Багато людей мають відкриту травму, оскільки процес поховання так і не стався, — співачка і психологиня Лавіка про кризову терапію

До початку вокальної кар'єри співачка Лавіка отримала освіту психолога в Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну артистка зосередилася саме на цій своїй професії. Нині вона працює кризовим терапевтом та допомагає як цивільним, так і військовим. У програмі "Точка опори" на телеканалі "Дім" вона розповіла про роботу кризовим терапевтом та про те, з якими випадками їй найважче працювати.

"Частіше люди, які проживали втрату чи на очах яких сталося щось жахливе, не йшли самі. Члени родини приводили їх до кризових терапевтів і до психологів. Момент втрати когось у нас закінчується прийняттям, коли ми традиційно ховаємо людину. Але багато людей мають відкриту травму, вони не прожили цей гештальт втрати, оскільки процес поховання так і не стався. Дуже багато людей, наприклад у Маріуполі, не могли вийти у двір навіть, щоб поховати близького померлого", — розповіла вона.

Лавіка зізналася, що найважче працювати з людьми, котрі пережили смерть — фізичну втрату когось близького.

"Втрата житла, майна, стабільності, майбутнього, професії — це все дуже другорядні історії. Цінність життя є найважливішою", — пояснила вона.

Лавіка (справжнє ім'я Любов Миколаївна Юнак) — українська співачка, кризова психологиня та арттерапевтка, кандидат психологічних наук. З 2008 року будувала кар'єру попспівачки. Сингли Лавіки потрапляли в рейтинги найбільших радіостанцій Укрїни. У 2016 році брала участь у півфіналі національного відбору пісенного конкурсу "Євробачення-2016", коли перемогу здобула Джамала. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Лавіка зосередила на іншій своїй професії — психотерапії. Нині працює з цивільними та військовими, займається волонтерською діяльністю.

Більше новин із "Точки опори":

• Доводилося вмикати лише професійні навички і вимикати себе як людину, — Лавіка про роботу психологом на початку війни
• Я проти того, щоб створювати нове, руйнуючи старе, — директорка "Українського дому" Ольга Вієру
• Буває період, коли більше пишеться українською, а буває — коли російською, — Юрій Рибчинський
• Наскільки дорого утримувати таку архітектурно складну будівлю, як "Український дім" — пояснює директорка центру Ольга Вієру
• Мене шокувала невідповідність звучної назви тому, що тут відбувалося, — директорка "Українського дому" Ольга Вієру