Опалювальний сезон 2021-2022 — як триває підготовка: "5 вопросов" з Олегом Пендзіним

Понад 50% житлових будинків і об’єктів соціально-культурного призначення України зараз підготовлені до опалювального сезону. У вересні підготовка має завершитися.

Чи варто переживати про те, що взимку у квартирах може бути холодно, і які чинники впливають на підготовку до опалювального сезону — розповів економіст Олег Пендзін в програмі "5 вопросов" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Як проходить підготовка до опалювального сезону? Чи варто переживати?

— Підготовка до опалювального сезону — це досить багатоплановий захід, і йдеться і про уточнення тарифів. Давайте ми з вами згадаємо про те, що спочатку була подолана правова колізія, яка була з 2018 року, яка призвела до того, що з 2018 року тарифи на тепло місцеві органи влади не збільшували.

Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики й комунальних послуг, передала повноваження місцевим органам влади, й на сьогодні ми бачимо збільшення тарифів на газ, на тепло. Це перший пункт того, як відбувається підготовка до опалювального сезону. Тому що зі збитковою роботою комунальних підприємств їх нормальне функціонування в опалювальний сезон неможливе.

Верховна Рада пішла далі. Вона ухвалила відповідний закон про реструктуризацію боргів комунальних підприємств, які виробляють тепло. Були списані з рахунків великі суми пені та штрафів, були проведені реструктуризації заборгованостей. Я думаю, це зробили, щоб не було проблем з підключенням комунальних підприємств до постачань газу.

Президент підписав цей закон, і це теж певний рівень підготовки. Є і технологічний рівень підготовки, пов’язаний з перевіркою тепломережі, з перевіркою можливості роботи котелень. Він теж здійснюється. У серпні близько 50% об’єктів вже перевірили. Так що я сподіваюся, що до вересня ми вийдемо на ситуацію, коли люди вчасно отримають тепло без особливих проблем.

— В медіа є багато маніпуляцій про зрив опалювального сезону. Чи можна сказати, що зараз Україна є незалежною або намагається такою бути, якщо говорити про опалення?

— Те, про що ви говорите, називається енергетичною безпекою. Про це вже говорять досить давно, і досить багато роблять в цьому напрямку. Будемо відверті — наша енергетична безпека залежить від базових енергоносіїв, зокрема газу і вугілля. На сьогоднішній момент на теплових станціях активно нарощуються обсяги вугілля. Ми про це знаємо.

Що стосується газу, то тут ситуація, з одного боку, простіша. У нас є контракти на постачання європейського газу. З іншого боку, ситуація складніша. Вона складніша, тому що на світових ринках, зокрема на європейському ринку газу, 1000 кубометрів сьогодні коштують понад 515 доларів. Це означає, що в Україні ціна кубометра газу буде близько 12,5–13 грн, і це без транспортування. Все було б неймовірно сумно, якби не річний контракт, який був укладений в травні для всіх побутових споживачів, що отримують газ за ціною близько 8 грн. Разом з транспортуванням це буде виходити максимум 9,5–9,8 грн за кубометр. Це багато, але це не настільки критично, ніж якби це було 15 грн.

У чому є мінус? Була категорія споживачів, які вирішили трохи пограти в рулетку з ринком газу. Були люди, які написали заяву на щомісячне формування тарифів з надією, що влітку ціни впадуть. Але, на жаль, так вийшло, що ціни влітку тільки збільшилися. Для цих людей ситуація важка, щоправда, їх невеликий відсоток, основна маса сидить на річному контракті.

Що стосується комунальних підприємств, які виробляють тепло користуючись газом, то потрібно розуміти, що в рамках квот, виділених "Нафтогазом", вони будуть отримувати газ за тією самою ціною, що і населення. Інша справа, що якщо зима буде дуже холодною, за умови використання газу понад ліміти, які виділені "Нафтогазом", ціна може бути вище, і тоді уряд буде ухвалювати рішення, що робити з цими обсягами.

— Тобто тарифи в будь-якому випадку будуть підвищуватися?

— Ми з вами перебуваємо на ринку. Поганому, гарному, проблемному, якому завгодно, але на ринку. Цей ринок формує ту ціну, яку ми маємо. Якщо завдяки політиці "Газпрому", який не зарезервував додаткових транзитних потужностей української ГТС і призвів до того, що на європейському ринку у зв’язку з дефіцитом газу ціна на нього підскочила до 15 дол., ми повинні розуміти, що ця ціна формує ринок і в Україні.

Ми повинні розуміти, що в Україні газ не закачується в підземні сховища або закачується по дуже високій ціні. Так що в цій ситуації на нас жорстко впливають ті показники ринку, які існують на ринку Євросоюзу. Ми живемо в цьому ринку, ми розуміємо, що якщо там ціна зростає, то вона не може падати у нас. У всіх свої надії, що коли все стабілізується і ціна на європейському ринку піде вниз, ми побачимо і більш прийнятні цифри на українському газовому ринку.

— У зв’язку з тим, що в медіа є багато неправдивої інформації щодо опалювального сезону, що ви порадите людям? Як їм фільтрувати цю інформацію?

— Ми прекрасно розуміємо, що держава, в будь-якому випадку, має і буде підставляти плече тим людям, які не в змозі оплачувати ані тарифи на електричну енергію, ані тарифи на тепло, і все це здійснюється через систему субсидування. На сьогодні субсидії виділені на суму 37 млрд грн. Їх має вистачити на цей опалювальний сезон.

У чому є питання? Я б його назвав "соціальна справедливість". Зараз проводиться досить велика кампанія з верифікації одержувачів субсидії, — відстежується, хто їх отримує, на яких умовах вони отримують, чи мають на це право. Тим більше у нас більш чітко визначені права й обов’язки тих, хто ці субсидії отримує, у нас визначено певний майновий ценз. Однак я можу сказати так: ті, хто повинні субсидії отримати, по-перше, їх почали нараховувати в автоматичному режимі. Ті, хто дійсно має низький рівень доходів, субсидії отримають.

Якщо дивитися на майбутній опалювальний сезон з цієї точки зору, то я думаю, що, борги в будь-якому випадку є, і люди ці борги нарощують, особливо коли субсидія надається готівкою. Але, знову ж таки, це проблема тих людей, які ці субсидії отримують. Тобто субсидія — це цільові кошти для того, щоб розрахуватися за житлово-комунальні послуги. У цій ситуації я думаю, що уряд і Офіс президента відстежуватимуть ситуацію. І якщо будуть виникати непередбачені події, зокрема, пов’язані з погодними умовами, я думаю, що уряд завжди в це втрутиться.