Унікальні замки та садиби України — історії трьох пам'яток архітектури

На землях України існувало понад 5 тисяч замків і фортець. Деякі з них можуть "розповісти" про надзвичайно важливі історичні події. Історії Олицького замку, Шарівського палацу та садиби Попова, дізнавайтеся в сюжеті "Ранку Вдома".

На землях України існувало понад п'ять тисяч замків та фортець. Їхні дивовижні історії сплелися з доленосними подіями різних епох. Пропонуємо дізнатися історії трьох унікальних споруд нашої країни.

Олицький замок на Волині

Крихітне селище Олика Волинської області розташоване на перетині доріг з Рівного, Дубна та Луцька. І саме тому це здавна був стратегічний оборонний пункт. Ще 1564 року воєвода Великого князівства Литовського Микола Христофор Радзивілл почав зводити тут замок. Абсолютно унікальний. На думку багатьох дослідників, це взагалі перший із прямокутних замків бастіонного типу на українських землях. Однак завершеним своє амбітне будівництво воєвода так і не побачив.

Замок добудував нащадок Миколи Христофора — Альбрехт Станіслав Радзивілл у 1640-го року. Фактично неприступна Волинська фортеця надійно захищала своїх господарів від усіх зазіхань. Навіть коли 1702 року цими місцями під час Північної війни пройшла грізна шведська армія, їй вдалося спустошити містечко Олика, проте замок встояв і залишився майже неушкодженим.

Однак, протягом XVIII століття методи ведення війни змінилися. Тож 1760 року Михайло Казимир Радзивілл перетворив оборонну споруду на родинний палац. Тут зберігалася величезна бібліотека, кількадесят тисяч томів, зокрема, унікальні першодруки.

На жаль, нічого з цього не збереглося до наших часів, бо Олицький замок двічі використовували як військовий шпиталь росіяни. Ще в період Російської імперії під час наполеонівської війни 1812 року, а згодом уже у Другій світовій війні. Неосвічені червоноармійці розпалювали каміни унікальними виданнями.

У 50-х роках минулого століття після пожеж та руйнувань в замку розмістили обласну психіатричну лікарню. Хоча вже за незалежної України Олицький замок зареєстрували як пам'ятку архітектури, лікувальний заклад розташований тут й досі. Місцеві активісти закликають провести комплексну реконструкцію і зробити нарешті унікальну споруду повноцінним музеєм.

Шарівський палац на Харківщині

Казковий Шарівський палац або замок Кеніга на Харківщині зберігся просто чудово. Його в середині XIX століття збудував поміщик Павло Ольховський, згідно з тодішньою модою, на неоготичний стиль. Однак 1860 року він програв цю чарівну садибу в карти. Нові власники лише збагатили пам'ятку, засадив вже парк навколо екзотичними рослинами.

1881 року Шарівський палац придбав цукровий магнат Леопольд Кеніг, один із 20 найбагатших людей тодішньої Російської імперії. Він був настільки впливовим, що його називали цукровим королем. Тому Шарівський палац почали іменувати то замком Кеніга, то цукровим замком. Новий господар не пошкодував грошей, аби це місце стало по-справжньому розкішним. Він запросив найкращих майстрів та садівників для доброустрою і значно доповнив колекцію екзотичних рослин.

На жаль, радянська влада знищила цей унікальний сад та розмістила в замку Кеніга протитуберкульозний санаторій. Втім, уже в незалежній Україні медичний заклад перемістили, провели реконструкцію будівлі й казкова пам'ятка відкрилася для туристів як одне з архітектурних див Харківщини.

Садиба Попова на Запоріжжі

Садиба Попова на Запоріжжі насправді є пам'яткою російського колоніалізму в Україні. Цю землю поблизу міста Запоріжжя імператриця Катерина II подарувала одному зі своїх найдосвідченіших генералів та радників — Василю Попову. За службу російським правителям цей виходець з Казанської губернії отримав чимало наділів на українських землях, зокрема, в Криму.

Однак, саму садибу Попова побудував один з його нащадків наприкінці XIX століття. Автор проєкту неоготичному палацу з червоної цегли достеменно не відомий. Існує версія, що це був український архітектор Олександр Агеєнко. Так чи інакше, садиба Попова вирізняється абсолютно унікальною кладкою. Фахівці кажуть, що це просто диво містобудування, адже прикладів настільки високоякісного мурування стін з цегли в Україні більше немає.

Звичайно ж, Жовтневий переворот змусив власників маєтку тікати, а радянська влада не прагнула зберігати пам'ятки. Православний собор поруч підірвали. Частину садиби розібрали для зведення Будинку культури, а в інших приміщеннях в різні роки розміщували то свинарник, то школу для дітей із психічними розладами, то гуртожиток технікуму.

Наприкінці 1980-х років від унікального ансамблю мало що залишилося. Але ціною неймовірних зусиль ці рештки привели до ладу і вперше відкрили музей для відвідувачів 15 січня 2022 року. На жаль, з початком повномасштабного російського вторгнення садиба Попова опинилася на тимчасово окупованій частині Запорізької області. Спершу російські військові її обстріляли. Потім зламали двері, вибили вікна та розграбували.

Також цікаво:

• Соляне ноу-хау та відкрита підтримка УНР: топ-5 фактів про місто-фортецю Бахмут 
• Як Польща побудувала потужну економіку: п’ять основних фактів
• Історик-суперзірка та засновник принципу національної ідентичності: факти з життя Михайла Грушевського
• Бій під Крутами: 5 фактів, які має знати кожен
• Російсько-японська війна: помилки країни-агресорки, які РФ повторює сьогодні