"Тревел нашого часу" на Харківщині: ситуація у Старому Салтові та евакуація з Вовчанська

У новому епізоді проєкту "Тревел нашого часу" телеканалу "Дім" ведучий і волонтер Денис Христов знову вирушив на прифронтову Харківщину — Вовчанський напрямок. Дорогою до Вовчанська, звідки Денис евакуював людей, волонтер показав ситуацію у селах Старий Салтів, Бугаївка та Хотімля.

Евакуація з Вовчанського напрямку

З початком наступу російських окупантів 10 травня на північ Харківщини розпочалась активна евакуація місцевих мешканців з прикордонної з РФ території. Людей вивозив, зокрема, харківський волонтер Андрій "Хонда" Васянович.

"10 травня почалася евакуація з Вовчанська. А потім була вже значно більша евакуація з громад — тобто сіл, що ближче до Салтова, які були під обстрілами. Ми вивозили людей кожен день з ранку до вечора. Координація між волонтерами, між службами була відмінна, тому ми оперативно відпрацювали. Вивезли багато людей. Ось я вивіз близько 200 мешканців. А саме з евакуації працювало приблизно шість фондів, від кожного з них — одна-дві машини, а то й три", — розповів Андрій.

Були й такі волонтери, які вирішили самі виїжджати, ні з ким не порадившись, нікого не попереджаючи. Тому під час евакуації з Вовчанська, коли окупанти захопили частину міста, були трагічні випадки — одного волонтера вбили, а одного взяли у полон. Де він наразі перебуває — невідомо.

"Це небезпечна зона, кожної секунди може прилетіти. Це не 2022 рік. Сьогодні без систем РЕБ (радіоелектронної боротьби), без підтримки другої машини нереально їздити", — зазначив Андрій.

Волонтер Микола "Куля" Савоненко сам з Вовчанська, він пережив окупацію міста у 2022 році. А зараз, добре знаючи місцевість, вивозить людей з найпекельніших районів.

Микола Савоненко, Андрій Васянович та Денис Христов

Бугаївка

Дорогою до Вовчанська волонтери заїхали у два села, які знищили російські окупанти.

Бугаївка — невеличке село, проте йому вже 400 років.

Під час масштабної евакуації людей з Вовчанського напрямку Бугаївка стала перевалочним пунктом. Звісно, тут було скупчення цивільних. Людей тимчасово розміщували у школі, в інших адмінбудівлях, звідки їх перевозили далі.

"В травні тут був величезний потік людей. Кожні 5-10 хвилин когось постійно привозили. Тоді ж була евакуація не така, як зараз. Приїжджали буси по 20-30 людей", — нагадали волонтери.

Російські війська цілеспрямовано обстріляли будівлю школи касетними боєприпасами. На щастя, всі вижили, лише фельдшера було поранено.

Друга точка у Бугаївці, куди евакуювали людей, — і теж пряме влучання російських снарядів.

Хотімля

Далі волонтери поїхали в село Хотімля. Воно більш віддалене від лінії зіткнення — 26 км, проте це не означає, що тут цілком безпечно.

"8 червня, коли ми вже поверталися з евакуації, чули, як пролетіло кілька ракет в напрямку Хотімлі. У селі було пряме влучення у ринок, де перебували люди. На жаль, були загиблі серед місцевого населення", — розповів Денис Христов.

Волонтер зазначив, що життя у Хотімлі у порівнянні з Бугаївкою "просто несеться".

А головне, хоч би як було небезпечно, люди тут працюють.

"До речі, просто зараз у них, можна сказати, сезон. Є херсонські кавуни, а є хотімлянські, які не менш смачні. А за версією місцевих мешканців, хотімлянські кавуни найсмачніші. Саме в Хотімлі вирощують яблука одного всім відомого бренду соку. Тут взагалі потужна аграрна промисловість. І люди настільки вірять у ЗСУ, що на полях все посаджено. І мешканці будуть збирати цей урожай попри все", — наголосив Денис Христов.

