прав людини в новій редакції дуже багато приділили уваги саме захисту прав людей, які опинилися в дуже важких обставинах через окупацію, через війну. Водночас ми приділили увагу тому, яким чином ми повинні рухатися всі разом для того, щоб повернути ці території.

Хочу також нагадати, що буквально нещодавно в Україні сталася безпрецедентна подія — Кримська платформа. Воно безпрецедентна тим, що, напевно, за всі 30 років незалежності такої масштабної міжнародної події в Україні не відбувалося. Дуже важливо, що всі органи державної влади, зокрема Міністерство юстиції, були включені в цю роботу для того, щоби показати нашим іноземним партнерам, нашим друзям, що саме відбувається і чому це важливо для всього світу, а не тільки для України.

Окупація є проблемою не тільки українського народу, не тільки тих людей, які опинилися на окупованих територіях Луганська, Донецька чи Криму, а, зокрема, це проблема для жителів інших країн. Дуже легко показати на одному конкретному прикладі.

Наприклад, Міністерство юстиції займається тим, що ми фактично ведемо переписку з іноземними органами, що стосується виконання рішень судів. Так, ми прекрасно знаємо, що виконання рішень судів — це дуже важливо, тому що це, наприклад, виплачені аліменти, гроші, це дуже важливо для дитини. Або, наприклад, це може бути щось пов’язане з тим, щоби злочинець був покараний.

Коли ми говоримо про окуповані території, то це єдині місця, де ми легітимно не можемо ані виконати рішення якогось іноземного суду, коли ми його отримуємо, ані розшукати гіпотетичного злочинця, щоб все-таки він міг постати перед законним судом і понести якусь відповідальність.

Буквально пару місяців тому в нас була зустріч із представниками Ради Європи, які готують моніторингові звіти про порушення прав людей, вони конкретно націлені на Кримський півострів. І цей приклад їм дуже сподобався, тому що вони сказали, що раніше ніколи не дивилися на цю проблематику з цієї точки зору. Логічно, що для них, як для жителів Європи, більш актуально те, що стосується їхніх громадян.

Тому, я вважаю, що на сьогоднішньому етапі найважливіше, що ми можемо робити і що ми всі консолідовано робимо — це, звичайно ж, пошук нових союзників і вміння пояснити цим людям, чому те, що відбувається в Україні — окупація наших територій і війна — це не просто проблема України, але це проблема, насамперед, і Європейського Союзу теж.

Та кількість представників, які були на Кримській платформі, брали участь в саміті, показали все-таки, що безпека в Україні — це дійсно безпека в Європі, в Чорноморському регіоні та в світі, зокрема. Але тут виникає одне-єдине питання: начебто, і санкцій багато, і дії світової спільноти є, і реакція є, а Росія не реагує, вона як порушувала права, так і порушує.

— Як, з юридичної точки зору, може діяти Україна, щоб притягти до відповідальності Росію?

— Ми діємо. Якраз тут Міністерство юстиції відіграє не останню роль. Я говорю про те, що у нас є низка позовів, пов’язаних із Кримом і Донбасом, в Європейському суді з прав людини. Міністерство закордонних справ теж має низку своїх судових проваджень у міжнародних судах, але я можу розповідати тільки про наші.

Всі наші позови визнані судом як такі, які можуть розглядатися. Це дуже важливо, тому що, хочу нагадати, що Європейський суд з прав людини дуже сильно відсіває справи. За однією із них слухання відбудеться через два місяці. Я впевнена, що ми зможемо гідно представити свою позицію і переконати суддів Європейського суду в своїй правоті.

Я хочу нагадати, що, звичайно, ці судові провадження тривають не швидко, тому результати... ми поки що не можемо говорити, що ось завтра ми отримаємо вже якийсь видимий, конкретний результат. Але я хочу сказати, що видно, що Російська Федерація дуже серйозно до цього ставиться.

Що я маю на увазі? Нещодавно вони теж звернулися до Європейського суду з прав людини. Шкода тільки, що чомусь їхні фахівці не в курсі, що до Європейського суду з прав людини не можна звертатися російською мовою. Але так, вони звернулися з позовом до України, де, зокрема, фактично дзеркально відображається те ж саме, що ми писали про те, що вони порушують наші території, права людини. Вони те ж саме говорять, в свою чергу, про нас. Але, оскільки вони звернулися не офіційною мовою Європейського суду з прав людини, поки що ми очікуємо перекладу від них. І тоді вже будемо дивитися, наскільки, в принципі, прийнятна чи неприйнятна вся ця історія.

— Наскільки великі наші шанси на перемогу?

— Наші шанси, звичайно, великі. Ми довго готували ці провадження, ці заяви. Ми збирали разом, зокрема, з органами прокуратури докази, і на цю роботу було витрачено дуже багато часу і зусиль. Дуже якісний був супровід як з української сторони, так і від наших міжнародних партнерів. Тому ми прекрасно розуміємо, що у нас є найбільші шанси на перемогу.

— Чим це загрожує Росії — наша перемога?

— Наша перемога загрожує тим, що, об’єктивно кажучи, по-перше, вони винні в тому, що вони дійсно робили ці дії, і вони будуть змушені відшкодовувати певні збитки. Звичайно, поки рано говорити про те, яку, тому що потрібно буде дивитися, де суд ухвалить наші аргументи і де суд визнає, що саме дії російської влади привели до того чи іншого результату.

Ми ж говоримо про те, що ми втратили, з гуманітарної точки зору, з точки зору людей, території. Але, насправді, у бізнесу — як українського, так і міжнародного — теж дуже багато проблем саме через окупацію і військові дії. Тому що, зокрема, було втрачено дуже багато підприємств, багато бізнесів. Уже не поодинокі випадки звернення, особливо щодо Криму, деяких фірм із вимогою відшкодувати збиток.

Щодо Донбасу, наскільки мені відомо, поки що ніхто не звертався, але я думаю, що це було б дуже цікаво. Чим більше юридичних осіб, бізнесменів, іноземних бізнесів будуть це робити і спробують відшкодувати свої збитки, які нанесені незаконними діями Російської Федерації в Криму та на Донбасі, тим буде більше політичний тиск.

— Що стосується самого Мін’юсту, що за два роки ви встигли зробити і що ще плануєте?

— Зроблено те, що ми спростили і розширили доступ до певних реєстрів. Ми хочемо давати більше можливостей людям використовувати необхідні їм реєстри для того, щоб отримувати всю необхідну інформацію і використовувати її в потрібних цілях. Для нас дуже важливо зараз провести детальний аналіз роботи наших реєстрів і розширити їхній функціонал.