Не може Зеленський два роки поспіль бути визнаний журналом Time людиною року, — колишній в.о. міністра закордонних справ Хандогій

У 2022-му американський журнал Time назвав "Людиною року" президента України Володимира Зеленського та "український дух". У 2023 році цього звання удостоїлася співачка Тейлор Свіфт — володарка 11 нагород "Греммі", яка встановила низку рекордів завдяки своєму концертному шоу The Eras Tour. Багато українців здивувалися такій різниці між головними постатями року за версією видання. Однак зради в цьому немає, наголошує перший заступник міністра закордонних справ України (2007-2009), дипломат Володимир Хандогій. У програмі "Точка опори" на телеканалі "Дім" він пояснив, чому вибір на користь американської співачки був вдалим.

"Тут немає зради. Не може Зеленський два роки поспіль бути визнаним журналом Time людиною року. Добре, що "Людиною року 2023" став не інший політик чи лідер, а співачка, яка б'є рекорди. У неї сьогодні топова популярність у світі. Тому, як то кажуть, на контрасті. Хоч не Путін і не Орбан стали політиками року. Хоча Гітлер свого часу був, як і інші диктатори. Тому Тейлор Свіфт дуже вдало відтінила політику", — пояснив Хандогій.

З 1927 року журнал Time обирає людину, групу чи концепції, які найбільше вплинули на заголовки новин протягом року. До шортліста у 2023 році потрапили дев'ятеро номінантів: президент Росії Володимир Путін, співачка Тейлор Свіфт, король Великої Британії Чарльз ІІІ, Барбі — після успіху однойменної стрічки режисерки Грети Гервіг, учасники страйку в Голлівуді, гендиректор компанії OpenAI Сем Альтман, прокурори експрезидента США Дональда Трампа, очільник Федеральної резервної системи (ФРС) Джером Павелл та глава Китаю Сі Цзіньпін. У різні роки звання "Людини року" отримували диктатори Адольф Гітлер та Йосип Сталін, американські вчені та учасниці руху #MeToo, а також комп'ютер.

Володимир Хандогій — український дипломат. Обіймав посаду надзвичайного та повноважного посла України у Канаді, Нідерландах, Бельгії, Люксембурзі та Великій Британії. Був заступником (1995-1998 роки) та виконувачем обов'язків (березень-жовтень 2009 року) міністра закордонних справ України. Свою кар'єру почав у 1970-х. Працював у постійному представництві УРСР, а потім і незалежної України при ООН. З квітня 2015 року обраний президентом Української Асоціації зовнішньої політики. 

Родом із Черкас. Закінчив факультет міжнародних відносин та міжнародного права Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Одружений. Має сина та доньку.

Більше новин із "Точки опори":

• Не хочеться вживати слово "втома", але воно гуляє на шпальтах, — дипломат Хандогій про інтерес світу до війни Росії проти України
• Чому в Україні не хочуть допускати медійних людей до системи усиновлення, пояснила блогерка Мірошниченко
• Колишній міністр культури Нищук пояснив, чи існують "хороші росіяни"
• "Якщо б у 2014 році вдалося стерти Майдан, це б була тиха капітуляція": колишній міністр, актор і військовий Євген Нищук поділився спогадами про Революцію Гідності
• "Вночі прокидаюсь і думаю, що це наді мною висить дрон": автор книги "Я працюю на цвинтарі" Павло Белянський зізнався, що заклеює всі лампочки вдома