Кому стане у пригоді посібник "Як говорити про російсько-українську війну в школі. Уроки стійкості, боротьби та перемоги" — інтерв'ю з кандидаткою історичних наук Антоніною Макаревич

Антоніна Макаревич. Скриншот: kanaldim.tv

Нещодавно з'явився посібник для вчителів "Як говорити про російсько-українську війну в школі. Уроки стійкості, боротьби та перемоги". Мета посібника не в тому, щоб пояснити, що відбувається в Україні, а в тому, щоб говорити про це з дітьми. Творці посібника намагалися через педагогів дати українським дітям орієнтири. Про це у "Ранку Вдома" повідомили кандидатка історичних наук, співавторка посібника Антоніна Макаревич.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський. 

— Навіщо потрібен цей посібник українцям? 

— Мета посібника — говорити з дітьми про війну. Діти хочуть говорити про війну. Звісно, ми живемо в цих подіях, і на нас щодня з шаленою швидкістю падає велика кількість інформації. Не завжди дорослий може дати їй раду. Зокрема, розібратися, що є фактом, що є фейком, що потрібно слухати, що не потрібно слухати. Тому одна з основних таких цілей цього посібника — це дати орієнтири дітям та вчителям. На що важливо звертати увагу, як правильно вибудовувати усю комунікацію.

До створення посібника долучилися історики, вчителі та психологиня Світлана Ройз. Важливо також розуміти, що діти є співтворцями цього наративу. Тут ви не знайдете чітких вказівок, що потрібно говорити саме так, а не інакше. Ні. Ми даємо поле для творчості, аби вчителі спільно з  дітьми створили цей наратив. Бо кожен з учнів має власну історію цієї війни. Кожен має свої травми, свої болі, і їх важливо проговорювати. Вчителі, коли готуються до уроку, потребують підказок, готових матеріалів, які вони можуть використовувати у своїй діяльності щодня. 

— На який вік розрахований посібник? 

— На всіх школярів. Ми розділили цей посібник на три частини: початкова школа, середня та старша школи. Це потрібно для того, щоб вчителі його використовували як конструктор. Наприклад, для початкової школи вчителька може обрати собі з блоку "Навіщо говорити" ось цей аспект. Потім поговорити, наприклад, про те, як утискали українську мову протягом років, і вивести дітей до того, що ми маємо сьогодні. Таким чином ми можемо вийти через історію на ті події, які відбуваються сьогодні.

Третя частина — як говорити. Ми пропонуємо різноманітні завдання, майстер-класи, наприклад, з протидії фейками. Вони не стосуються напряму теми війни, але вони стосуються вмінь, якими мають володіти учні та учениці. Ми так само даємо такі підказки вчителям. 

— Це полегшує життя батькам, адже не всі можуть пояснити дітям, що відбувається в країні. Чи не так? 

— Однозначно. Тобто школа тут може стати таким безпечним майданчиком, де вчитель знає, як провести цю розмову. Ми наголошуємо, що вчителі мають давати надію. Ми говоримо, чого вчить досвід людства, ми знаємо, що війни відбувалися завжди. Проте війни завершувалися. Ми знаємо, з чим Україна виходила з таких історій. Зокрема, з новою силою, оновленою, з певними інституціями, зі своєю культурою, мовою. Ми це все зберегли до сьогодні. Криваві події, які відбувалися в історії України до того, мають наслідок —  незалежність нашої держави. Ми маємо тепер це оберігати. 

— Хто працював над посібником? 

— Над посібником працювали історики, академічні, вчителі. Це я, це Олександр Панарін, Олександр Охріменко та Юлія Топольницька. Ми є всі істориками та вчителями. Також до нашої команди долучилася методистка, яка працює саме з підручниками для початкової школи. Вона знає цю аудиторію. Це Олена Рудь. Також з нами працювала психологиня Світлана Ройз, яка прочитала весь посібник та дала коментарі, як правильно про це говорити.

— Який його об'єм? 

— Це 70 сторінок. Це посібник, наголошу, де вказано основні аспекти. Туди додано дуже багато активних посилань, якими користується вчитель. Це все верифікована інформація. Це можуть бути уроки історичної, громадянської, мовно-літературної освітньої галузі. Це може бути виховна година, або урок, який відповідає на запит дітей. Я працюю в школі й знаю, що діти цікавляться тим, що зараз відбувається. Їм треба все пояснювати. Це може бути 10 хвилин уроку. Вчитель же буде готовий до цієї ситуації, вже матиме матеріали. 

Ми додаємо, наприклад, і готові презентації. Ми можемо поговорити про героїв цієї війни, про героїв локальних. Наприклад, якщо це школа знаходиться в селі, там є свої герої. Це може бути родич когось з учнів. Вчитель може організувати таке спілкування за потреби. Звісно, це не має бути нав'язливо, але я знаю, що учні хочуть про це говорити. 

— Чи можуть скористатися цим посібником батьки? 

— Це буде дуже добре, якщо вони цим скористаються. Посібник доступний в електронному форматі. Його можна звантажити на сайті Міністерства освіти й науки України.  

Також цікаві гості "Ранку Вдома": 

Медіа-партнери
Прямий ефір