Формула успіху Маріуполя: "Официальный разговор" з мером Вадимом Бойченком

Маріуполь — яскравий приклад позитивних змін останніх років. У місті реалізуються інфраструктурні проєкти, будуються школи, дитячі садочки, модернізується транспорт. Місцева влада залучає інвестиції, зокрема закордонних компаній, щоб стати "вітриною" відновлення українського Донбасу.

Про те, як створювали стратегію розвитку міста і як її вдається реалізовувати, а також про ключові проєкти, які тут мають намір втілити в життя, розповів міський голова Маріуполя Вадим Бойченко в програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Альона Чорновол.

— Коли ми говоримо про децентралізацію, то чуємо, що це одна з найуспішніших реформ, яку впроваджують в Україні. Але розкажіть нам про труднощі, з якими стикаються люди на місцях.

— Звичайно, будь-яка громада стикається з певними труднощами. І я хочу дати рецепт, як долати ці труднощі. Справа в тому, що децентралізація це не тільки гроші — це колосальна відповідальність і, відповідно, можливості для громади правильно й ефективно розвиватися.

Що таке ефективний розвиток? Щоб це визначити, громада повинна сформувати план. Назвати це, припустимо, стратегія, як це зробив Маріуполь, визначити період її реалізації й те, що ми хочемо зробити, отримати за цей період. Ось Маріуполь визначив для себе два ключових вектори: привести до ладу комунальні послуги й муніципальні сервіси, які є фундаментом розвитку будь-якої території. І нам це вдалося.

— А як ви цю стратегію створювали? Був якийсь діалог із жителями міста?

— Ми дев'ять місяців обговорювали цей план. Залучили представників PricewaterhouseCoopers. Це велика аудиторська компанія, яка подивилася на наші сервіси, послуги, запропонувала варіанти рішень. Ми їх обговорили з громадою, провели певну соціологію, зробили зрізи, визначили проблеми. І визначили обсяг фінансування — скільки ці проблеми обійдуться місту. Заклали це в стратегію. Це потягнуло на 19 млрд грн.

На той період нам навіть не вірилося, що це можливо реалізувати. А сьогодні стратегія розвитку Маріуполя, яка покликана зробити місто "вітриною" відновлення українського Донбасу, вже реалізована на 90%.

У чому ключ успіху? Він у другому факторі "формули Маріуполя", або як президент України Володимир Зеленський говорить — "ефекті Маріуполя". Це відкритість і прозорість процесу, що дає нові можливості залучення зовнішніх інвестицій. І в 2019 році, коли в Маріуполі відбувся інвестиційний форум під керівництвом Володимира Зеленського, ми що зробили — залучили міжнародні фінансові організації, які приїхали. Вони подивилися на стратегію, побачили, що місто відкрите й прозоре, підзвітні громади. Подивилися ще дуже важливий компонент, який замикає цю формулу, — наскільки ми ефективно використовуємо внутрішнє фінансування (це саме те, що називається децентралізацією). Тобто ресурси, які у вигляді податків акумулюються в нашій громаді.

І тут ми визначили для себе ще одну формулу: 60% з тих грошей, які ми отримуємо від наших платників податків, будемо спрямовувати на те, що називається "бюджетом проїдання". А 40% — обов'язково повинні акумулювати й спрямовувати на розвиток, реалізацію цього стратегічного плану та не чекати, поки прийдуть зовнішні інвестиції, орієнтуватися на власний ресурс. І у нас це вийшло.

Сьогодні маємо той ресурс, який завжди був у України, завжди був у Маріуполя. Ми подивилися показники 2006-2008, 2013 років. У довоєнний рік, 2013-й, у Маріуполя було 100 млн дол. [в річному бюджеті міста]. А скільки направляли на розвиток? Всього 2-4 млн. Тобто не було розвитку Маріуполя. Це відповідь на питання, чому так довго спала Україна. Сьогодні в цьому ж обсязі грошей ми щодня інвестуємо в розвиток власної громади. Це загалом близько 50 млн дол. І звідси видно зміни в Маріуполі.

Випадковостей не буває. Є чітка формула стратегії, прозорість процесів, які відкривають широкі можливості для залучення міжнародних інвестицій та ефективне управління ресурсом, який вам дає громада.

