Перший український письменник, який мав отримати Нобелівську премію: цікаві факти про Івана Франка

Іван Франко — перший український письменник, який мав отримати Нобелівську премію. Він написав 6000 творів і знав 19 мов. Його шлюб із киянкою Ольгою Хоружинською став символом соборності України. Про їхніх нащадків і те, за що їх знищила радянська влада, разом із ведучою Світланою Леонтьєвою у програмі "Код ідентичності" говорять:

• заступниця директора Міжнародного фонду Івана Франка Ольга Нижник, 
• завідувачка науково-дослідницького відділу музею "Іван Франко і Київ" Люцина Ольховська,
• письменник, історик, викладач Київського університету імені Бориса Грінченка Ігор Стамбол. 

Перший український письменник, який мав отримати Нобелівську премію 

Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року на території Австро-Угорщини, мав австрійський паспорт, добре володів польською, німецькою та її австрійським варіантом, однак свідомо обрав українську.

"У XIX столітті більшість країн пройшли націєтворчі процеси: у когось раніше, як італійці з французами, в когось пізніше — поляки й німці. Франко еволюціонував від соціалістичних радикальних поглядів до національних", — каже історик Ігор Стамбол.

Саме Іван Франко став першим претендентом від України на Нобелівську премію з літератури. Кандидатуру Каменяра висунув 26 листопада 1915 року професор, доктор філософії з Відня Йосип Застирець. Доказ цього зберігається на сторінках 6-7 відповідного документа в архіві Шведської академії. На жаль, лист-подання надійшов до Стокгольма із запізненням, коли питання про лауреатів уже було вирішене, а список претендентів — затверджений.

"Це питання затримки заявки. Застирець начебто відправив її вчасно, але відбулися прикрі бюрократичні затримки", — пояснює завідувачка науково-дослідницького відділу музею "Іван Франко і Київ" Люцина Ольховська.

У 1916 році Франко помер, а за правилами Нобелівського комітету, премія вручається лише живим претендентам.

Дружба Івана Франка і Соломії Крушельницької 

У Львові на вулиці Соломії Крушельницької, 23, знаходиться музей Соломії Крушельницької. Ця будівля свого часу була домом видатної української оперної співачки. Гостював там і Іван Франко, про що пізніше неодноразово згадував його син Тарас.

Перша заочна зустріч Крушельницької з Франком відбулася у 1885 році в Тернополі на концерті до пам'яті Тараса Шевченка. Франко прийшов туди як гість, а Крушельницька виступала на сцені у складі ансамблю Євгенії Любович разом зі своїми сестрами.

Ймовірно остання зустріч Крушельницької та Франка відбулася у Римі, куди письменник разом із Михайлом Грушевським приїхав 1904 року. Про цю подію також згадує син Франка у своїх споминах.

Чоловік старшої сестри Соломії, Осипи, був не лише добрим товаришем Франка та його опікуном наприкінці життя, а й щиро захоплювався письменником. Карл Бандрівський боготворив його і соромився попросити про спільне фото, якого за життя так і не зробив. А наймолодшій доньці Бандрівських і небозі Соломії Крушельницької Одарці ми завдячуємо збереженням споминів її батька про Франка та її власних, а також створенням музею Соломії Крушельницької у Львові.

Переслідування письменника-борця

Іван Франко був письменником-борцем, громадянином, демократом-революціонером. Він жив з народом і для народу. За свої твори і за боротьбу, письменник-революціонер постійно переслідувався. За ним стежили, його арештовували чотири рази, судили, заточували в тюрму, над ним знущалися. Судова справа Івана Франка за 1877/78 рр. та інші зберігаються у Львівському обласному історичному архіві. Слідство і вся судова процедура Львівського окружного суду була відкритим знущанням над письменником.

"Три останні арешти були наслідком того першого і дуже тяжкого соціалістичного процесу. Цей процес був настільки винятковим на той час, що присяжні в суді не знали, що означає слово "соціалізм", — зазначає Люцина Ольховська.

Вперше Івана Франка арештували 12 червня 1877 року, на 21 році життя. Обвинувачення — поширення соціалістичної пропаганди і приналежність до таємного товариства. При арешті провели ретельний обшук, відібрали приватну кореспонденцію і бібліотеку зі 184 книжок.

Майже дев'ять місяців довелося просидіти Франкові в тюрмі в очікуванні суду. Протягом цього часу велося тривале слідство, адже австрійський уряд намагався сфабрикувати величезний процес проти "змовників", які об'єдналися в "таємні товариства" і провадили соціалістичну пропаганду. Після судового процесу Франка засудили ще на шість тижнів ув'язнення.

Попри короткий термін покарання, наслідки для Франка були жахливими:

• людина з судимістю не могла стати вчителем і науковцем, тож мета навчання у Львівському університеті стала неясною;
• перебуваючи в ув'язненні, Франко сильно застудився – пізніше ця хвороба перейшла в хронічну форму та переслідувала його протягом усього життя;
• священник Михайло Рошкевич (батько Ольги Рошкевич, нареченої Франка) відмовив Івану у сватанні та заборонив дочці бачитися й листуватися зі "злочинцем".

"Після другого арешту Франка, коли конвой вів його пішки босим майже 30 кілометрів, то йому поцілували ноги перед тим, як передати іншому", — додає заступниця директора Міжнародного фонду Івана Франка Ольга Нижник.

Попередні випуски програми "Код ідентичності":

• Чарівна Баттерфляй: невідомі факти про оперну діву Соломію Крушельницьку
• Унікальний тембр та неповторний спів: невідомі факти про оперну приму Оксану Петрусенко
• Клітини Беца, дослідження ковтунів у волоссі та Анатомічний театр — відкриття українців, що змінили медицину
• Борці за самостійність України: про постать Миколи Міхновського та роль "Братства тарасівців" — у програмі "Код ідентичності"
• Робила мистецтво і боролась за Україну: невідомі факти про першу жінку, яка отримала Шевченківську премію, — Ірину Вільде