Сервіс збереження пам’яті про померлих: інтерв'ю з розробником проєкту Inheart Олександром Сидоровим

Inheart — це вебплатформа, де користувачі можуть об'єднувати особисті спогади про померлих на одній сторінці, щоб поділитися ними з родиною та друзями. Наразі розробники розглядають можливість розширення платформи для збереження пам'яті про загиблих героїв України. Як виникла ідея проєкту та чи безпечно залишати усі дані на платформі у "Ранку Вдома" розповів засновник Inheart Олександр Сидоров.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Як працює платформа Inheart?

— Це сервіс збереження пам'яті, де кожна людина може зберегти важливі архіви про родичів та близьких, які вже пішли. Такого ще ніхто не робив. Ми намагаємося створити нову традицію для людей. Адже ми ніколи не створювали біографії для наших близьких, які вже пішли. Ми хочемо, щоб люди робили й біографію, і зберігали важливі архіви, фотографії, голос, відео на сторінках пам'яті.

— Як виникла ідея створення платформи Inheart?

— Ідея з'явилася кілька років тому, коли мені потрібно було вшановувати пам'ять близької людини. Я думав, як зробити так, щоб я не загубив, а фотографії, які зберігаються у фізичному виді. Адже фотографії вицвітають, губляться, а на комп'ютері це зберігати також не небезпечно, тому що комп'ютери виходять з ладу. Прийшла ідея зберігати ці дані на кількох серверах у різних країнах, щоб це остаточно не загубити.

Я розповів про ідею своїм друзям розробникам. Вони сказали, що ідея класна тож ми почали розробку. Зараз ми єдині на ринку. Нині ми залучаємо користувачів спробувати створити архіви для родичів та друзів безплатно.

—  Як можна скористатися платформою?

— Треба зайти на сайт Inheart та заповнити дані про людину. Ми створили конструктор біографій, в якому ви розписуєте життєвий шлях людини від дитинства до самої смерті. Потім ви додаєте фотографію, додаєте відео, вказуєте, де похована людина. Ми публікуємо цю інформацію на сторінках пам'яті, яку можна зробити як публічною, так і приватною.

— Чи хочуть люди ділитися інформацією і зберігати її в такому форматі? Чи є попит на таку послугу?

— Ми запустили цю платформу лише два тижні тому. В нас вже є 100 користувачів, які зробили сторінки пам'яті для своїх померлих близьких.

— Це публічні сторінки чи особисті?

— 50 на 50. Хтось хоче зберігати інформацію виключно для родини. Хтось залишає її публічною, щоб можна було передивитися цю інформацію, наприклад, однокласникам або старим друзям людини, яка пішла. Якщо у людини було насичене життя, то друзі та близькі можуть наповнювати  архів. Часто буває так, що рідня не знала про щось, а друзі приходять і розповідають, додають фото чи відео. 

— Наскільки захищеною є інформація, яка публікується на платформі?

— Ми зберігаємо інформацію на кількох серверах. Вони знаходяться у Німеччині та Нідерландах. Це захищена система.

— Хто займається оформленням сторінки пам'яті?

— В нас є невеличка дизайн-студія. Оформленням займалися ми. Ми зробили чотири кольорові шаблони й людина, яка заповнює інформацію, сама обирає шаблон. Адміністратору потрібно лише написати біографію, додати фотокартки, відео, записи голосу. Якщо у померлої людини були акаунти у соцмережах. Це також додається до сторінки пам'яті. Тоді сторінка публікується у публічному виді або у приватному.

— Нині ви працюєте над створенням окремого модуля, присвяченого пам'яті загиблих захисників України. Розкажіть про цей проєкт, будь ласка.

— Це дуже важливий блок, і ми витрачаємо багато часу на те, щоб все це реалізувати. Це відповідальна робота. Про військових треба робити більш захищену платформу. Потрібно вказувати не тільки життєвий шлях, але, наприклад, шлях воїна. Знати де він воював, які міста звільняв і які нагороди герой отримував. Щоб ці дані зібрати, подати та захистити ми працюємо місяць. Плануємо запустити проєкт у лютому 2024 року. 

Поки що нам потрібно продумати, як ми будемо верифікувати інформацію про нагороди, як захистити цю інформацію. Бо це така сфера, де не всю інформацію можна виносити у публічну площину. Зараз ми думаємо над тим, як модерувати все це і задовольнити запити родин загиблих героїв.

— Є запит на це?

—  По-перше, ми проводили дослідження того, як люди вшановують пам'ять, зберігають архіви та інше. Коли ми взяли перше інтерв'ю у користувачів, ми зрозуміли, що цей проєкт навіть не про збереження пам'яті. Він про те, щоб рефлексувати на загибель, на втрату близької людини та через створення цієї сторінки пам'яті полегшувати свої почуття.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• Всесвітній день боротьби із захворюванням на рак молочної залози: інтерв'ю з представницею громадської організації "Афіна. Жінки проти раку" Ксенією Єсіною
• 52-га "Молодість" — не тільки про дебюти, а й про історію України: інтерв'ю з артдиректором міжнародного кінофестивалю Андрієм Халпахчі
• Сходження на гору Манаслу та Еверест: інтерв'ю з українською альпіністкою Антоніною Самойловою