— Наскільки важливо сьогодні розвивати Маріуполь та інші міста, прилеглі до лінії зіткнення, і що це може дати в результаті?

— Перше, що потрібно розуміти, — ось цю стратегію ми розробляли також із новими маріупольцями. Населення міста збільшилося за час конфлікту на Донбасі. У нас було 465 тис. людей, і до нас приєдналися ще 100 тис. нових жителів. Це люди з Донецька, Макіївки, Горлівки, Єнакієвого, Харцизька та інших міст. Відповідно, разом ми сформували нову громаду. І мені дуже приємно, спасибі жителям, які підтримали цю ініціативу, — ми їх ніколи не називали переселенцями. Тільки маріупольцями.

Написавши стратегію, ми сформували чіткий план, куди ми рухаємося. І ось цей чіткий план — він більш соціальний з погляду тих людей, які до нас приїхали. Серед них — вчителі, лікарі, військовослужбовці. Це економічно активне населення.

І ми бачимо, що місто змінюється. Поїхав новий транспорт. Будується завод з очищення води. Ми оновили повністю транспортну інфраструктуру в частині комунальних підприємств — на дороги вийшли нові біленькі сміттєвози. І це формує правильний настрій. Люди бачать ці зміни. Будують дороги, нові парки, площі. А це формує вже нові очікування. І ми віримо, що ось ця невидима стіна, яка виросла між Маріуполем і Донецьком (а між нами лише 120 км), рано чи пізно впаде. Впаде через розвиток, а не через залпи гармат. Ми сьогодні воюємо не за територію. За серця людей. І люди повинні бачити зміни.

Я в це вірю, твердо про це заявляю: найголовніший шлях того, як повернути людей, — це розвиток України. А Маріуполь яскравий тому приклад. Ми бачимо, як він сьогодні змінюється, і мені приємно, що про це говорять у Донецьку. Мені приємно констатувати, що про це сьогодні говорить уся Україна. Значить ту стратегію, ту мету, яку ми перед собою поставили, — бути "вітриною" відновленого українського Донбасу — ми цієї мети вже досягли.

— Ми можемо підсумувати це тим, що процеси децентралізації, наприклад, розвитку Маріуполя, сприяють поверненню нашої території?

— Звичайно. Ми говоримо, що децентралізація — це розвиток. Але водночас потрібно використовувати ось цю формулу, яку я вже назвав. Адже не всі ефективно сьогодні користуються можливістю, яка називається децентралізація. Не всі розуміють свою відповідальність.

Ми — особливе місто. І точно розуміли, що тут необхідна гіпервідповідальність. 20 км — і лінія дотику. 120 км нас розділяє з Донецьком. Я вважаю, що децентралізація дала можливість сьогодні повернути населення тієї території. Тільки через розвиток ми можемо повернути території.

— І ніщо, напевно, так не допомагає, як ось звичайне "сарафанне радіо" — коли я з'їздила, я побачила, я приїхала й розповіла своїм?

— Так і є. Ось коли люди приїжджають, вони куди йдуть? У нас є площа перед драмтеатром — Європейська площа, там з'явився сучасний фонтан. І ось автобуси з Донецька зупиняються поруч з цією площею. І люди бачили, як місто змінювалося. Вони бачать, як сьогодні поїхали біленькі з жовтою смугою автобусики, а поруч поїхав біленький з блакитненькою смугою тролейбус, що візуально формують прапор України. І ми бачимо, що ось через ці правильні сенси, які ми заклали в стратегію, через ось той інструмент, який дала нам держава, — децентралізацію — Маріуполь змінюється. Це правильний сигнал для тієї території.

Дуже важливо, що за цей період люди, які до нас приєдналися, сформували правильний план їхньої соціалізації та адаптації. У нас працює центр адаптації та соціалізації, працюють психологи, юристи. А ще працює система видачі квартир новим маріупольцям.

У нас є чітка градація, що 25% житлового фонду, який утворюємо, ми даємо новим маріупольцям, також 25% — це вчителі, медики, 25% — правоохоронна система, силовий блок і 25% — соціально незахищеним. Ось в цьому контексті ми понад 300 квартир видали новим маріупольцям, які отримали й уже знайшли себе в такому особливому місті, як Маріуполь, створили сім'ю.

