Повернення до лав ЗСУ після полону: про зміни, потрібні українській системі, розповіла правозахисниця центру "Принцип" Любов Галан

Перший обмін полоненими з початку повномасштабної війни відбувся 1 березня 2022 року на Сумщині. З того часу звільнено понад дві тисячі військовослужбовців. Нині правозахисники вказують на проблему передчасного повернення захисників, які були у полоні, до лав ЗСУ.

Чи можуть колишні бранці звільнятися зі служби, яких шлях проходять після повернення додому та чому важливо реформувати роботу військово-лікарських комісій. Про це у "Ранку Вдома" розповіла співзасновниця правозахисного центру військовослужбовців "Принцип" Любов Галан.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Що відбувається після того, як наші військові повертаються з полону?

— Загалом зараз відбувається певне сортування військовослужбовців під час медогляду. Для того, щоб зрозуміти, чи людина потребує тривалої реабілітації, чи може повертатися до служби. Варто сказати, що всі полонені, які повертаються, залишаються військовослужбовцями. Тобто на них поширюються ті обов'язки, які у них є.

Після проходження лікування та реабілітації всі вони мають пройти військово-лікарську комісію. Це та комісія, яка оцінює їхній стан здоров'я. Якщо якісь безповоротні зміни відбулися, то людину визнають непридатною до служби. Тоді особа має право звільнитися. Якщо ні, тоді вона отримає статус "обмежено придатний" або "придатного" та повертається у військову частину для того, щоби продовжити службу.

— Чи визначають психологічний стан військового після полону?

— Військово-лікарська комісія має оцінити психологічний стан і готовність військовослужбовця. З цим є певна проблема, тому що сама матриця — методологія, по якій військово-лікарська комісія працює не тільки з полоненими, а з усіма  військовослужбовцями, дещо застаріла, не до кінця прив'язана до нових міжнародних класифікаторів.

Тому ми думаємо, що комісія недостатньо об'єктивно оцінює наслідки перебування в полоні для психічного та фізіологічного здоров'я. Часто у полонених все проявляється пізніше. Це дуже сильне навантаження на організм. Навіть наслідки контузії не одразу очевидні.

Тому є дві проблеми — визначення стану здоров'я цього військовослужбовця та брак часу відведений на реабілітацію. також страждає сама якість реабілітації. Тож гостро постало питання зміни системи перевірки та психологічної реабілітації.

— Як усе це має відбуватися відповідно до міжнародних конвенцій?

— У Верховній Раді України зареєстрований законопроєкт № 8061, який пропонує дати можливість колишнім полоненим вирішувати чи повертатися на службу, чи звільняються та адаптуються у цивільному житті. Автори законопроєкту посилаються на пункт Женевських конвенцій, який говорить про те, що репатрійовані особи не повертаються до війська. Роз'яснення комітету Червоного Хреста, який є автором цих конвенцій, полягає у тому, що тільки тяжко поранені й ті, які перебували тривалий час у полоні, можуть звільнитися від служби у війську, якщо немає відповідних медичних показників. Це створює юридичну колізію, тому кожна країна сама має визначити, що таке тривалий полон, що таке тяжко поранений і тому подібне.

На нашу думку, скринінг їхнього здоров'я зараз недостатньо об'єктивний. По-друге, доля військовослужбовців залежать від встановлених термінів лікування та реабілітації. Тут ще питання до медиків, які займаються лікарняними й мали б визначати необхідний курс лікування та термін реабілітації. Чи можуть вони визначити потреби таких пацієнтів?

Дійсно ми краще розуміємо про бойову травму та наслідки полону. Проте не всі заклади охорони здоров'я до кінця розуміють, як це буде працювати. Ми знаємо, що зараз координаційний штаб по військовополонених напрацьовує алгоритми, які, мабуть, покращать надання цієї реабілітації й трошки внесуть ясність з приводу циклів і тривалості.

Проте, позиція військово-політичного керівництва полягає у тому, щоб люди якомога швидше поверталися воювати. Тут наші думки розходяться у тому, наскільки швидко це мало б бути і яка кількість має повертатися.

— Що правозахисний центр "Принцип" робить, аби змінити цю ситуацію?

— Зараз для нас важливо провести реальні зміни у військово-лікарській комісії. Тобто це довготривалі зміни. Найгірше те, що оцінка стану здоров'я відбувається за старими нормами. Наші медичні сили, коли рекомендують змінити порядок надання реабілітації, вони посилаються на досвід НАТО.

Вибачте, але у цьому випадку ми говоримо про контрактні армії куди людей відбирають за іншими критеріями та показниками здоров'я. У нас відбувається мобілізація. Люди, які долучаються до Збройних сил чи інших сил безпеки оборони вже мають і хронічні хвороби, і проблеми. Після полону цих проблем більше. Тим паче російський полон — це дещо інше.

Тому так сліпо порівнювати нас та підтягувати міжнародні стандарти під нашу історію і ситуацію наших військовозобов'язаних — не дуже правильна стратегія. Тому ми маємо враховувати й те, які показники здоров'я були у людини до цього і які будуть перспективи.

Ми, зі свого боку, намагаємося забезпечити родини військовослужбовців алгоритмами дій. Нещодавно ми запустили нову ітерацію правового навігатора якраз для родин полонених. Це одна з таких груп, чиї інтереси там представлені, і алгоритми для яких розписані.

Ми все ще досить мало насправді знаємо про те, які є алгоритми для полонених з різних сил безпеки й оборони. Нагадаю, не тільки Збройні сили у нас потрапляють в полон. Якщо брати Маріуполь, то це і Національна гвардія України, і Державна прикордонна служба. У них там є свої нюанси. Тому наша організація додатково побудує детальні маршрути в їхньому відомстві для того, щоб вони розуміли, куди йти та як реалізовувати свої права.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• Змішані медичні комісії — інструмент, що допоможе звільнити українців з полону: інтерв'ю з речником Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
• Як українцям уникнути суперечок та возз'єднатися після стосунків на відстані: інтерв'ю з психотерапевтом Антоном Семеновим