Старий Салтів

Селище Старий Салтів розташоване у Чугуївському районі Харківської області. Практично з самого початку повномасштабного вторгнення цей населений пункт потрапив в окупацію. 2 травня 2022 року Старий Салтів з боєм було звільнено від російських загарбників.

Перед заїздом у селище волонтери завітали на одну з баз відпочинку на Печенізькому водосховищі, яке місцеві називають Салтівським морем. Проте відпочивати люди тут будуть ще не скоро.

"На Печенізькому водосховищі велика кількість класних, затишних баз відпочинку — була. Я навіть не знаю, яка кількість КАБів, снарядів зараз на дні водосховища. Ще кажуть, що й "Шахед" тут затонув. Але природа бере своє, попри війну", — зазначив Денис Христов.

Місцеві настільки любили відпочивати на берегах Печенізького водосховища, що дехто приїжджає сюди й зараз. Звісно, це вкрай небезпечно. 4 червня на одну з таких баз росіяни скинули КАБ, були постраждалі.

Проте є й інша історія. До війни власник однієї з баз привіз сюди тигра, який жив у вольєрі.

оли почалась повномасштабна війна, тигр вибрався з вольєра, і десь місяць кошмарив москалів на цьому напрямку. Це був справжній український тигр", — розповів Микола Савоненко.

Після деокупації у 2022 році селище Старий Салтів почало відновлюватися та відбудовуватися. Потрохи почали повертатися люди. Але з новою навалою росіян тут знов стало небезпечно.

Наразі в селищі чимало слідів міських боїв. Цілі вулиці стоять вщент розтрощені. Кажуть, що до війни придбати тут будинок було майже неможливо. По-перше, ціни були космічні, по-друге, ніхто їх і не збирався продавати.

Час плинний, і зараз в одному з таких будинків Андрій влаштував імпровізований притулок для собак.

"Люди займалися евакуацією з Вовчанська, вивозили людей. Але на вулицях було дуже багато тварин, й щоб їх не залишати під обстрілами, волонтери просто забрали їх до себе. Сьогодні ми залишили песикам трішки смаколиків", — повідомив Денис Христов.

Вовчанськ

Ціль волонтерів — Вовчанськ. Це затишне українське місто на кордоні з божевільною Росією. Раніше про місто знали переважно ті, хто їздив цією дорогою в іншу державу. Ну, і фанати співака Артема Пивоварова, який тут народився та виріс. Але під час вторгнення росіян назву Вовчанськ вивчили, напевно, всі українці.

Вовчанськ терористи окупували в перший день вторгнення 2022 року, 13 вересня того ж року місто було визволено. Але з травня 2024 року, з початку навали на Харківщину, окупанти стали нещадно обстрілювати місто. Наразі Вовчанськ знищено майже на 90%.

З 18 000 тисяч мешканців тут залишається лише кілька сотень. Притому деякі не з власної волі. Просто дістатися окремих районів Вовчанська, щоб забрати людей, наразі майже неможливо.

Волонтери Денис Христов та Микола Савоненко вирушили на околиці міста, звідки ще є можливість вивезти мешканців.

В цей день Денис та Микола їздили до Вовчанська двічі. Перша поїздка відбувалася за "класичним" маршрутом, вдалося евакуювати трьох людей.

Другий заїзд — вже туди, куди майже ніхто не доїжджає. Цей район міста постійно перебуває під обстрілами артилерії та дронів.

Цього разу через ворожі дрони авто довелося залишити в посадці, а до людей добиратися перебіжками.

Цей район Вовчанська теж весь у руїнах.

Волонтерам вдалося дістатися до двоповерхівок, де ще жили три літні мешканці. Добиратися назад до автомобіля теж довелося пішки, періодично ховаючись у деревах від дронів.

"Ми тут одні залишилися, більше немає нікого. Понад місяць чекали на евакуацію. Навіть дивуюся, як ви до нас доїхали та нас знайшли", — говорить чоловік.

Цього разу евакуація пройшла вдало, усіх жителів Харківщини доправили до безпечних місць.

Попередні випуски проєкту "Тревел нашого часу":

Медіа-партнери
Прямий ефір