Українська версія американської гри Wordle: інтерв'ю з розробником ігор Олександром Козловим

Українська версія Wordle — справа рук програміста Олександра Козлова. Він настільки захопився адаптацією американської гри, що створив чотири власні: "Кобза", "Літералі", "Гра слів" та "Лагода". Вони стають дедалі популярнішими серед українців. Як виникали ідея та яким чином нові ігри повпливали на українізацію? Про це й не тільки в "Ранку Вдома" розповів Олександр Козлов.

— Як сталося, що ви почали розробляти додатки з іграми в слова? З чого все почалося?

— Все почалося з того, що Джош Вордл розробив гру, здається, для своєї дівчини. Через півтора року вона стала відомою в усьому світі. Виникла ідея перекласти гру іншими мовами. Мені спало на думку, що треба створити українську версію. Все почалося у січні 2022 року. Саме тоді народилася ідея "Кобзи". Щойно вийшла версія для iOS, я отримав фідбек. Люди висловлювали незадоволення тим, що немає версії для Android. Тому мені друзі допомогли зробити вебверсія, і версію для Android, які успішно працюють. Коли я робив аналог Wordlea, то навіть не думав, що є такий попит на ігри у слова українською мовою. Я вирішив, що зроблю одну, а потім ще одну. Тепер у мене їх чотири.

— Бо немає більше ідей, попиту чи часу на це?

— Гадаю, найбільша проблема — нестача часу. "Кобза" була хітом. Далі була гра слів, трошки хітовість збавила. Інші два проєкти не дотягують до "Кобзи". Попит є. Люди дізнаються про ігри через рекламу. Мої ігри не рекламуються. Єдина реклама, яка в мене є — це сарафанне радіо. В топах я змагаюся з якимись величезними кампаніями, які вкладають великі гроші в рекламу. Я цього не роблю. Принаймні поки що.

— Ці компанії є конкурентами саме в цій ніші?

— Ні. Деякі з них мають український переклад, але App Store не знає, які з них українською мовою. Треба визнати, що в Україні грають російською мовою. Українських ігор дуже мало.

— Остання ваша гра "Лагода" пов'язана з поезією? Це унікальна розробка?

— Відверто кажучи, я не роблю нічого оригінального. До кожної своєї гри я можу знайти аналоги англійською мовою. Коли я робив гру "Лагоду", де кожен рівень — це вірш, я уважно вивчав додаток Dear Reader до iOS. Там текст перетворюється на головоломку за допомогою різних механізмів. Мені там деякі речі не подобалися тож я їх переробив. Я перетворив це саме на вірші. Тобто в мене акцент на віршах. Тут інший принцип, який полягає у присутності рими та ритму. Рима та ритм в цих головоломках допомагають. натомість коли перед тобою просто текст, то там складніше щось робити без помилок. Я роблю не унікальні речі. Я насправді беру чужі концепти, я краду, як митець. Просто приношу щось своє, але нічого принципово нового не придумав.

Щодо адаптації ігор, то це складна штука. Там багато нюансів. Наприклад, ми адаптуємо англійську гру англійську, але не враховуємо того факту, що в англійському алфавіті менше букв ніж в українському. Це прірва. Коли я робив Wordle україномовним, то постав перед завданням, як зробити клавіатуру на 33 літри. Так, щоб вона вмістилася на екрані телефона? Для вебверсія це не така велика проблема, бо там є клавіатура. Умістити це на малий екран трохи складніше. Наприклад, я багато думав про те, які частини мови мають бути у словнику, яких не треба туди включати. Тобто в англійській мові будь-яке дієслово в інфінітив звучить однаково, а в українській мові форм набагато більше. Тому там я відкидаю в деяких видах форми дієслів, які не є інфінітивом.

Є ще багато відгуків від гравців, які вважають, що це неприємно, що в моїх іграх існують не тільки іменники. Я собі уявляю, що вони прийшли рано зі всесвіту кросвордів, наприклад, ніби в кросворди є лише іменники, але в оригінальному Wordle є не тільки іменники. Тобто на саму адаптацію треба багато часу.

— Скільки часу потрібно на розробку гри з нуля?

— В мене чотири гри. "Кобзу" я зробив за три тижні. "Лагоду" я робив пів року. Тобто це залежить від вибору технологій та від того наскільки багато треба працювати з контентом. Буває таке, що одну гру ти можеш зробити за одні вихідні, а на іншу піде два роки. Йдеться про мобільні платформи. Якщо йдеться про великі ігри, то це вже зовсім інша цифра.

— Чи ставитесь ви до своєї діяльності як до місії? Чи вбачаєте в цьому такі високі сенси в напрямку українізації?

— Мені подобається слово "місія" у вашому питанні. Якщо серйозно, то я про це не думав.  Мені часто у коментарях дякують за українську, а я хочу відповідати: "Я створюю український контент для того, щоб вам взагалі не спадало на думку дякувати за українське". Я просто намагаюсь робити хороше українське. Можливо, є певна місія в тому, щоб надихати інших творців. Втім, сотні тисяч людей зараз займаються цією місією, й займались задовго до мене.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• "УкрЛіт" від MEGOGO — аудіокниги українською мовою: інтерв'ю з менеджеркою проєкту Катериною Котвіцькою та маркетинг-директоркою медіасервісу Валерією Толочиною
• Промоція незалежної анімації в Україні та за кордоном: інтерв'ю з директоркою фестивалю Linoleum Анастасією Верлінською
• Про полон, свідчення в Гаазі та нові документальні фільми: інтерв'ю з авторкою стрічки "Навала" Анжелою Слободян