Блаженна Едігна, тесть Європи та Реймське Євангеліє: цікаві факти історії Київської Русі — у проєкті "Код ідентичності"

Онука київського князя Ярослава Мудрого стала майже баварською святою — Блаженна Едігна, а його доньки були королевами Франції, Норвегії, Данії, Угорщини та родоначальницею шотландців. Українське Середньовіччя було зовсім не темними часами, а надзвичайно розвинутим періодом нашої історії. Про цікаві факти з історії Київської Русі в програмі "Код ідентичності" зі Світланою Леонтьєвою розповіли:

• Неля Куковальська, генеральна директорка Національного заповідника "Софія Київська";
• Федір Баландін, режисер вистави "Едігна. Донька Анни Київської і Генріха Першого. Початок Славного Служіння";
• В'ячеслав Корнієнко, археолог, доктор історичних наук, дослідник написів на стінах Софіївського собору в Києві.

Життя Едігни

Ярослав Мудрий був проголошений святим, а його онука Едігна (що означає Достойна) стала блаженною — це перший ступінь до святості. Едігна — донька французького короля Генріха І та його дружини Анни Ярославни, вона народилася 1055 року.

Анна Ярославна сама виховувала доньку, саме вона навчала її грамоти. Подорослішавши, несподівано для всіх 19-літня Едігна втікає з палацу. Щодо причин втечі історики мають дві версії:

• спонукання до небажаного шлюбу;
• подорож до Київської Русі, Києва, про який Едігні розповідала Анна Ярославна (за іншими версіями — паломництво до Святої Землі).

За легендою, Едігна пішла з королівського палацу, забравши з собою дзвоник — подарунок матері. Дорогою дівчина побачила сон, що повинна залишитися назавжди там, де, їдучи возом, почує одночасно крик півня і звук дзвона. Пророцтво збулося поблизу села Пух, що під Мюнхеном, в німецькій Баварії.

У селі Пух за домівку королівна обрала собі дупло у величезній старій липі. У цій імпровізованій келії вона прожила черницею наступні 35 років.

Харчувалася Едігна тільки рослинною їжею, вела побожний спосіб життя. Навчала місцеву дітвору та всіх охочих грамоти та проповідувала християнські цінності. У Едігни відкрився цілительський дар — вона лікувала не тільки місцеве населення, але й худобу.

Едігна померла 1109 року, у 55-річному віці. Ще при її житті місцеві жителі біля липи збудували церкву, де і поховали Едігну. Свого високого походження вона нікому не відкривала, воно стало відоме лише після її смерті.

"До речі, у нас в "Софії"лежить маленький шматочок гілочки цієї липи. В самій липі в дуплі висить табличка, що там жила Блаженна Едігна. В церкві, збудованої біля дерева, зберігаються її мощі. В селі Пух дуже почитають Блаженну Едігну. Наприклад, 70% дівчаток, які народжуються, теж називають Едігною", — розповіла Неля Куковальська, генеральна директорка Національного заповідника "Софія Київська".

1600 року римо-католицька церква проголосила Едігну блаженною.

2018 року режисер Федір Баландін поставив виставу "Едігна. Донька Анни Київської і Генріха Першого. Початок Славного Служіння". Він написав синопсис до майбутньої вистави і замовив п'єсу українському письменнику Олександру Ірванцю.

Прем'єра вистави відбуласяу внутрішньому дворику Міністерства закордонних справ України.

Тесть Європи

Анна Ярославна, донька великого київського князя Ярослава Мудрого, стала королевою Франції. Вона була другою дружиною французького короля Генріха I, у шлюбі з яким народилася Едігна.

Анна Ярославна була дуже освіченою жінкою, знала кілька мов, при цьому її чоловік не вмів писати, розписуватися хрестиком.

Генріх помер 1060 року, і Анна опинились в критичній політичній ситуації. Щоб зберегти владу, вона 1062 року вдруге вийшла заміж — за графа Рауля де Крепі-і-Валуа, котрий очолював феодальну опозицію до її колишнього чоловіка.

"Це була історія не зовсім шлюбна. В ті часи не було можливості укласти якісь політичні угоди. Тому політичні угоди укладалися через шлюби. Французький дослідник Мішель Ля Рош в своєму дослідженні про Анну Київську висунув версію, і ми з нею погоджуємось, що шлюб Анни з Валуа був так званим білим шлюбом — коли чоловік і дружина не ділять ліжко. Тобто це був політичний шлюб. І саме союз з Валуа дозволив Анні, по-перше, зберегти владу, а по-друге, зробити королем свого сина", — зазначив Федір Баландін.

