Про полон, свідчення в Гаазі та нові документальні фільми: інтерв'ю з авторкою стрічки "Навала" Анжелою Слободян

Анжела Слободян. Скриншот: kanaldim.tv

Херсонська журналістка Анжела Слободян випустила документальний фільм, який зняла під час окупації міста. Стрічка "Навала" передає відчуття жаху та безвиході, які панували під час окупації Херсонщини. Авторка стрічки понад чотири місяці прожила в російській окупації та ще місяць перебувала в полоні у росіян. "Навалу" можна переглянути на каналі "Около TV" у YouTube. Про роботу над фільмом, полон та свідчення у Гаазі Анжела Слободян розповіла у "Ранку Вдома".

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.  

— Про кого розповідається у "Навалі"? Чому саме цих людей ви зробили головними героями документальної стрічки?

— З цими людьми я ще познайомилася, коли працювала в окупації. Була історія, коли підірвали "швидку", вижив фельдшер. Я знайома, знімала інтерв'ю і потім видавала в ефір єдиних новин цю історію. Зі мною зв'язалася дружина загиблого пацієнта, який був саме в цій "швидкій". Це Катерина — головна героїня документальної стрічки. Вона довгий час не вірила, що загинув саме її чоловік, тому що тіло було геть понівечене.

Я проводила розслідування, бо тоді переплутали поранених. Їх поклали у різні "швидкі". Саме фельдшер розповів цю історію. Коли я вийшла з окупації, після звільнення Херсонщини, я зв'язалася ще з однією героїнею, яка перебувала у цій "швидкій". Це Оленка — дочка загиблого, яка врятувала життя фельдшеру, а саме відкрила його машину. Він зміг вилізти з машини й зателефонувати медикам. 

— Як тривали знімання?

— Я не думала, що буду знімати документальне кіно, адже я проста репортерка. На момент окупація я жила в Херсоні. У мене був корпункт на телеканалі "Україна 24" в Херсонській та Миколаївській областях. Мій оператор виїхав, йому треба було рятувати вагітну дружину, а я залишилася. Все фільмувала та виводила на FREEДOM та "Єдині новини". Ці матеріали про те, що я бачила в окупованому Херсоні.

Частина матеріалів була втрачена, коли я потрапила в полон. Я відновила акаунт, коли вже виїхала на підконтрольну Україні територію і захотіла просто зняти стрічку "Окупація". Це не лише будні в окупованому місті, а й полон та дівчат, з якими я туди потрапила.

Я не готова розповідати власну історію, тому через героїв Катерини та фельдшера я почала першу частина трилогії "Навала". Це про те, як почалося повномасштабне вторгнення. То був хаос. Наприкінці дня 24 лютого, коли люди вже виїхали, то вулиці в Херсоні були вже спустошені. Людей не було. Складалося таке враження, що всі сховалися у підземні ходи. Навіть машин не було.

Розкажіть, будь ласка, про Вашу участь в судовому процесі народного трибуналу в Гаазі.

— Коли виїхала з окупації, я мала дати свідчення про те, що я бачила в полоні, щоб ідентифікувати людей. На допитах мені одягали маску, я не бачила тих, хто мене допитував. Тим більше вони всі приховували свої обличчя. Більшість людей, як і я, перебували в Херсонському ізоляторі тимчасового тримання.

Взагалі у Херсоні було багато катівень, але ізолятор був головним. Тоді там перебував міський голова Херсона. Я була у жіночій камері. Ми нічого звідти не бачили, але чули постріли та катування. Навіть чули, як людей мордували та вбивали. Там я перебувала 31 день. Це було літо, спека, у камері задуха. Нас годували раз на день, вареними макаронами. Камера на три особи, але на той момент нас там було п'ятеро. Тільки одній жінці приносили раз на тиждень якісь передачі з їжею. Ми це розподіляли між собою.

Де можна подивитись фільм?

— Фільм "Навала" вже можна дивитися на каналі "Okolo TV" в YouTube. Ми там з колегами, які працюють у Херсоні, викладаємо всі новини. Зараз перекладаємо "Навалу" англійською. Якби не режисер фільму — Сергій Маслобойщиков, який відчув мій задум, додав драматургії, фільм не був би таким цікавим та лаконічним. Він вмістив історію у 30 хвилин. 

— Знаємо, що ви плануєте презентувати ще кілька документальних стрічок. Розкажіть будь ласа про них.

— Це два фільми — "Солдат" та "Окупація". Спочатку розповім про окупацію, яка складалася з трьох етапів. Там буде історія сім'ї, яку обстріляли під час евакуації через підрив Каховської ГЕС. Третя частина — це "Солдат". Це про мого колегу з Івано-Франківська, він був оператором на телеканалі "Україна". Вже під час війни він брав участь у деокупації Херсонщини. Там дуже щемлива історія того, що він пережив.

Також цікаві гості у "Ранок Вдома":

Прямий ефір