Як і хто в Україні рятує понівечені піаніно "Україна": інтерв'ю з ініціаторкою проєкту Voice of life Тетяною Андріановою та композитором Дмитром Шуровим

В Україні стартував унікальний проєкт Voice of life. Головна його місія — евакуація піаніно "Україна" з деокупованих територій та гарячих точок. Після того, як музичний інструмент вдається вивезти, його реставрують. Хто та чому це робить у "Ранку Вдома" розповіла CEO Octava Capital Тетяна Андріанова та композитор, музикант Дмитро Шуров Pianoбой.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Тетяна, розкажіть про ідею створення Voice of life. Що відбувається в межах цього проєкту?

Андріанова: Це проєкт, який реалізується групою компаній "Октава". Проєкт з евакуації піаніно з гарячих точок та де окупованих територій для їх подальшого відновлення. Піаніно ми шукаємо різними способами: через волонтерські організації, музичні заклади, відділи культури громад, які нам надають інформацію. Ми організовуємо логістику і передаємо музичні інструменти на реставрацію.

— Чому, на вашу думку, це так важливо розуміти?

Андріанова: Як народу немає без мови, так і без культури може зникнути нація. Ми вважаємо, що твори таких всесвітньо відомих композиторів, як Лисенка, Бортнянського та Леонтовича, повинні виконуватись саме на вітчизняних інструментах.

—  Дмитре, чим саме вас зацікавив цей проєкт?

Шуров: Піаніно "Україна" — це те, що я бачив  з самого раннього дитинства. Це для мене дуже рідне. З початком повномасштабної війни, ми багато їздили до військових на фронт з концертами. На мене справила враження одна історія. Це було два інструменти — залишки рояля, який стояв в будинку культури в Ірпені, та піаніно "України" в Ізюмі. Ми приїхали туди після деокупації. Там є один будинок, в який влучила ракета. Подвір'я цього будинку — це могили людей. На четвертому поверсі на краю залишилося стояти піаніно, тобто воно стояло стінкою до стіни, якої якось вже не існує. Я випадково його побачив, коли ми проїжджали повз. Це такий був момент, коли навіть ходити там було страшно, бо ще не все розмінували. Я спробував залізти туди, пройшовши через всі ці квартири, через цю зруйновану квартиру, але так і не зміг до нього дістатись. До нього дістатись можна було виключно на крані.

Коли все навколо руйнується, нищиться все живе, все, що ми любимо, треба боротись. Треба залишати найкращі речі з нашого минулого, для того, щоб потім їх розвивати. Весь цивілізований світ тримається на цьому. Ми не можемо просто брати щоразу змивати все і починати спочатку.

У 2000 році Чернігівська фабрика збанкрутувала і закрилась. Так, у світі є Steinway & Sons, Yamaha та Petrof і багато інших виробників. Українська музика може звучати на різних інструментах. Втім, круто, коли вона лунатиме на українських інструментах. Тому я за будь-який двіж, який підтримує можливість врятувати інструменти з окупації, як символ родини, якої вже немає, як символ музики, яку на ній грали. Це дуже важливо. Адже йдеться про нашу історію та наше майбутнє. Ми повинні цінувати хороше, що в нас було, навіть за радянських часів. Треба це полюбити, зберегти й покращити. Піаніно "Україна" — це символ цього для мене.

— Скажіть, будь ласка, звідки ви плануєте рятувати інструменти найближчим часом?

Андріанова: Зараз ми ведемо перемовини із це херсонськими волонтерськими організаціями щодо передачі нам пошкодженого інструменту. Розв'язується питання з логістики. Також нам передають піаніно з Миколаївської області, з Бородянки та Бучі.

Шуров: Цим займається київська команда реставраторів. Я їх знаю понад 20 років. Це люди, які закохані у свою справу. Вони можуть відновити навіть напівзруйнований інструмент. Мені важливо, щоб ці інструменти були відновлені, щоб час від часу їх доглядали. Звісно, їх треба встановити так, щоб не руйнувалися і були в гарному стані.

— Куди передають відновлені інструменти? Хто на них потім грає? 

Андріанова: Голова наглядової ради октава Капітал Олександр Кардаков, передав у КПІ з нагоди 125-їрічниці інститут. На другому піаніно ми разом з Дмитром Шуровим грали в сквері на Подолі. Зараз воно знаходиться разом з автографом Дмитра в Atlas Weekend і чекає на нових амбасадорів для того, щоб звуки цього піаніно почув весь світ. Нині ми ведемо перемовини з міжнародними партнерами щодо модернізації піаніно "Україна" в антивандальній концепції. Для того, щоб піаніно можна було встановити в громадських місцях, аби на ньому могли грати люди, які вміють і хочуть це робити.  

Шуров: До речі, я зустрічав чимало військових, які прекрасно грають на піаніно. Фактично в кожній частині є музиканти. Деякі грають не гірше за мене. Ми робили джеми у військових частинах. Одного разу я грав на піаніно Imagine з військовим, який фанатіє від Джона Леннона. 

— Дмитре, на скількох піаніно, які реставрували, вам вдалося пограти?

Шуров: Поки що на одному. Грав на ньому на Подолі. Воно у гарному стані. Зараз воно в Atlas Weekend. Кожен може прийти пограти та перевірити. Знімайте відео, публікуйте їх у соцмережах, рекламуйте це. Воно класне для класичної музики.

— Тетяна, яку кількість музичних інструментів вдалося евакуювати та відновити?

Андріанова: Поки їх три. Нині ми ведемо перемовини щодо передачі нам ще кількох інструментів.

Шуров: Це складно. Це треба узгоджувати з військовими, з місцевими представниками. Все, що відбувається на деокупованих територіях, має свою специфіку в організації.

Ще цікаві гості "Ранку Вдома":

• Безплатні юридичні та психологічні консультації жінкам військовослужбовців: про проєкт "Плюс-плюс" говоримо із Вікторією Захаровою та Миколою Брюховецьким
• Дві прості дії допоможуть батькам підтримати дітей під час війни — поради психотерапевта Антона Семенова
• Без грифів про успіхи найсильнішої зі спецслужб світу: інтерв'ю з автором книги "Воєнна розвідка України: в небі, на морі, на землі" Артемом Шевченком
• Прем'єра фільму "Між нами": інтерв'ю з режисеркою драми-трилера Соломією Томащук
• Підтримка Netflix, заокеанська прем'єра та авторський гумор: про український серіал "Перші дні" говоримо з продюсеркою Анною Єлісєєвою та актором В'ячеславом Бабенковим