Неля Куковальська не згодна, що цей шлюб був виключно політичним, вона схиляється до версії, що між Анною та Раулем було велике кохання.

У Анни Ярославни було четверо дітей. Роберт помер у 5-річному віці, а інші стали відомими особистостями:

• Філіпп I — король Франції;
• Едігна — блаженна Католицької церкви;
• Гуго — граф Вермандуа, один з очільників Першого Хрестового походу.

"До речі, від Гуго пішов рід теперішнього короля Великої Британії. І коли наш президент Володимир Зеленський їздив до Британії, він був на прийомі у короля. Ми для Офісу президента роздрукували геологічне дерево, і він подарував його королю. До речі, всі відомі європейські роди мають нашу генетичну складову. І про це треба говорити, бо у європейських країнах про це майже не знають", — зазначила Неля Куковальська.

При дворі Ярослава Мудрого шукали собі порятунок різні європейські монархи — і угорські принци, й англійські... Вони хотіли породичатися з великим могутнім київським князем, це було надзвичайно престижно. Ярослава навіть називали тестем Європи.

Так, Єлизавета — найстарша донька Ярослава Мудрого — за першим шлюбом була королевою Норвегії, за другим — королевою Данії.

Як Єлизавета вийшла заміж за норвезького короля Гарольда — це дуже романтична історія про велике кохання. На той час Норвегія не була вже королівством, у країні йшли війни. Тому Гарольд жив при дворі Ярослава. Він закохався в Єлизавету і просив руки, але київський князь погодився видати дочку за норвежця лише за умови, якщо той стане королем і прославиться лицарською звитягою. Тому Гарольд вступив на службу до візантійського імператора, на якій здійснив-таки чимало лицарських подвигів. Він повернув собі Норвегію, став королем, і тоді Ярослав погодився на його шлюб з Єлизаветою.

"Гарольду в Осло стоїть пам'ятник, як засновнику міста. І ми декілька років працювали з українською громадою, щоб поставити пам'ятник і Єлизаветі, тому що вона його дружина, вона допомагала це місто ставити. І мощі Климентія Римського вона привезла. І перший кам'яний храм в Осло був присвячений саме Климентію Римському, і там були покладені мощі. От наступного року буде встановлений пам'ятник і Єлизаветі", — повідомила Неля Куковальська.

Єлизавета з Гарольдом щасливо прожили разом у Норвегії майже 20 років. Проте король вирушив на війну до Англії, де загинув. Єлизавета Ярославна вийшла заміж удруге і стала королевою Данії.

Анастасія Ярославна була видана за угорського короля Андаша I. Шлюб Анастасії з Андашем відбувся, коли той за допомогою Ярослава заволодів троном Угорщини.

Дочка Ярослава Агата стала дружиною Едварда Вигнанця, сина англійського короля. Нащадок англійського престолу у вигнанні кілька років жив при дворі великого київського князя.

"Найбільш, напевно, невдала політична і фінансова інвестиція Ярослава Мудрого була в Едварда, який мав би бути королем Англії. Вони на це сподівались. Він віддав свою доньку Агату заміж за Едварда, і коли вони вже дісталися до Британії — Едвард помер фактично за 5 хвилин до коронації. Можливо, його отруїли", — розповів Федір Баландін.

Походження Агати досі викликає суперечки у дослідників. Скоріш за все, вона була дочкою Ярослава Мудрого, за іншою гіпотезою — сестрою.

Що не піддається сумніву — що Агата є родоначальницею шотландців. У шлюбі з Едвардом Вигнанцем у неї народилися двоє синів і дві дочки. Після загибелі батька, один з синів був проголошений королем, однак утвердитися на престолі йому не вдалося, адже Англію захопили нормандці. У 1067 році Агата разом із дітьми втекла до Шотландії, де знайшла притулок при дворі короля Малкольма ІІІ. Невдовзі старша дочка обвінчалася з шотландським королем, у цьому шлюбі народилося 8 дітей, з яких четверо синів стали у свій час королями Шотландії, а дочка — королевою Англії, прабабусею легендарного короля Річарда Левове Серце.

