Блаженна Едігна, тесть Європи та Реймське Євангеліє: цікаві факти історії Київської Русі — у проєкті "Код ідентичності"
![](https://kanaldim.tv/wp-content/uploads/2023/11/00-7-820x461.jpg)
Онука київського князя Ярослава Мудрого стала майже баварською святою — Блаженна Едігна, а його доньки були королевами Франції, Норвегії, Данії, Угорщини та родоначальницею шотландців. Українське Середньовіччя було зовсім не темними часами, а надзвичайно розвинутим періодом нашої історії. Про цікаві факти з історії Київської Русі в програмі "Код ідентичності" зі Світланою Леонтьєвою розповіли:
- Неля Куковальська, генеральна директорка Національного заповідника "Софія Київська";
- Федір Баландін, режисер вистави "Едігна. Донька Анни Київської і Генріха Першого. Початок Славного Служіння";
- В'ячеслав Корнієнко, археолог, доктор історичних наук, дослідник написів на стінах Софіївського собору в Києві.
Життя Едігни
Ярослав Мудрий був проголошений святим, а його онука Едігна (що означає Достойна) стала блаженною — це перший ступінь до святості. Едігна — донька французького короля Генріха І та його дружини Анни Ярославни, вона народилася 1055 року.
Анна Ярославна сама виховувала доньку, саме вона навчала її грамоти. Подорослішавши, несподівано для всіх 19-літня Едігна втікає з палацу. Щодо причин втечі історики мають дві версії:
- спонукання до небажаного шлюбу;
- подорож до Київської Русі, Києва, про який Едігні розповідала Анна Ярославна (за іншими версіями — паломництво до Святої Землі).
За легендою, Едігна пішла з королівського палацу, забравши з собою дзвоник — подарунок матері. Дорогою дівчина побачила сон, що повинна залишитися назавжди там, де, їдучи возом, почує одночасно крик півня і звук дзвона. Пророцтво збулося поблизу села Пух, що під Мюнхеном, в німецькій Баварії.
У селі Пух за домівку королівна обрала собі дупло у величезній старій липі. У цій імпровізованій келії вона прожила черницею наступні 35 років.
![](https://kanaldim.tv/wp-content/uploads/2023/11/02-7-820x473.jpg)
Харчувалася Едігна тільки рослинною їжею, вела побожний спосіб життя. Навчала місцеву дітвору та всіх охочих грамоти та проповідувала християнські цінності. У Едігни відкрився цілительський дар — вона лікувала не тільки місцеве населення, але й худобу.
Едігна померла 1109 року, у 55-річному віці. Ще при її житті місцеві жителі біля липи збудували церкву, де і поховали Едігну. Свого високого походження вона нікому не відкривала, воно стало відоме лише після її смерті.
"До речі, у нас в "Софії"лежить маленький шматочок гілочки цієї липи. В самій липі в дуплі висить табличка, що там жила Блаженна Едігна. В церкві, збудованої біля дерева, зберігаються її мощі. В селі Пух дуже почитають Блаженну Едігну. Наприклад, 70% дівчаток, які народжуються, теж називають Едігною", — розповіла Неля Куковальська, генеральна директорка Національного заповідника "Софія Київська".
1600 року римо-католицька церква проголосила Едігну блаженною.
![](https://kanaldim.tv/wp-content/uploads/2023/11/03-7-820x473.jpg)
2018 року режисер Федір Баландін поставив виставу "Едігна. Донька Анни Київської і Генріха Першого. Початок Славного Служіння". Він написав синопсис до майбутньої вистави і замовив п'єсу українському письменнику Олександру Ірванцю.
Прем'єра вистави відбуласяу внутрішньому дворику Міністерства закордонних справ України.
![](https://kanaldim.tv/wp-content/uploads/2023/11/10_1-1-820x454.jpg)
![](https://kanaldim.tv/wp-content/uploads/2023/11/10_vystava-820x454.jpg)
Тесть Європи
Анна Ярославна, донька великого київського князя Ярослава Мудрого, стала королевою Франції. Вона була другою дружиною французького короля Генріха I, у шлюбі з яким народилася Едігна.
Анна Ярославна була дуже освіченою жінкою, знала кілька мов, при цьому її чоловік не вмів писати, розписуватися хрестиком.
![](https://kanaldim.tv/wp-content/uploads/2023/11/11_anna-820x454.jpg)
![](https://kanaldim.tv/wp-content/uploads/2023/11/11_genryh-820x454.jpg)
Генріх помер 1060 року, і Анна опинились в критичній політичній ситуації. Щоб зберегти владу, вона 1062 року вдруге вийшла заміж — за графа Рауля де Крепі-і-Валуа, котрий очолював феодальну опозицію до її колишнього чоловіка.
