Як звільнити 405 українців із в'язниць РФ і ОРДЛО: "5 вопросов на злобу дня" з Миколою Полозовим

405 громадян України, зокрема військові та жінки, перебувають в місцях позбавлення волі в Російській Федерації та на тимчасово окупованих українських територіях, заявили в Офісі омбудсмена.

Чи може найближчим часом відбутися звільнення цих людей, і в чому полягає головна складність процесу — розповів правозахисник Микола Полозов у програмі "5 вопросов на злобу дня" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— 405 українців перебувають у в'язницях РФ і окупованих територій. Наскільки велика ймовірність того, що їх звільнять найближчим часом?

— Це, насамперед, залежить від можливих політичних домовленостей. Важливо розуміти, що свобода незаконно захоплених громадян України, які утримуються і на території РФ, і на окупованих територіях, фактично залежить від волі однієї людини, яка ухвалює всі ключові рішення в Росії, — від волі Володимира Путіна.

В даному випадку переговори можуть бути свого роду спробою створити сприятливі умови для того, щоб це рішення так чи інакше було ухвалено. Важливо також розуміти, що процесуальний статус цих людей сильно відрізняється. Тобто одні люди перебувають безпосередньо в РФ, переслідуються у кримінальних справах або вже засуджені та перебувають в колонії. І їхнє звільнення — це перший шлях.

Інші утримуються в ОРДЛО, і їхнє звільнення — це зовсім інший шлях, тому що російські органи влади не поширюють свою юрисдикцію на ОРДЛО, вони формально стверджують, що рішення там ухвалюються місцевими ватажками цих "республік". Але все одно рішення має ухвалити Кремль. І щодо утримуваних в Росії, і щодо утримуваних в ОРДЛО.

Певні надії покладалися на переговори Байдена та Путіна. Байден до цих переговорів говорив про те, що він буде порушувати питання прав людини в РФ і на територіях, окупованих нею. Але особисто для мене підсумок цих переговорів виявився не дуже сприятливим. Ніяких конкретних дій, ніяких конкретних заяв ми після цих переговорів так і не побачили.

Що стосується української сторони, є надії, що в разі зустрічі президента Зеленського з президентом Путіним ситуація зрушить з мертвої точки. Поки ми бачимо, що переговорний процес заморожений. І за період з 2019 року ніяких активних дій щодо повернення захоплених громадян України не здійснювалося.

— Для Росії українські в’язні — це розмінна монета. Що саме може зажадати Росія в обмін на українських громадян?

— Це дуже складне політичне питання. Кремль не хоче говорити про людей. Кремлю це абсолютно не цікаво. І люди в даному випадку виступають доважком до більш значущих, до політичних і економічних домовленостей.

Кремлю хочеться, насамперед, вирішити питання Мінських домовленостей за своїм сценарієм. Цілком очевидно, вони хочуть імплементувати назад в Україну ОРДЛО без будь-яких додаткових умов, із незакритим кордоном і так далі. Звичайно, Кремль намагатиметься продавлювати своє бачення Мінських домовленостей. Звичайно, Кремль не хоче обговорювати питання Криму. І ситуація з кримськими політв’язнями залишається досить важкою, оскільки людей з Криму засуджують на тривалі терміни, звинувачують в участі в терористичній діяльності. Постійно ми бачимо в Криму нові затримання, нові арешти. Буквально вчора був затриманий в Севастополі ще один громадянин України.

Тому Кремль хоче в межах своїх амбіцій відновлення імперії загнати Україну в це імперське стійло. Тут вже питання політики, як зробити все можливе, щоб врятувати своїх людей і, водночас, не попастися в політичні пастки, які розставляє Кремль на цьому переговорному процесі.

— Навіть якщо, припустимо, цих 405 людей звільнять, в Криму та ОРДЛО можуть початися нові затримання. І затримають ще більше людей. Як розірвати цей ланцюг?

— На жаль, Крим є практично кормовою базою, якщо так висловитися, для російських силовиків із фабрикації кримінальних справ для захоплення нових заручників. Якщо сьогодні звільнити тих, завтра вони наберуть стільки ж, а то і вп’ятеро більше, вдесятеро більше, і система може це переварити.

Звичайно ж, єдиним способом гарантувати безпеку громадян України в Криму буде його деокупація. Але зараз ми бачимо, що поки, на жаль, ані Україна, ані її західні союзники до будь-яких рішучих дій у цьому напрямі не готові. Подивимося, як проявить себе "Кримська платформа". Можливо, це буде якимось значущим кроком на шляху до повернення Криму, але наразі рецепту для гарантування безпеки людей, на жаль, не існує.

— І останнє запитання щодо міжнародних інстанцій: чи можуть вони зараз допомагати у звільненні наших людей?

— Так, безумовно. Важливо розуміти, що Кремль ніколи не ухвалює рішення добровільно. І будь-який переговорний процес має супроводжуватися завжди максимальним тиском з боку союзників України, зовнішньополітичним тиском, економічним тиском. Тільки перебуваючи в скрутному становищі, в скрутній ситуації, Кремль може піти на якісь домовленості та звільнити людей. Коли все тихо, спокійно, ніхто не тисне, немає необхідності й звільняти когось.