"Спеціальний репортаж": російська загроза на білорусько-українському кордоні — чи надійні рубежі

Винищувачі, зенітно-ракетні комплекси, артилерійські установки та кілька тисяч солдатів. Росія перекинула до Білорусі війська для участі у навчаннях "Союзна рішучість", які триватимуть майже два тижні. Зокрема — біля кордонів з Україною.

У відповідь українські прикордонники перейшли на посилений режим роботи, збільшили кількість патрулів і розтягують колючий дріт уздовж кордону. Біля кордону з Білоруссю український спецназ відпрацьовує звільнення міст та тримає танки напоготові.

Чи може Росія використати територію Білорусі як плацдарм для наступу і наскільки реальною є ця загроза — про це у проєкті "Спеціальний репортаж" телеканалу "Дом".

Автор репортажу — Олександр Махов.

Дольськ

Українське село Дольськ Волинської області — лише за 3 км від кордону з Білоруссю. Місцеві жителі, які приходять до магазину по продукти, діляться своїми переживаннями. Одні кажуть — дивляться новини та хвилюються, що Росія справді нападе. Інші — налаштовані більш рішуче.

На самому прикордонному пункті пропуску "Дольськ" безлюдно. Він не працює вже кілька місяців. Наразі тут кордон не перетинають ні автомобілі, ні пішоходи. Білоруси наприкінці минулого року закрили зі свого боку пункт, пославшись на ремонтні роботи. Але візуально — жодних робіт там не здійснюють.

А ось трохи далі від кордону відбувається мілітаризація Білорусі. Впродовж останніх кількох тижнів Росія під виглядом навчань перекинула до Білорусі літаки, артилерію та зенітно-ракетні комплекси. Плюс до цього до країни тільки офіційно прибудуть близько 9 тис. російських військових у складі батальйонно-тактичних груп. Такі самі групи брали участь у вторгненні на Донбас у 2014 році. Навчання відбудуться на 5 полігонах.

Приватна американська компанія "Максар Технолоджіс" опублікувала знімки військової техніки у трьох білоруських містах у межах 50 км від українського кордону: це Єльськ, Речиця та Лунинець. Там були помічені штурмові літаки СУ-25, балістичні ракетні комплекси "Іскандер", а також зенітні ракетні комплекси далекого радіусу С-400.

Військовий експерт Михайло Самусь гадає, що всі ці підрозділи дійсно братимуть участь у навчаннях, але їхній характер свідчить про те, що вони можуть бути використані для здійснення окремих операцій проти України.

"Географічні умови між Україною та Білоруссю такі, що сухопутні операції не дуже комфортно здійснювати. Але саме дії авіації, дії ракетних військ, завдання ракетних ударів, дії сил спеціальних операцій, розвідки та, звісно, десантні операції — це основні дії, які може виконувати Росія з території Білорусі", — каже заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.

Але поки поблизу кордону жодної активності не спостерігається. Уздовж усього кордону з Білоруссю українські прикордонники збільшили кількість патрулів, як і кількість бійців у таких патрулях. Якщо раніше пересувалися групами по двоє, то тепер ходять утрьох і навіть по п'ятеро. Уважно спостерігають не лише за обстановкою, а й за діями білоруських прикордонників.

Кордон України та Білорусі — це переважно важкопрохідні ділянки, ліси та болота. Сюди прикордонники дістаються квадроциклами. А на тих дільницях, де на українську територію можуть спробувати проникнути диверсанти, прикордонники ставлять загородження з колючого дроту. Кажуть, навіть миша не проскочить на українську сторону.

"Для моніторингу обстановки на кордоні ми активно використовуємо пілотовану авіацію та безпілотні авіаційні комплекси. На окремих ділянках для спостереження залучають мобільні тепловізійні комплекси. Ситуація контрольована та спокійна. Ми не помічаємо жодних провокацій з боку суміжної держави", — наголошує спікерка Волинського прикордонного загону Маргарита Вершиніна.