В цих родинних зв'язках є дуже важлива фігура, про яку рідко говорять, — це сестра Ярослава Мудрого Добронега Володимирівна.

"Вона фактично виховала Анну Ярославну, бо вона дуже засиділася в дівках, довго Ярослав не міг її видати заміж. Зрештою віддав за польського князя Казиміра I, допоміг йому взяти польський трон [чим врятував Польщу від розвалу і підпорядкування Священній Римській імперії]. Польща пам'ятає цю історію, зокрема й тому зараз ця країна — найбільший, напевно, адвокат України у світі, помічник, союзник і найближчий родич для нас", — акцентував Федір Баландін.

Крім того, сам Ярослав Мудрий був одружений з Інгігердою, шведською принцесою.

"Батько Ярослава Мудрого і батько Інгігєрди були хрестителями Русі та Швеції. Такі символічні речі в нашій історії об'єднують ці країни", — додала Неля Куковальська.

Українське Середньовіччя

Федір Баландін акцентував, що Україна ще за древні часи за духом була абсолютно матріархальною державою.

"У нас матріархат. Ми маємо це розуміти. І якби у нас взагалі Україною правили жінки, що було закладено ще у XI столітті княгинею Ольгою, в нас би було все зовсім інакше", — вважає він.

У Київській Русі був паритет у відносинах жінок і чоловіків, правова система базувалася на рівних правах. Наприклад, жінки могли укладати контракти. Зокрема про це йдеться у написах на стінах Софійського собору в Києві, залишених священниками та відвідувачами. Ці графіті містять цінні відомості про різні сторони життя Київської Русі.

"Наприклад, перший договір купівлі землі в Києві, в районі Киянівського провулка, біля Львівської площі, де вдова князя Всеволода Ярославича купила собі маєток в іншої жінки — княжни Боянової, як її називають у цьому графіті. І вдова там прожила десь 11 років, доживала свій вік", — розповів дослідник написів В'ячеслав Корнієнко.

Нажаль, про період середньовічний період Українине так багато є інформації. Більше відомо про Західну Європу.

"Ми дуже мало знаємо про наше Середньовіччя. Воно нам уявляється таким темним — це вплив XVIII століття, коли просвітництво оголосило, що Середньовіччя — це темні віки. А насправді воно було надзвичайно розвинуте. І принципи деяких речей ми можемо побачити й і наші часи. Наприклад, мало хто знає, що в середньовічному Києві можна було знайти фаст-фуд — це були випічки з борошна з різними додатками. Діти писали на вощених табличках, і коли списували цю сторінку, вони її затирали. Зараз діти використовують такі планшети, які теж затирають, коли списують. Тобто принцип лишається, і багато чого з того, що ми маємо зараз, веде свій початок із Середньовіччя, з більш давніх часів", — наголосив В'ячеслав Корнієнко.

Реймське Євангеліє

У середньовічному Києві була написана кирилична частина Реймського Євангелія, на якому присягали всі французькі королі.

Реймське Євангеліє складається з двох уривків від різних книг, які були переплетені разом 1395 року:

• перший уривок (17 листів) був написаний кирилицею в XI столітті в Києві;
• другий (31 лист) написаний глаголицею в XIV столітті, походить з Хорватії.

Реймське Євангеліє — це єдина книга, яка збереглася зі славнозвісної бібліотеки Ярослава Мудрого.

Українські дослідники довили, що кирилична частина Реймського Євангелія була написана саме в київському скрипторії (тобто в майстерні рукописних книжок) при Софійському соборі в першій половині XI століття.

"Це дуже важливо для національного заповідника "Софії", тому що французи дуже скептично ставилися до версії, що перший уривок був написаний у Києві. На те, що Реймське Євангеліє походить з України, вони стримано посміхалися. Розумієте? Тому ця робота українських вчених дуже важлива. І французькі науковці з цим погодилися. Це дуже серйозний початок. Але це тільки перший крок", — наголосив режисер Федір Баландін.

Попередні випуски програми "Код ідентичності":

• Свої канони, свої святі, своя історія: унікальність домашніх українських ікон — у проєкті "Код ідентичності"
• Художник і шпигун: невідомі факти про Миколу Глущенка — у проєкті "Код ідентичності"
• "Тіні забутих предків", "Білий птах із чорною ознакою": невідомі факти про відомі українські фільми — у проєкті "Код ідентичності"