Він стоїть на вістрі європейської пластично-візуальної культури, — акторка Кадирова про польський театр

Незмінна з часу його заснування (2004) директорка та художня керівниця Міжнародного театрального фестивалю жіночих монодрам "Марія" Лариса Кадирова стала гостею програми "Точка опори" на телеканалі "Дім". Українська театральна акторка розповіла про цей єдиний у Європі подібний фестиваль та польський театр.

Міжнародний театральний фестиваль жіночих монодрам "Марія" проводиться з 2004 року щорічно у жовтні в Києві у просторі Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. В його рамках проходять конференції, круглі столи, художні тематичні виставки, майстер-класи та творчі зустрічі за участі запрошених з-за кордону митців. 

"Польський театр — дивовижний. Він стоїть на вістрі європейської пластично-візуальної культури і глибинного євразійського театру. Дивовижно, як Єжи Гротовський (польський театральний режисер, теоретик театру, один із головних реформаторів театру ХХ століття, — ред.) поєднав у собі це. Тому у мене обов'язково були польські актори й режисери. З польським режисером Збігнєвом Хшановським ми зробили і "Сару Бернар", і "Марію", і "Стара кобіта висиджує" за п'єсою Ружевича. Ми об'їздили багато-багато. Сам він їздив дивитися на могилу Сари Бернар, а я просила його взяти мене з собою в Париж хоча б у валізі. Але не взяв", — розповіла Лариса Кадирова.

Метою фестивалю є плекання, культивування та показ можливостей універсальної мови театру, вшанування пам'яті Марії Заньковецької, популяризація найкращих світових здобутків виконавської майстерності акторів, сприяння активній інтеграції українського театру до світового театрального процесу.

Лариса Кадирова — українська акторка театру та кіно, народна артистка України. Директорка та художня керівниця Міжнародного театрального фестивалю жіночих монодрам "Марія" з часу його заснування (2004). Лауреатка премії "Київська пектораль" у номінації "За вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва" (2019). Лауреатка Шевченківської премії. Театральну кар'єру розпочала у Львівському академічному театрі імені Марії Заньковецької. У 1993 році на запрошення Сергія Данченка переїхала до Києва і приєдналася до трупи Національного академічного театру імені Івана Франка, в якому прослужила майже 30 років.

Більше новин з "Точки опори":

• Театральна акторка Лариса Кадирова зізналася, чого ніколи не зробить на сцені
• "Вистава про шлях людини на реабілітації": актор Гнатковський пояснив, чим його зачепив італійський художник Модільяні
• Гнатковський зізнався, чи справді під час зйомок фільму "Довбуш" приймав пологи
• Актор Гнатковський пояснив, чому у фільмі "Довбуш" знімався без дублерів
• У цій війні вирішується майбутнє історії людства, — арткритик Костянтин Дорошенко
• Я тільки нещодавно зрозуміла, що це була агітація, — Ольга Атанасова про серіал "Кадети"
• Він не міг собі дозволити бути не таким, яким його знали на сцені: композитор Злотник поділився спогадами про свого друга Віталія Білоножка
• Деякі студенти та викладачі пішли на фронт: про навчання у Київській муніципальній академії музики під час війни розповів ректор