Скандал через Путіна: недопуск Росії на саміт ЄС обговорюємо з експертом з Брюсселя

У Брюсселі 24-25 червня відбувся саміт Європейського Союзу (ЄС). Крім заявлених тем, одним із головних стало питання про те, чи повернеться назад Росія, яку перестали кликати на подібні зустрічі з 2014 року, коли Москва почала агресію проти України та окупувала Крим. Але замість очікуваних Кремлем розпростертих обіймів лідери ЄС пригрозили Москві новими санкціями. Ситуацію аналізують журналісти програми "На самом деле: мир" телеканалу "Дом" і власний кореспондент Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ" у Брюсселі Дмитро Шкурко.

Відмова говорити з Кремлем

Напередодні саміту канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Еммануель Макрон запропонували запросити й російського президента Володимира Путіна. Зокрема Меркель заявила, що потрібно шукати діалог із Росією.

"Ми, Європейський Союз, повинні також прагнути до прямих контактів із Росією та російським президентом. Президенту США Джо Байдену недостатньо поговорити з президентом Росії. Я вітаю це, але ЄС повинен також створювати форуми для діалогу. Іншого шляху вирішення конфліктів не буде", — переконана Меркель.

В Україні зазначили, що такий крок може порушити європейську політику невизнання окупації Росією частини українських територій і підірвати ефективність санкцій, введених проти Кремля.

"Ініціатива відновити саміти з Росією без будь-якого прогресу з російської сторони буде небезпечним відхиленням від санкцій політики ЄС. І що більш небезпечно — відвадить Росію від виконання Мінських угод. Росія не демонструвала намірів змінити свою політику ані щодо України, ані щодо ЄС. І ми вважаємо, що для відновлення самітів немає підстав", — акцентував міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

А ось у Кремлі заяву Меркель вітали, хоча й здивувалися.

"Чому зараз? Напевно, є якийсь хронологічний зв'язок із самітом Путіна та Байдена, який відбувся в Женеві. Можливо, це було сприйнято в Європі як сигнал до того, що тепер, напевно, можна й вам трошки проявити свою самостійність", — сказав міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

Однак тільки чотири країни підтримали пропозицію запросити Росію на саміт — Австрія, Данія, Болгарія, Італія. Більшість же держав вирішили не кликати Путіна на зустріч у найближчому майбутньому.

Прем'єрміністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що не проти самої ідеї, однак він не сяде за один стіл перемовин із Путіним. Особливо категоричними були країни Балтії та Польща. На їхню думку, Європейський Союз не може прагнути до діалогу з Росією на найвищому рівні, доки Кремль не змінить свій курс.

"Це як залучити ведмедя, щоб зберегти горщик з медом у безпеці. Ми повинні взаємодіяти з Росією, але бути дуже обережними щодо реальних намірів путінського режиму", — заявив президент Литви Гітанас Науседа.

Прем'єрміністр Латвії Кріш’яніс Каріньш вважає, що "діалог повинен мати певну ціну й для Росії", щоб Кремль відчув жорстку реакцію світової спільноти на агресивну політику РФ.

"Діалог повинен мати певну ціну й для Росії. В іншому випадку це виглядає так, що Росія анексує Крим, веде війну на Донбасі, а Європа знизує плечима та продовжує шукати діалог", — наголосив Каріньш.

Таким чином, Росію не вдалося повернути до ЄС, як це було з ПАРЄ два роки тому. Реакція була якраз зворотною — замість діалогу з Кремлем країни ЄС продовжили економічні санкції проти Росії, й крім того — не виключили нових.

Голова Європейської Ради Шарль Мішель повідомив, що Москва повинна взяти на себе відповідальність за повне виконання Мінських угод.

Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що європейцям слід бути готовими до подальшого погіршення відносин із РФ.

"Ми домовилися протидіяти, коли Росія націлюється на Європейський Союз, і коли порушує права людини. Щоб стримувати Росію, коли вона намагається підірвати наші інтереси", — наголосила голова Єврокомісії.

Тепер питання виникли до Парижа та Берліна. Європейські країни хочуть знати мотиви, які стоять за ініціативою Меркель і Макрона.

