Змішані медичні комісії — інструмент, що допоможе звільнити українців з полону: інтерв'ю з речником Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими

В Україні створюють змішану медичну комісію. Це ще один інструмент, який допоможе якомога швидше звільнити з російського полону поранених українських військовослужбовців. Хто має входити до складу комісії та як вона працюватиме, у "Ранку Вдома" розповів речник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Розкажіть, будь ласка про такий додатковий інструмент для звільнення полонених, як змішані медичні комісії. Який принцип їх роботи?

— Координаційний штаб намагається знайти нові інструменти для того, щоби звільнити наших захисників та захисниці з полону. В Женевські конвенції про поводження з військовополоненими є така стаття, в якій йдеться про те, що можна створити медичну комісію. Вона буде оглядати тих, хто в полоні, і визначатиме кого треба звільняти через погіршення стану здоров'я.

Подібні комісії створювалися двічі під егідою Червоного Хреста. Це було під час війни у В'єтнамі й під час Ірано-іракської війни. Ми схопилися за цю можливість як держава і організовуємо з українського боку таку комісію. Ворог, який підписав Конвенції, створив таку ж комісію, яка працюватиме відповідно до законних вимог. Це ще одна нагода звільнити наших захисників. 

— Як роботу комісії регламентує міжнародне право?

— Міжнародне гуманітарне право, частиною якого є Женевські конвенції, засвідчує той факт, що всі процедури виписані. Під час конфлікту треба створити таку медичну комісію. До її складу входять два представники нейтральної країни, приміром Швейцарія, один представник країни, яка утримує військовополонених, та лікарі. Саме медики оглядають полонених та надають відповідні висновки. Таким чином тих, хто важко поранений, можна репатріювати в Україну.

Оскільки Україна постійно шукає способи, як стимулювати протилежну сторону до обмінів. Ми всі знаємо, що Росія це не та країна, яка піклується про своїх. Їм потрібні стимули. Вони дуже бояться міжнародного розголосу, тому ми використовуємо міжнародний механізм, проти якого важко виставити якісь аргументи. У нас є багато наших оборонців, які важко поранені, які потребують негайної допомоги. Немає сенсу їх утримувати.

— Як формуються медичні комісії та хто входить до їхнього складу? 

— Базова комісія — це три особи. Це два лікарі з нейтральної країни. Бажано, щоб це був терапевт та хірург, тому що більшість поранень потребують уваги хірургів. Третій представник — це лікар зі сторони країни, яка утримує військовополонених. Це так само може бути профільний фахівець. Вони мають бути затверджені з обох сторін, тобто дві сторони, які воюють. Їхні кандидатури повинні схвалити дві сторони конфлікту.

Звісно, на випадок непередбачуваних обставин, має бути запасний склад комісії. Тобто по суті нам треба шестеро кандидатів. Наприклад, Україна має спеціальний табір, де ми утримуємо російських військовополонених. Туди мають доступ міжнародні організації та навіть журналісти. Ми показуємо, що ми гуманно ставимося до наших ворогів, які прийшли нас вбивати, гвалтувати та грабувати. Тож ми вимагаємо такого ж ставлення від росіян до наших військових.

— Чи має Україна досвід обміну з Росією важко пораненими полоненими до створення комісії?

— Так був такий досвід, з української ініціативи. Навесні ми передали російській стороні спочатку п'ятьох важкопоранених, потім ще п'ятьох. Вони були репатрійовані. Згідно з міжнародним законодавством, важко поранені не обмінюються, їх потрібно просто віддати. Ми очікували, що країна-агресорка віддасть наших важкопоранених, оскільки вони отримують більшу кількість українських полонених. В перші місяці війни в полон потрапило значно більше українських військовослужбовців, на жаль.

Втім, російська сторона віддала нам частину поранених. Вони поставились до цього як до обміну, а не як до репатріації. Оскільки ми підписували міжнародні конвенції, ми готові віддавати тих, хто транспортабельний, з важкими пораненнями. Нам ці люди не потрібні, але нам потрібні наші. Оскільки ми вже почали цю роботу, ми постійно апелюємо до міжнародних організацій. Ми створюємо таким чином тиск на росіян. Ці змішані медичні комісії — це вже офіційний спосіб повернення наших. Для того, щоб вони могли отримати  допомогу, лікувати поранення, отримати протезування та пройти реабілітацію.

— На якій стадії зараз процес впровадження змішаних медичних комісій?

— Є вже кандидати. Міжнародний комітет Червоного Хреста до цього залучений. Треба розуміти, що Третя Женевська конвенція ухвалена у 1949 році, і терміни, які там прописані, вони досить великі. Приміром, комісія має відвідувати місця, де утримуються військовополонені не рідше, ніж раз на пів року. Для нас такі терміни не прийнятні. Так само конвенцією встановлені терміни створення такої комісії. Натомість ми намагаємося якомога швидше це зробити. Сподіваємося, найближчим часом запрацює українська комісія. Тож ми вимагаємо того самого зі сторони країни-агресорки.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• Павло Зібров та Андрій Кравченко розповіли про благодійні концерти та плани після успіху пісні "Душі криниця"
• Перший комікс про пса Патрона — розмова з авторкою книги Юлітою Ран
• Як українцям уникнути суперечок та возз'єднатися після стосунків на відстані: інтерв'ю з психотерапевтом Антоном Семеновим