Порушення прав людини під час війни: інтерв'ю з юристкою Аліною Павлюк

10 грудня відзначається Міжнародний день захисту прав людини. З цієї нагоди до студії "Ранком Вдома" завітала юристка Української правової консультативної групи Аліна Павлюк. Вона детально розповіла про напрям роботи організації, про те, як відбувається взаємодія із державою, допомога постраждалим та багато іншого про захист прав людини.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Нині, в умовах збройного конфлікту в країні і його наслідках, наскільки актуальна тема прав людини?

— Ця тема актуальна на національному рівні в роботі з правоохоронними органами, з народними депутатами, законотворцями в цілому. Великий масив роботи і на міжнародному рівні — з різними державами, на міжнародних майданчиках, на конференціях для того, щоб просувати те, що відбувається в Україні і залучатися підтримкою для майбутніх процесів правосуддя.

— Який головний напрям вашої роботи?

— Захист прав людини, аналіз наслідків збройного конфлікту і питання правосуддя, пов'язані з наслідками збройного конфлікту. Ми документуємо наслідки збройного конфлікту для тих процесів правосуддя, які є зараз, і для тих, що можуть бути в майбутньому. Адвокатуємо за створення окремого механізму правосуддя для допомоги нашій правоохоронній системі впоратися з цими наслідками. Ми представляємо інтереси жертв не лише на національному рівні, а на міжнародному — у нас є справи в Європейському суді з прав людини, комунікуємо з Міжнародним кримінальним судом.

— Як відбувається ваша взаємодія з державою?

— В першу чергу ми комунікуємо через постраждалих осіб — представляємо їх інтереси на національному рівні — в кримінальних провадженнях, в національних судових процесах. Крім того, у нас є можливості і майданчики співпрацювати з акторами, з Національною поліцією, з Офісом Генерального прокурора.

— Чи можна вважати порушенням прав людини те, що зараз українці переживають блекаут?

— Це пов'язано з наслідками війни в цілому. В контексті міжнародного права війни, яке застосовується до цієї ситуації, такі дії розглядаються як потенційні воєнні злочини, які завжди будуть пов'язані з окремими порушеннями прав людини. Зараз дуже великий виклик для України в цілому — як саме досягнути правосуддя. Щодня кількість зареєстрованих злочинів збільшується на 500.

— Що робити людям, які до війни придбали в кредит житло, а наразі воно зруйноване? Банки відмінили кредитні канікули, але ж люди не можуть платити за повітря, за те, чого вже не існує?

— Це великий виклик для держави. Можна зафіксувати в "Дії" те, що житло було зруйновано чи пошкоджено. З приводу механізму компенсації — це питання на майбутнє. Єдиного підходу наразі немає. Є великий відсоток звернень до Європейського суду з прав людини з питання отримання компенсації за такі дії, але це робота на роки. Багато людей потребують допомоги тут і зараз, тому це завдання для державної системи. Міністерство юстиції України проводить консультації з приводу створення такого механізму.

— Якщо людина опинилася в такій ситуації, можна перестати платити?

— Це треба вирішувати в індивідуальному порядку, але якщо людина не отримує послуги, то вона не має і за що віддавати кошти. Бажано звернутися з заявою про вчинення кримінального правопорушення, зафіксувати, що було вчинено, надати докази і мати можливість взаємодіяти з системою, щоб в подальшому говорити про якісь відшкодування.

— Люди, котрі під час окупації пережили тортури або фізичні знущання, можуть звертатися за компенсацією та відстоюванням права людини, котре було порушено?

— Перший крок у таких випадках — заява про вчинення злочину. Механізму компенсації чіткого немає, але на державному рівні кілька років діє державна допомога. Людина, яка пережила полон, незаконне затримання, може звернутися до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. На основі міністерства діє спеціальна комісія, яка може вирішувати питання про виплату грошової допомоги таким людям.

— Що таке спеціальний трибунал і як він пройде відносно Росії?

— Такий механізм ми бачили після Другої світової війни в історіях: Нюрнберзький процес, Токійський процес, трибунал по Югославії. Що саме за трибунал, суд чи механізм буде — це поки відкрите питання. Чи це буде міжнародний орган, підтриманий Організацією Об'єднаних Націй і створеним під її егідою? Чи це буде змішаний комбінований орган, в якому працюватимуть і національні експерти, і міжнародні? Чи це буде лише в рамках національної системи? Дуже багато процесів, особливо протягом останніх двох тижнів, відбувається навколо цього рішення. Сам механізм буде являти собою три ланки: слідство, підтримання обвинувачення і сам судовий розгляд справи.

— Як людина до вас може звернутися?

— У нас є сторінка на Facebook — туди можна написати. Якщо наші юристи не зможуть надати відповідь, ми також представляємо коаліцію "Україна. П'ята ранку". Це більш ніж 30 правозахисних організацій, які також працюють із жертвами війни, тож ми зможемо перенаправити вас до когось із наших колег.

Читайте також: "Військовим потрібна соціалізація через працю": усе про реабілітаційний хаб "Захисник"