"Ми бачили, як президент Байден зустрічався з президентом Путіним кілька тижнів тому. Я сказав своїм друзям за столом: він не питав вашої думки. Ви бачите, як вони зустрічаються разом, і це вас не шокує. Ми дивні. Ми дозволяємо іншим людям говорити про контроль над озброєннями на нашій території, а самі цього не робимо. Я буду відвертий, мені не потрібен саміт ЄС, щоб побачити Володимира Путіна. Я бачив його кілька разів у якості президента, і продовжуватиму зустрічатися з ним", — заявив президент Франції Еммануель Макрон.

Ще однією країною, якій не пощастило потрапити під санкції ЄС, стала Білорусь. На саміті оголосили про нові економічні обмеження проти режиму Олександра Лукашенка. Обговорювали також ситуацію з коронавірусом і вакцинацією, права ЛГБТ-спільноти та мігрантів. Домовилися виділити 3 млрд євро на допомогу сирійським біженцям, які прибувають до Туреччини, рятуючись від війни у своїй країні.

Тим часом під час саміту міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба разом із колегами з Грузії та Молдови відвідав Брюссель, щоби продемонструвати, що три країни готові до нового рівня у процесі асоціації. За його словами, обговорювалися конкретні спільні проєкти й інвестиції з боку Євросоюзу. На сьогодні прогрес у виконанні Україною Угоди про асоціацію з ЄС становить 54%. У жовтні відбудеться саміт Україна — ЄС.

"Демарш лідерів Євросоюзу"

Про відмову Євросоюзу запросити Росію на саміт, про мотиви Німеччини та Франції, та про те, як Європа впорається з новим викликом — COVID-штамом "дельта", — у програмі "На самом деле: мир" говорить власний кореспондент Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ" у Брюсселі Дмитро Шкурко.

Ведуча програми — Анна Нитченко.

— Ваша думка: пропозиція запросити Путіна на саміт викликала скандал чи показала єдність у бажанні Європи, наприклад, ввести санкції?

— Ви знаєте, я ставив пряме запитання міністру закордонних справ України Дмитру Кулебі, коли він був тут (у Брюсселі, — ред.) з офіційним візитом, у день початку саміту: чи радилися лідери Франції та Німеччини з Україною або з іншими партнерами, перш ніж оголосити подібного роду рішення.

Він сказав, що ні, подібного роду консультації з Україною, у будь-якому разі, не проводилися. І з тих зустрічей, які він проводив у Брюсселі, було зрозуміло, що з європейськими партнерами вони теж не обговорювали цю тему.

І як показали події буквально вже цього дня, коли лідери Євросоюзу не прийняли пропозицію Франції та Німеччини про проведення саміту з паном Путіним, це було свідчення того, що подібного роду ініціатива була не підготовлена. І вона абсолютно закономірно зустріла демарш з боку лідерів Європейського Союзу, насамперед ми говоримо про лідерів Балтійських країн і Польщі.

— А чому в Ангели Меркель виникла сама ідея запросити Путіна? Адже вона йде з поста найближчим часом. Чому важливо було саме зараз, коли минуло сім років, покликати Путіна на зустріч із лідерами країн ЄС? Та й для Макрона — який інтерес?

— Що стосується Меркель, я далекий від будь-яких конспірологічних теорій. Але перед нами все-таки живий приклад Герхарда Шредера, який цілком благополучно після того, як завершилася його каденція (федерального канцлера ФРН, — ред.), влаштувався на роботу до "Газпрому". Я не думаю, що подібного роду ситуація виникне й після відходу пані Меркель.

Поки що аргументація, до якої вдається німецька сторона, є цілком логічною. Вона каже, що якщо ми зустрічаємося з паном Путіним і з Росією в Нормандському форматі, то чому б подібного роду діалог не налагодити на рівні Європейського Союзу.

Але саме така позиція викликає різке неприйняття з боку східноєвропейських членів Європейського Союзу. Тому що вони, на відміну від, напевно, Німеччини та Франції, краще знають ментальність, вони точно знають, що подібного роду ініціативи російською стороною сприйматимуться як слабкість Заходу, провокуватимуть Росію на подальші агресивні дії. Ну, мені так це уявляється.

