Ініціатори кампанії "Листи до вільного Криму" закликають українців підтримати політв'язнів — інтерв'ю з менеджеркою проєктів Центру прав людини "Зміна" Вікторією Нестеренко

В Україні стартувала кампанія з підтримки політв'язнів "Листи до вільного Криму". Українці та громадяни інших держав зможуть надіслати листи підтримки кримським політв'язням. Для чого це потрібно і як реалізовується ініціатива, дізнаємось у "Ранку Вдома" від менеджерки проєктів Центру прав людини "Зміна" Вікторії Нестеренко. 

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський. 

— У чому суть ініціативи "Листи до вільного Криму"? 

— "Листи до вільного Криму" — це ініціатива, метою якої є підтримати політв'язнів, які незаконно ув'язнені в окупованому Криму та знаходяться на території Росії. Тобто це громадяни України, яких Російська Федерація переслідує на окупованих територіях, від початку окупації у 2014 році. Вона була започаткована вже декілька років тому Центром прав людини "Зміна", а також представництвом Президента в Автономній Республіці Крим. Цього року також приєдналися Міністерство реінтеграції окупованих територій і Міністерство закордонних справ.

— Яка зараз ситуація в Криму з політв'язнями? 

— Насправді покращення немає. Кількість продовжує зростати. На жаль, вже давно не було повернення й обмінів наших громадян. З початку повномасштабного вторгнення Росії ми більше фіксуємо репресій стосовно кримських татар. Зараз навіть переслідують правозахисників та адвокатів. Багатьом адвокатам вже відмовили в продовженні цих ліцензій, адвокатських посвідчень, і вони не можуть чи продовжувати працювати в окупованому Криму. 

— Що ви прагнете зробити? 

— Основна мета — підтримка політв'язнів. Ми закликаємо людей писати листи або підписувати листівки, які потім передають адресатам. Насправді ми всі знаємо, в яких умовах знаходяться політв'язні. Тобто зазвичай за нелюдські умови утримання в СІЗО, в колоніях, у в'язницях до них жорстоко ставляться. Дуже часто це можуть бути тортури, це не надання медичної допомоги, а також їх можна поміщати до штрафних ізоляторів, до окремих камер. Їм забороняють телефонувати додому, спілкуватися з рідними, писати їм листи.

Ініціатива "Листи до вільного Криму" щорічна. Умови, які створені в колоніях окупаційною владою, вони націлені на те, щоб людина не відчувала свободи ні фізично, ні морально. Коли політв'язні отримують листи, то отримують новини, розуміють, чи те, що про них пам'ятають, що ці темні часи минуть. Ця ініціатива є насправді таким інструментом потужної підтримки. Наше життя і життя людини в ув'язненні кардинально відрізняється. На перший погляд, написати листа чи підписати листівку це щось таке інфантильна, несерйозна. Насправді коли політв'язень отримує цю листівку, він розуміє, що його чекають вдома і що той опір, який він чинив в окупації, не був марним. Ми часто отримуємо позитивні відгуки від родин політв'язнів. 

— Як ці листи туди потрапляють?

— Ну, звичайно, з території України ми не можемо їх відправити, фізично. Тому останні два роки ми їх скануємо та передаємо через правозахисників, через родини політв'язнів. Цього року до ініціативи долучилося Міністерство закордонних справ, щоб закликати міжнародну спільноту також взяти участь в цій ініціативі. Тому що з-за кордону в Росію листи можна відправити. Це не проблема. Головне, щоб листи були написані правильно, щоб тюремна цензура їх пропустила. Тобто листи повинні бути написані російською мовою, без політичного підтексту. Тобто ми можемо писати про те, що ми знаємо, в якій ситуації знаходиться політв'язень.

Ми можемо прочитати в інтернеті якусь про нього інформацію, щоб з емоційним підтекстом написати якісь слова підтримки йому. Кожна людина сприймає по-різному кожну історію політв'язнів. Можна написати якісь новини позитивні, можна вітати з днем народження політв'язнів. Ця ініціатива триватиме до 19 травня 2024 року. Тобто протягом трьох місяців ми пишемо листи або онлайн, або на різних заходах. Також є інструкція, відповідно до якої можна написати цей лист. Вона знаходиться на сайті Центру прав людини "Зміна". Потім ми ці всі листи будемо вже передавати. Також лист можна написати й відправити нам на абонентську скриньку, яка вказана в інструкції. 

— Про що краще писати? Предметно поясніть, будь ласка.

— Головне, щоб не було політики, тобто якихось політичних питань, а і не було гасел типу: "Слава Україні! Героям слава!". Якщо хтось хоче там якусь замальовку зробити, то важливо, щоб не було жовто-синіх прапорів і червоно-чорних кольорів. Пишіть гарні новини. Наприклад, є ув'язнені журналісти, медики, громадські активісти. Дуже часто люди розповідають свої історії. Я б радила обрати політв'язня відповідно до інструкцій, якому можна доставити лист.

Дізнатися про нього максимум інформації, дізнатися його історію. Зазвичай політв'язні — це кримські татари, це великі сім'ї. Часто в'язнів депортують на територію РФ та ув'язнюють на 10-15 років. Це тривалі терміни. Тому, перед тим, як щось писати, треба багато про нього дізнатися. Це викликає якісь емоції. І потім, відповідно, вже до цих емоцій виходять дуже чудові листи. 

Також цікаві гості "Ранку Вдома": 

• Що говорити та як слухати: психотерапевт Антон Семенов назвав три питання, які допоможуть українцям 
• Роман у стилі горору про сім'ю, яка втратила свій дім: розмова з авторкою книги "Краще не читай", письменницею Катериною Орловською 
• Кому стане у пригоді посібник "Як говорити про російсько-українську війну в школі. Уроки стійкості, боротьби та перемоги" — інтерв'ю з кандидаткою історичних наук Антоніною Макаревич