Ми сьогодні будуємо перший в Україні "сталевий дім" (соціальний житловий будинок зі сталевим каркасом, — ред.) — це 120 квартир, 8 поверхів. Він буде введений в експлуатацію наступного року. І в ньому також знайдуть себе нові родини.

— А чого чекати найближчим часом у Маріуполі? Які нові плани?

— Ми в різних напрямах, закрема за підтримки президента Володимира Зеленського та в межах "Великого будівництва", реалізуємо нові й нові проєкти. Місто отримує не тільки фінансовий ресурс із боку держави. Також європейські партнери активно долучаються до проєктів на території, яка межує з лінією дотику, і ми отримали фінансові ресурси, знову ж таки спираючись на те, що у нас є стратегія, ми відкриті й прозорі.

— Вони долучаються, а ми залучаємо?

— Абсолютно правильно.

Ми залучили 30 млн євро безповоротних інвестицій, які, звичайно ж, направили на соціальні проєкти, як-от лікарні, школи, дитячі садки.

Першу школу відкрили в травні, це школа № 26 у Приморському районі (в ньому проживає 70 тис. людей). Це суперсучасна школа, яка не просто відкрилася, вона ще збільшилася в розмірі й, відповідно, дала можливість прийняти більше дітей вже 1 вересня. Там зможе вчитися тисяча школярів. Там є спортивна інфраструктура, оскільки футбольний клуб "Шахтар" активно підтримує Маріуполь, а також свої інвестиції у вигляді податків, які акумулює Маріуполь. Крім того, біля школи з'явилося чудове сучасне спортивне поле.

Це чотири дитячих садки, два з них відкриються на День Незалежності, 24 серпня, і це також в межах "Великого будівництва".

Ми будуємо сучасний басейн. Таких лише п'ять в Україні, а цей буде найкращим. Там будуть застосовані суперякісні технології й з очищення води, й з очищення повітря. Це буде база олімпійського резерву, яка будується за рішенням президента України саме в Маріуполі.

Також на День Незалежності плануємо відкрити великий палац культури, який буде обслуговувати особливий район — Лівобережний район — той, який був під обстрілами в 2014-2015 роках. До речі, в якому проживає і мер міста Маріуполя.

Ми підтримуємо дітей з інвалідністю, які також приїхали з окупованої території Донбасу. Є два реабілітаційні центри. Один ми відкриємо вже найближчим часом. Якщо є такі проблеми, не бійтеся приїжджати до Маріуполя. У нас є центри, які допомагають реабілітувати й батьків, і дітей. Там працюють ключові фахівці-професіонали.

А якщо говорити про проєкти ще більш масштабні, які ми сьогодні обговорюємо, зокрема з Офісом президента, — це відкриття аеропорту в Маріуполі. Президент говорив про те, що потрібно знайти альтернативне рішення, ми запропонували два таких. Чому альтернативне? Тому що є питання, пов'язані з безпекою.

Оскільки місто збільшилося, стало більшим і за територією, у нас з'явилася можливість виділити землю й побудувати новий аеропорт поруч з Маріуполем, який би відкривав не просто Маріуполь, а все Приазов'я для України. Ми визначили дві локації — на стику Запорізької області та на стику Донецької області. І, відповідно, це дасть змогу приїхати й до Бердянська, і до Маріуполя.

Дуже приємно, що до цього процесу долучається також бізнес, є домовленість між Міністерством інфраструктури та великим бізнесом, компанією "Метінвест". Саму злітно-посадкову смугу побудує Мінінфраструктури, а ось логістичний хаб побудує бізнес, і це дуже гарна новина.

Бізнес сьогодні бачить, як розвивається місто, й інвестує також в освіту.

У Маріуполі з'явиться перший сучасний європейський виш, в якому зможуть здобути освіту в напрямі бізнесу. До установи приїжджатимуть фахівці та професори з різних куточків всього світу: з Німеччини, Бельгії, Португалії.

І вже сьогодні Microsoft, IBM уклали з цим, ще не збудованим вишем, певні домовленості.

Для чого це все робиться? Наша головна мета, як і Маріуполя, так і всієї України, — зберегти головний капітал, який є в нашій країні. Це люди. Ми хочемо зберегти нашу молодь, щоб вона не виїжджала, залишалася в особливому місті — в Маріуполі.