Грузія. Враження від поїздки (ФОТО)

Команда програми "Неофициальный разговор" телеканалу "Дом" повернулася з відрядження до Грузії. Керівниця та ведуча проєкту Карина Самохвалова ділиться своїми враженнями.

Через коронавірус ця поїздка переносилася багато разів. І щойно ми купили квитки, дзвінок: у співробітника Посольства України підозра на захворювання... І поки в аеропорту на чотири з половиною години затримувався рейс, ми нервували й чекали, летимо — не летимо. Дякувати богу, все обійшлося, і ми вирушили в Тбілісі!

Так, перед проходженням паспортного контролю до мене підійшла дівчина з цуценям мальтійської болонки в переносці та попросила перевезти собаку через кордон. Навіть обіцяла заплатити за послугу. Я відмовилася. У нас завжди багато техніки та таймінги дуже обмежені. Та і я вважаю таке перевезення собак "в навантаження" негуманним. Але охочі знайшлися. До цієї історії ми ще повернемося...

Країна, що жила туризмом, була змушена закритися через пандемію, багато приватних готелів-ресторанів померли, не витримавши суворого локдауну. Навіть зараз, після прильоту, є вимога здати тести на третій день перебування, щоб мінімізувати зараження від туристів.

Все це відбилося на простих людях — жити стали гірше. У супермаркетах ціни, в середньому, на третину нижче, ніж в українських чеках. Дуже хороший готель, який у "доковідні" часи коштував 100-120 дол., сьогодні здає номери вдвічі дешевше. А відмінна вечеря з хінкалі-хачапурі, салатом і тархуном (улюблене  грузинське ситро) потягне за все на 10 дол. Ще спробуйте все це самі подужати! Офіціанти радять ділити замовлення мінімум на двох! Незмінними залишаються ціни на чурчхелу — горішки в застиглому виноградному соку — долар за 1!

Кидається в очі величезна кількість бродячих, породистих собак. Дуже доброзичливих і соціально орієнтованих, але нічиїх... Наш оператор Саша мало не поїхав додому з величезним алабаєм, який по п'ятах за ним ходив із кварталу в квартал.

Грузини дуже люблять собак, в країні їх практично не розводять, тому вони купують їх усюди, де можуть, і в Україні особливо (пам'ятаєте, випадок в аеропорту). Однак при найменших фінансових труднощах собаки стають непотрібними колишнім власникам і опиняються на вулиці. Власниця приватної ветеринарної клініки Натія Берідзе розповіла, що кожна грузинська ветклініка зобов'язана стерилізувати частину вуличних собак безкоштовно. Багато тварин після цього так і залишаються у них жити.

Адже кількість покинутих собак на вулиці — показник рівня життя країни. Тут є над чим грузинам працювати.

Але попри "постковідну" колотнечу та постпандемічну кризу, політичне життя Грузії б'є ключем. Грузинські прапори — всюди. Незалежно від політичних поглядів (Грузію періодично трясе від позапланових виборів) грузини всередині своєї країни не ділять людей на тих, хто розмовляє осетинською або абхазькою, на біженців і корінних тбілісців. Держава допомагає всім! Будує будинки для переселенців, забезпечує їх безкоштовною медичною програмою і багато-багато іншого. Про це, а також про незаконну "бордерізацію" — постійне перенесення кордонів, російські бази на окупованих територіях і про те, як українці рятували грузин, дивіться у другій частині програми "Неофициальный разговор" 28 серпня!

А зараз на сайті вже доступна перша частина випуску з Грузії — Україна в Грузії та Грузія в Україні: "Неофициальный разговор" з послом Ігорем Долговим.

"Друзі по духу — брати по характеру" — так грузини кажуть про українців! Не можу не погодитись!