Творчість та наука Артура Кларка: "Утро Дома" з книжковим оглядачем Дмитром Слівним

16 грудня 2021 року виповнилося 104 роки від дня народження письменника Артура Кларка. Усі його книги відносяться до жанру наукової фантастики. Кларк був не лише письменником, але й вченим. Він найбільш відомий спільною роботою зі Стенлі Кубриком зі створення культового науково-фантастичного фільму "Космічна одіссея 2001 року", який вийшов у 1968 році. Артура Кларка, Айзека Азімова і Роберта Хайнлайна називають "великою трійкою", що вплинули на розвиток англомовної наукової фантастики в середині XX століття.

Чим характерний стиль Кларка і які пророцтва зробив письменник у своїх творах — розповів журналіст, книжковий оглядач Дмитро Слівний в ефірі програми "Утро Дома".

Ведучі — Анастасія Касілова та Костянтин Октябрський.

— Що такого особливого в Артурі Кларку? Чому він такий важливий для любителів фантастики?

— Складно говорити про Кларка виключно як про письменника. Він, крім того, що писав, ще був популяризатором науки та вченим. Здобув фізико-математичну освіту в Оксфорді. Тож добре освічена людина.

Кларк дуже багато розповів нам про наше майбутнє. Окрім цього, доповнив наш світ супутниковим зв’язком. Здавалося б, людина, яка пише, але одне з найбільших відкриттів ХХ століття було зроблено ним.

Він єдиний фантаст у світі із лицарським титулом. Королева Єлизавета ІІ у 1999 році за значний внесок у розвиток британської культури посвятила його у лицарі.

Він футурист-гедоніст, я так сказав би. Тому що більшу частину життя провів на Шрі-Ланці. Він жив у місті Коломбо. Захоплювався підводним плаванням.

Якщо згадувати літературну спадщину, то це понад 70 романів, понад 500 оповідань, кілька екранізацій. Навіть якщо ви не читали Кларка, ви, напевно, дивилися або чули про кіно Стенлі Кубрика "Космічна одіссея 2001 року". Він був знятий у співавторстві. Сценарій був написаний Кларком у співавторстві із Кубриком. І фільм цей був знятий за мотивами оповідання Кларка "Годинник".

— З чого краще почати знайомство з Кларком?

— Мабуть, це оповідання. Оповідань дуже багато. Мені дуже сподобалося оповідання "Молот господень", після якого був написаний ще роман "Молот господень". Якщо уявляєте фільм "Армагеддон", сюжет приблизно такий самий. Тобто летить астероїд до Землі, намагаються його якимось чином зупинити.

Сенс у чому? Що людська жертва врятувала планету від загибелі. А потім було написано роман, більш позитивний. Тобто якщо оповідання закінчується сумно, то у романі все ж позитивно. Кінець життєствердний.

"Сонячний вітер" мені сподобався. Розповідь про космічні подорожі за допомогою сонячного вітрила. Це, до речі, ідея, яку вніс до літератури Кларк, і зараз активно обговорюється застосування сонячних вітрил. Але ще немає тих матеріалів надлегких і тонких, які дозволили б його створити.

З великих творів, мабуть, це цикл "Побачення з Рамою". Це перший роман циклу. Людство знайшло величезний об’єкт, який виявився космічним кораблем далекої цивілізації. Вони його вивчають. Він дуже великий, схожий на циліндр. Ставлять глобальні питання — хто ми, звідки ми, куди ми йдемо.

У чому характерний стиль Кларка? Напевно, все-таки він оптиміст у житті. І створював утопічні твори. В оповіданнях і повістях, романах Кларка все добре, як правило. Тобто людство розвивається, ми виходимо на новий рівень культурного та інтелектуального розвитку. І поступово наближаємось до рівня богів. Це питання порушувалося у романі "Кінець дитинства", коли прилетіли інопланетяни й повисли над містами. Космічні кораблі висять, десятиліття минають. І, власне кажучи, ці інопланетяни нас спрямовували у правильне русло розвитку.

Загалом треба читати. Це довго все розказувати. Що цікаво — радянські читачі, хто любив фантастику, знали Кларка, насамперед, за "Космічною одіссеєю". Потім, звісно, ​​його цикли романів. І з одного такого серйозного випадку.

Кожен новий твір Кларка у Радянському Союзі друкувався у журналі "Техніка молоді". І ось виходить продовження довгоочікуваної "Космічної одіссеї", частина друга — "Космічна одіссея 2010". І так сталося, що всі російські герої цієї книги мали прізвища радянських дисидентів. Це було цілком випадково. І цей факт пропустила редактура, яка була не дуже в курсі, хто там дисидент, вони не займалися політикою. Після чого було закрито журнал "Техніка молоді" та звільнено головного редактора.

Чому так сталося? Просто комічно було, коли колеги Кларка вигадували самі російські прізвища своїм героям. І він вирішив дуже просто. Він взяв прізвища, які були на слуху, які миготіли у пресі. В американській та британській пресі це й були прізвища дисидентів. Тобто ніякого політичного підґрунтя не було під цим.

Що цікаво ще? Кларк дуже захоплювався підводним плаванням.

Говорять, йому подобалося це відчуття невагомості. І, крім того, що він писав про космос, він ще й писав про підводні глибини. "Острів дельфінів", "Велика глибина" — це все розповіді Кларка.

— Чи правда, що Кларк зміг багато що передбачити, з погляду техніки, науки?

— Не лише передбачити, але й відкрити. У 1946 році він його, щоправда, не запатентував, після чого шкодував — це система супутникового зв’язку. Він працював під час Другої світової на радарній станції. Тоді тільки відкривають нові технічні можливості. Це була посадка літаків у темну пору за допомогою радара. Він мало того, що розвинув ту технологію, ту станцію, на якій він працював, він ще написав концепцію, за якої супутники, які запущені, у майбутньому використовуватимуться для систем глобального зв’язку. Тобто відбитий сигнал від супутника надходитиме назад на приймач і так далі. Розписав це технічно, оскільки міг, порахував, наскільки міг, і справді система супутникового зв’язку буквально через 10 років запрацювала.

У 1999 році Кларк, вже будучи людиною похилого віку, що прожила, знає, опублікував свою таблицю передбачень, аж до 2100 року. Багато з цих пророцтв, в принципі, вже справдилися. Наприклад, місія "Кеплер", висадка супутника до Сатурна, поява інтернету. Але багато чого не справдилося. Наприклад, тотальне знищення атомної зброї. У цій таблиці описано, що на початку 2000-х буде вибух у країні третього світу, після чого ООН збереться та ядерну зброю скасує. Але нічого такого не було.

За деякими пунктами Кларк дійсно точно вгадав. Але деякі речі, звичайно, дуже далекі від реальності. Наприклад, ядерний синтез, холодний ядерний синтез. Відкриття нових космічних двигунів. Нові принципи пересування тощо.

Кларк казав, що це дуже важко. Це пальцем в небо насправді вгадувати, що і як буде. Тому що будь-яке відкриття може перевернути наше майбутнє з ніг на голову.