Не можна тільки голосувати: які права мають українські біженці у Норвегії

У Норвегії знайшли прихисток понад 30 тисяч українців. Для легалізації тут треба отримати тимчасовий колективний захист. Він дає право проживати в країні, користуватися соціальними пільгами, навчатися та звертатися за медичними послугами. Тобто переселенці мають такі ж права, як і норвежці, окрім права голосу на виборах. Деталі — у матеріалі програми "Ранок Вдома".

Після приїзду до Норвегії всі українці мають зареєструватися у спеціальному таборі для біженців. Там вони здають відбитки пальців та оформлюють потрібні документи. Переселенців забезпечують речами першої потреби. Після цього їх скеровують до мутаків — це місця, де українці чекають на розселення.

"Це поселення для біженців. Максимальний термін перебування там — пів року. Тобто через шість місяців вас мають розселити у приватне житло. Це може бути або кімната в спільній квартирі, але з комфортними для вас умовами, або окрема квартира. Норвежці намагаються дати українцям окреме житло", — пояснює волонтерка, громадська активістка у Норвегії Олена Івашкіна.

У мутаках українці також проходять медогляди. Беруть аналіз крові, роблять флюорографію. Обстеження залежить від статі, віку, супутніх хвороб.

Міграційна служба Норвегії визначає, в якій комуні доведеться жити біженцям. Втім, тут враховують побажання переселенців. До слова, є такі українці, яких прихистили сім'ї норвежців Тобто вони не проживали у мутаках.

Загалом Норвегія намагається якнайшвидше інтегрувати українців. Для цього навіть є спеціальна інтродукційна програма. Це ознайомчий курс для наших переселенців, де пояснюють, як усе влаштовано в країні. Триває курс орієнтовно дев'ять місяців. Поки навчаєшся там, отримуєш гроші від держави. В різних комунах виплати різні. Втім, середня сума, після сплати податків, становить 1 300 євро на дорослого.

"Кожному біженцю розробляють інтродукційну програму з куратором. Саме він вирішує, на які заняття ходитиме українець. Тобто вам платять за те, що ви виконуєте усе, що вам придумали і в тому числі шукаєте собі практику. Українцям пропонують варіанти, що відповідають освіті, досвіду та цілям. Протягом інтродукційної програми допомагають зробити резюме, пояснюють робочу етику та принципи, за якими живе суспільство", — провадить волонтерка.

Практика, яку українці проходять під час інтродукційної програми часто стає першим місцем роботи.

"Багато українців працевлаштовані. Наприклад, в Тронгеймі — 30% зареєстрованих біженців. Це при тому, що серед 100% є пенсіонери, студенти та діти. Українці швидко працевлаштовуються. Особливо ті, хто знав англійську, або почав вчити норвезьку", — резюмувала Олена Івашкіна.

Крім того, Норвегія радо інтегрує українських дітей. Усі вони мають відвідувати місцеві навчальні заклади.

Ще про життя українців в інших країнах:

• Криза не ринку нерухомості позначилася на переселенцях: як живуть українці в Ірландії
• Робота для українців у нафтовидобувних компаніях — програма Північної Дакоти
• Медицина у Данії: лікування українських біженців за кордоном
• Оренда житла — чи не єдина проблема: як живуть українці в Італії
• Майстер-класи для закоханих та чудернацькі елементи інтер'єру: українка відкрила власну студію кераміки у Парижі
• За хибний виклик "швидкої" — 500 євро: як біженці з України отримують медичні послуги в Австрії