Сеньківка

Село Сеньківка Чернігівської області розташоване буквально біля кордону — не лише з Білоруссю, а й із Росією. Тут, на заметених снігом вулицях села, зустріти бодай одну живу душу важко.

Один із мешканців Чернігівської області, Денис Мостович, нікуди їхати не має наміру. Ветеран бойових дій повернувся з Донбасу ще у 2015 році. Тоді й відкрив свою майстерню з виготовлення ножів. Цій справі вивчився сам і тепер робить унікальні ножі на замовлення.

"Коли майстер робить ножа, він витрачає щонайменше два дні свого життя. Хто вірить в енергетику: енергетична частина праці цього майстра передається до цього виробу. Тому виріб має душу. Ніж — із душею", — розповідає ветеран бойових дій Денис Мостович.

Один із ножів Денис має намір покласти до свого ветеранського наплічника, якщо доведеться знову взяти до рук зброю та захищати свою сім'ю та країну. Він готовий приєднатися до батальйону територіальної оборони свого району.

"Є чіткий алгоритм дій у разі війни. Перше — евакуювати сім'ю до безпечного місця. Маршрут руху, місце, заправки, поповнення запасів уже розплановані. Можуть бути корективи, але їх вже взято до уваги, наскільки їх можна прорахувати. Після евакуації дружини та дітей — уже тоді разом із нашою групою приєднуватися до тероборони та діяти згідно з обставинами", — продовжує Денис Мостович.

Підтримати піхоту у боротьбі з ворогом готові танкові підрозділи.

Іван Берташ — командир танкового підрозділу, що дислокується у Чернігівській області. На Донбасі впродовж першого року війни пройшов важкі бої та розуміє, чого можна очікувати на полі бою у разі вторгнення. Тому всі його танки зараз приведені до повної бойової готовності — машини заправлені, заряджені, прогріті та готові до виїзду.

"З огляду на обстановку на кордоні нашої держави, у нашій бригаді перебуває у постійній бойовій готовності один із підрозділів бригади — танковий і механізований, який за сигналом вийде на загрозливий напрям, звідки, можливо, піде противник, і захищатиме довірену йому територію. Якщо буде інформація, що противник створив угруповання, перейшов державний кордон або наблизився до ділянки державного кордону на маленьку відстань, — прийде сигнал від штабу, і наш підрозділ виїде та займе кордон", — пояснює командир танкового батальйону Іван Берташ.

Прип'ять

Один із плацдармів, з яких Росія може атакувати Україну, — Чорнобильська зона, яка межує з Білоруссю. Тут майже безлюдна територія, на якій збереглися дороги та мости. Саме тому в Прип'яті вперше провели військові навчання.

За легендою навчань, супротивник зумів захопити кілька будівель, а бійці вибили його штурмом.

Все відпрацьовували в комплексі: працювала артилерія, а також поліція, яка виводила громадянське населення. А військові виконували своє завдання: ліквідували незаконні збройні формування.

Кордон

Російсько-білоруські навчання триватимуть до 20 лютого. Після цього Росія має вивести своїх військових із території Білорусі. Але не виключено, що літаки та "Іскандери" так і залишаться біля кордонів України. І не виключено, що саме так і було задумано.

"Росія давно тисне на Білорусь, щоб Білорусь дозволила їм використовувати свої авіабази для базування військово-космічних сил РФ, відповідно, для їхнього прикриття засобами протиповітряної оборони, а також розміщення оперативно-тактичних ракетних комплексів типу "Іскандер" та інших. Це для України, на мій погляд, основний виклик і загроза — що там Росія може розмістити свої літаки. Також вони можуть розмістити ракети, які дістають до території України. І, розмістивши засоби протиповітряної оборони, контролюватиме частково й небо над Україною за допомогою радарів", — припускає військовий експерт Олександр Мусієнко.

Українські військові уважно стежать за діями російської та білоруської армій упродовж двох тижнів навчань "Союзна рішучість". І в разі потреби готові залучити підрозділи для захисту північних кордонів України.