У тому, що стосується президента Еммануеля Макрона, це не нова ідея, і він її неодноразово озвучував: повернутися до єдиного економічного простору від Лісабона до Владивостока. В принципі, ідея здорова, але вона дуже важко може бути здійснена, поки Російська Федерація здійснює свою агресивну політику.

На жаль, ключі та ініціатива ця належить не президентові Франції, щоб увійти в історію як миротворець, а все-таки вона, знову ж таки, на боці Російської Федерації, яка зараз виступає в якості країни-агресора.

— Яка перспектива відновлення подібних зустрічей із Росією? Європа та Росія?

— Рано чи пізно, напевно, подібні зустрічі відновляться. І, загалом, Європейський Союз досить чітко визначив параметри відродження такого формату.

Будь-які зрушення у двосторонніх відносинах між Росією та ЄС можливі після, по-перше, виконання Мінських угод. Ви знаєте, що з 2016 року Європейський Союз будує свої відносини з Російською Федерацією, ґрунтуючись на п'яти принципах. І ось якраз із цих п'яти принципових положень виконання Мінських угод є першим і обов'язковим.

Тобто, Європейський Союз категорично не сприймає позицію Російської Федерації, яка намагається представити себе посередником у цьому конфлікті. Закликає РФ все-таки взяти на себе відповідальність за те, що відбувається на Донбасі, та конструктивно підключитися до врегулювання цієї ситуації.

Допоки цього не відбудеться, про якісь, скажімо, послаблення, про послаблення санкцій або про зміну формату взаємин між ЄС і Росією говорити дуже складно.

— Як думаєте, які сигнали для Путіна має те, що зараз Європа не захотіла з ним говорити?

— З моєї точки зору, це досить тривожний дзвінок для Російської Федерації. Тому що на цьому ж саміті президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн сказала, що Євросоюз готовий, скажімо так, будувати відносини з Російською Федерацією на досить сильних позиціях. Ці сильні позиції продиктовані саме економічною потугою Європейського Союзу.

Вона привела досить показову статистику, що з Росії на територію Євросоюзу надходить приблизно 5% від загального обсягу імпорту. Водночас, Росія імпортує 47% товарів із Євросоюзу. Причому, цей імпорт стосується досить критично важливих пунктів, без яких Російська Федерація навряд чи виживе.

І ось що цікаво: пані фон дер Ляєн зазначила, що такий дисбаланс, напевно, поглиблюватиметься. Оскільки більша частина російського експорту в ЄС пов'язана з експортом енергоресурсів, а їхня частка якраз скорочуватиметься в міру того, як Євросоюз все більше й більше переходить на зелену економіку та енергозберігаючі технології.

— Але саміт у Брюсселі, власне, був "не Путіним єдиним". Обговорювали різні питання — зокрема сферу охорони здоров'я, говорили про COVID-штам "дельта". Як вважаєте, яким чином Європа реагуватиме на новий виклик із "дельта"?

— Проблема нових штамів вірусу COVID-19 дуже гостро стоїть у Європі. Можу сказати, припустимо, про Бельгію, де я зараз перебуваю. Ось буквально за тиждень кількість штамів вірусу "дельта" з 16% від загальної кількості хворих збільшилася до 23%. Це погана новина.

Але у цієї новини є ще й гарна сторона. Річ у тому, що та ж Урсула фон дер Ляєн під час саміту дуже чітко заявила про те, що стовідсоткова вакцинація (тобто повна вакцинація двома щепленнями) дуже надійно захищає від нових штамів, зокрема, від штаму "дельта".

Крім того, станом на зараз близько 70% всього населення Євросоюзу отримали, як мінімум, одне щеплення від коронавірусу. І навіть одне щеплення, нехай неповністю, але захищає від зараження новим штамом. Крім того, вона практично виключає (і це доведено клінічними спостереженнями) важку форму перебігу захворювання.

Тобто, висновок напрошується такий, що все-таки вирішальним фактом у боротьбі з коронавірусом є стовідсоткова вакцинація. І нинішні низькі показники захворюваності у Європі є тому доказом.