Як зберегти Київ: про заснування стародавнього міста, хрещення Русі та забудову столиці у програмі "Код ідентичності"

Древній і вічно молодий. Мова, звісно ж, іде про Київ — величну українську столицю, яка 26 травня відзначатиме свій день народження. Чи одностайні історики з приводу дати заснування Києва і де саме хрестили Київську Русь? Як у вирі прогресу зберегти неповторні київські вулички і будівлі, дух прадавнього Києва? Про це у програмі "Код ідентичності" разом із ведучою Світланою Леонтьєвою говорять:

• киянка, яка виросла на Подолі, заслужена журналістка України, громадська діячка Марина Кінах;
• дослідник історії Києва і об'єктів культурної спадщини міста, співробітник Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень Михайло Кальницький;
• історик, дослідник східноєвропейського середньовіччя Вадим Арістов.

Коли заснували Київ

Офіційно прийнятою датою заснування Києва вважається 482 рік, а отже 26 травня 2024-го місту виповниться 1542 роки. За легендою, його заснували полянський князь Кий з братами Щеком і Хоривом, а також сестрою Либіддю. Назву місто отримало на ім'я Кия — найстаршого з братів.

Щодо дати заснування столиці України історики неодностайні. У 1982 році радянська влада запустила міф про 1500-річчя Києва. Відповідно до неї почали святкувати День міста та не брати до уваги значний проміжок існування міста до часів Київської Русі.

"Історична наука наразі схиляється до того, що реальний вік Києва менший. Цей населений пункт, ще навіть не місто, який потім переріс у вже відомий нам Київ, виник у кінці IX століття. Те поселення вже мало таку назву. Вперше назва "Київ" у писемних джерелах фіксується в середині X століття у візантійському тексті", — розповів історик Вадим Арістов.

Восени 1893 року біля села Трипілля, поблизу порослого чагарями горба, де будівельники брали глину для цегли, археолог-любитель Вікентій Хвойка виявив стоянку первісних мисливців на мамонтів. Таким чином він знайшов культурні артефакти, які ми тепер добре знаємо під назвою "Трипільська культура". Віднайдена Хвойкою пізньопалеолітична Кирилівська стоянка існувала близько 20 тисяч років тому на території сучасного Подолу (вулиця Кирилівська, 55).

Поділ — одна з найдавніших частин Києва. Другою, паралельно з ним, найдавнішою частиною є пагорби, які ми називаємо Київськими горами. 

"На Подолі добрі умови для археологічних досліджень, у ґрунті добре збереглася деревина, тому там було відкрито найдавніші шари отого Подолу давньоруського часу. Це кінець IX століття. Методом дендрохронології можна датувати вік деревини, яка використовувалася при будівництві зрубних споруд, з точністю до року. Така найдавніша дендродата Києва — 887 рік", — додав історик Вадим Арістов.

Будували торговий центр, а знайшли середньовічну вулицю

Навесні 2015 року під час будівництва торгово-розважального центру на Поштовій площі розкопали вулицю доби України-Русі (ХI-XII століття). Відтоді ця територія Подолу та археологічний шар під нею опинились у центрі конфлікту, адже інвестор хотів ТРЦ, а науковці та громадськість виступали за збереження археологічних знахідок. 

У 2017-му розкопки середньовічної вулиці призупинили у зв'язку з відсутністю фінансування. Проте, на щастя киян, будівництво ТРЦ зупинили теж. Мер Києва Віталій Кличко запевняв, що ситуація під контролем і питання створення на тому місці музею вирішується.

"Там дещо таки вже збудовано, але головне — знайти якийсь спосіб зберегти те, що є. Хай навіть у торговому комплексі. Я бачив на острові Мальта торговельний центр на місці, де знайшли якусь старовинну знахідку. Йдеш по цьому центру, аж ось прозора підлога і під ногами ці археологічні знахідки", — поділився дослідник історії Києва Михайло Кальницький.

За ініціативи небайдужих киян, а зокрема Ольги Рутковської та Віталія Білецького, на місці розбудови виник та тривалий час перебуває під їхньою опікою "Музей на Поштовій площі". У травні 2024 року його відвідали т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв разом із директоркою департаменту культурної спадщини КМДА Мариною Соловйовою. Вони наголосили, що центральна та місцева влади зацікавлені у розбудові музею.

Попередні випуски програми "Код ідентичності":

• Феномен Володимира Івасюка: невідомі факти про великого композитора та співака у проєкті "Код ідентичності"
• Скіфське золото: історія врятованої колекції — у програмі "Код ідентичності"
• Українські медики, які змінили світ, — у програмі "Код ідентичності"
• Особисте життя та непросте рішення, щоб відокремитись від Москви: продовження вивчення постаті Івана Мазепи у програмі "Код ідентичності"
• Про постать Івана Мазепи, його шлях до гетьманства та боротьбу України за право бути — у програмі "Код ідентичності"
• Повертаємо свою історію: про перейменування українських вулиць та площ у проєкті "Код ідентичності"