Цифрова безпека в Україні: як українцям "Надійно" захисти свої дані та вижити в окупації

Під час війни питання захисту особистих даних у месенджерах та ґаджетах не те що актуальне, воно може коштувати вам життя та здоров'я. Особливо тим українцям, які опинились на тимчасово окупованих територіях. Адже під час перевірки на блокпосту, інформація у смартфоні може зіграти проти вас. Аби убезпечити себе від шахраїв, втрати особистих даних та залишитися на зв'язку, можна скористатись безплатним інструментом із цифрової безпеки — онлайн-платформою "Надійно". Усі деталі у "Ранку Вдома" озвучила менеджерка проєкту "Цифрова екстрена підтримка громадського суспільства в Україні" Катерина Цибенко та експерт із цифрової безпеки громадської організації "Інтерньюз Україна" Павло Бєлоусов.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— З яким цифровими загрозами почали стикатися українці саме під час війни?

Цибенко: Перед тим, як запускати гарячу лінію "Надійно", ми провели дослідження. Вивчали, які загрози характерні для різних аудиторій, для окупованих та для підконтрольних територій. Цікавились, які загрози виникають в активістів, волонтерів. І за перші кілька днів ми з'ясували, що людям найчастіше зламують акаунти у соцмережах, коли вони, наприклад, не користуються двоетапною автентифікацією. Ще є проблеми з антивірусами.

— Що таке двоетапна або двофакторна автентифікація?

Бєлоусов: Коли ви вводите пароль для входу до пошти, чи у соцмережі, це називається один етап автентифікації. Але щоб ускладнити шахраям та зловмисникам життя, ви додаєте другий фактор. Це не другий пароль, це щось фізичне. Наприклад, сімка, куди приходить повідомлення з кодом. Чи програма, яка встановлена суто на ваш смартфон і генерує коди. Тобто це два таких захисних фактори. Може бути й третій фактор, але двофакторна автентифікація має бути в кожного.

— А стосовно запитань з окупованих та підконтрольних територій. На що саме скаржаться українці, які опинились на тимчасово окупованих територіях? Як у них із безпекою?

Цибенко: Ми кілька днів працюємо, але вже отримали чимало запитань від людей, які живуть на окупованих територіях. Там дуже складно їм загалом зайти в інтернет. І якщо вони запитують, які VPN (VPN — технологія з обходу блокування ресурсів в інтернеті, а також з забезпечення конфіденційності та анонімністі користувача — ред.) краще використовувати, то ми раді їм підказати. Адже це насамперед захист життя цих людей.

Їм просто необхідно деяку інформацію захистити. Коли, наприклад, їм треба буде проходити через блокпости, то їх будуть обшукувати, пристрої — перевіряти. Були випадки, коли, наприклад, російські окупанти бачили у смартфонах "Дію", то це ставало приводом для того, щоб затримати людину.

Тому дуже важливим, саме на окупованих територіях, є питання цифрової безпеки. У певному сенсі це питання життя і смерті.

— Як ще допомагає українцям платформа "Надійно"? Саме зараз, під час війни.

Цибенко: Ця платформа є тим інформаційним ресурсом, де зібрано достатньо порад щодо цифрової безпеки: VPN, безпека спілкування у месенджерах, зберігання та передача даних. Людина сама може зайти, почитати поради й отримати індивідуальну консультацію в оператора. Є 10 операторів, які готові відповісти в чаті в різних месенджерах: Signal, Telegram, WhatsApp. Також можна залишити запит через форму на сайті.

— А ви можете назвати 5 порад щодо цифрової безпеки українцям на підконтрольній нам території та на тимчасово окупованій території?

Бєлоусов: Ну, їх насправді може бути трохи більше, аніж 5. Але головні я назву.

По-перше, двофакторна аутентифікація на всіх пристроях. Всі акаунти які є — пошта, месенджери, файлові сховища і соцмережі відповідно.

По-друге, хмарні сховища. Якщо людина десь перетинатиме блокпости, кудись виїжджатиме, то варто подбати про резервні копії документів, файлів, і будь-чого важливого. Ці дані варто завантажити на хмарні сховища.

По-третє, треба шифрувати вміст своїх телефонів, ноутбуків і так далі. На той випадок, якщо чужа людина отримує доступ до ваших гаджетів.

Четверте, про що варто подбати — це VPN. Особливо, якщо ми говоримо про тимчасово окуповані території. Бо наша активність в інтернеті, наше спілкування для окупантів — важлива інформація. Наприклад, ти там постійно читаєш українські сайти, постійно скидаєш дані на підконтрольну територію. Це можуть виявити окупанти (в них є обладнання та програмне забезпечення) і використати проти вас.

П'яте, це звісно перевірені месенджери. Ті, якими безпечно користуватись.

— Можемо назвати їх? Це Viber, Telegram, WhatsApp?

Бєлоусов: Ось Viber можемо згадати, як такий, яким користуватися не треба. Viber — це така історія, де можна отримати сповіщення якесь, але говорити про щось важливе там точно не треба.

Telegram теж треба з обережністю використовувати. Не все можна там повідомляти. Ми знаємо деякі моменти співпраці між росіянами, вони самі озвучують це про Telegram.

Що там саме відбувається, ми не знаємо, але в цифровій безпеці підхід простий, якщо нам не доведено, що там все класно, то ми вважаємо, що там все погано.

— Тобто WhatsApp і Signal краще використовувати?

Бєлоусов: Signal — не скажу, що це еталон, бо стовідсоткового захисту не існує, але цей месенджер — це те, на що можна орієнтуватись. Також можна використовувати WhatsApp.

Читайте також:  Безпечне онлайн-спілкування для військових: в Україні створили месенджер Dober