Це свого роду лотерея, — акторка Анастасія Пустовіт про фільм "Коли падають дерева" та про те, як з третьої спроби вступила в університет

Кадр із фільму "Коли падають дерева" Марисі Нікітюк

Українська акторка театру та кіно Анастасія Пустовіт після акторського коледжу змогла вступити до Університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенко-Карого лише з третьої спроби і лише на контракт. Третій курс навчання вона вже оплатила з гонорару за зйомки у фільмі "Коли падають дерева". Після цього була переведена на бюджет. Про це Анастасія розповіла у програмі "Точка опори".

"Мені здається, що це свого роду лотерея. Можливо, так треба було, щоб саме так трапилося і я потрапила на курс Дмитра Михайловича. Потім у визначений час я прийшла сюди (до Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, — ред.), ми зіграли виставу, я потрапила до Тамари Трунової (головна режисерка театру, — ред.), і лишилася в цьому театрі. Мені здається, що все було не даремно", — розповіла Пустовіт.

Акторка зізналася, що до участі у стрічці "Коли падають дерева" Марисі Нікітюк ні з ким не була знайома з українського кінопростору. Під час навчання таких студентів, як вона, запрошували грати лише в російські проєкти на кшталт "Мухтара".

"Режисерка Марися Нікітюк — потужна і цікава. Вона залучила польського оператора. Тоді раптом ті речі, які не були раніше неможливими, стали можливими. До потрапляння на цей кастинг я нікого з нашого українського кінопростору не знала. Коли ми навчалися, нас не запрошували зніматися в українському кіно. Лише в "Мухтар" і усіляке інше російське", — каже Анастасія.

Повна версія інтерв'ю: Про окупацію, волонтерство та оголені сцени в кіно: акторка Анастасія Пустовіт у "Точці опори"

Нагадаємо, Анастасія Пустовіт — акторка театру та кіно, волонтерка. У 2018 році на Одеському кінофестивалі отримала нагороду "Золотий Дюк" за найкращу акторську роботу у фільмі "Коли падають дерева". Відома за роботами в серіалах "Таємниці" та "Перші ластівки: Залежні". Акторка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. 

Народилася в Скадовську на Херсонщині. У 1996 році її родина переїхала до селища Немішаєве Бородянського району Київської області. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну два тижні пробула у Немішаєвому в окупації, де організувала штаб. Продовжує волонтерську роботу і наразі забезпечує українських військових. 

Попередні випуски "Точки опори":

Медіа-партнери
Прямий ефір