"Це була історія не зовсім шлюбна. В ті часи не було можливості укласти якісь політичні угоди. Тому політичні угоди укладалися через шлюби. Французький дослідник Мішель Ля Рош в своєму дослідженні про Анну Київську висунув версію, і ми з нею погоджуємось, що шлюб Анни з Валуа був так званим білим шлюбом — коли чоловік і дружина не ділять ліжко. Тобто це був політичний шлюб. І саме союз з Валуа дозволив Анні, по-перше, зберегти владу, а по-друге, зробити королем свого сина", — зазначив Федір Баландін.
Неля Куковальська не згодна, що цей шлюб був виключно політичним, вона схиляється до версії, що між Анною та Раулем було велике кохання.
У Анни Ярославни було четверо дітей. Роберт помер у 5-річному віці, а інші стали відомими особистостями:
- Філіпп I — король Франції;
- Едігна — блаженна Католицької церкви;
- Гуго — граф Вермандуа, один з очільників Першого Хрестового походу.
"До речі, від Гуго пішов рід теперішнього короля Великої Британії. І коли наш президент Володимир Зеленський їздив до Британії, він був на прийомі у короля. Ми для Офісу президента роздрукували геологічне дерево, і він подарував його королю. До речі, всі відомі європейські роди мають нашу генетичну складову. І про це треба говорити, бо у європейських країнах про це майже не знають", — зазначила Неля Куковальська.
При дворі Ярослава Мудрого шукали собі порятунок різні європейські монархи — і угорські принци, й англійські... Вони хотіли породичатися з великим могутнім київським князем, це було надзвичайно престижно. Ярослава навіть називали тестем Європи.
Так, Єлизавета — найстарша донька Ярослава Мудрого — за першим шлюбом була королевою Норвегії, за другим — королевою Данії.
Як Єлизавета вийшла заміж за норвезького короля Гарольда — це дуже романтична історія про велике кохання. На той час Норвегія не була вже королівством, у країні йшли війни. Тому Гарольд жив при дворі Ярослава. Він закохався в Єлизавету і просив руки, але київський князь погодився видати дочку за норвежця лише за умови, якщо той стане королем і прославиться лицарською звитягою. Тому Гарольд вступив на службу до візантійського імператора, на якій здійснив-таки чимало лицарських подвигів. Він повернув собі Норвегію, став королем, і тоді Ярослав погодився на його шлюб з Єлизаветою.
"Гарольду в Осло стоїть пам'ятник, як засновнику міста. І ми декілька років працювали з українською громадою, щоб поставити пам'ятник і Єлизаветі, тому що вона його дружина, вона допомагала це місто ставити. І мощі Климентія Римського вона привезла. І перший кам'яний храм в Осло був присвячений саме Климентію Римському, і там були покладені мощі. От наступного року буде встановлений пам'ятник і Єлизаветі", — повідомила Неля Куковальська.
Єлизавета з Гарольдом щасливо прожили разом у Норвегії майже 20 років. Проте король вирушив на війну до Англії, де загинув. Єлизавета Ярославна вийшла заміж удруге і стала королевою Данії.
Анастасія Ярославна була видана за угорського короля Андаша I. Шлюб Анастасії з Андашем відбувся, коли той за допомогою Ярослава заволодів троном Угорщини.
Дочка Ярослава Агата стала дружиною Едварда Вигнанця, сина англійського короля. Нащадок англійського престолу у вигнанні кілька років жив при дворі великого київського князя.
"Найбільш, напевно, невдала політична і фінансова інвестиція Ярослава Мудрого була в Едварда, який мав би бути королем Англії. Вони на це сподівались. Він віддав свою доньку Агату заміж за Едварда, і коли вони вже дісталися до Британії — Едвард помер фактично за 5 хвилин до коронації. Можливо, його отруїли", — розповів Федір Баландін.
Походження Агати досі викликає суперечки у дослідників. Скоріш за все, вона була дочкою Ярослава Мудрого, за іншою гіпотезою — сестрою.
Що не піддається сумніву — що Агата є родоначальницею шотландців. У шлюбі з Едвардом Вигнанцем у неї народилися двоє синів і дві дочки. Після загибелі батька, один з синів був проголошений королем, однак утвердитися на престолі йому не вдалося, адже Англію захопили нормандці. У 1067 році Агата разом із дітьми втекла до Шотландії, де знайшла притулок при дворі короля Малкольма ІІІ. Невдовзі старша дочка обвінчалася з шотландським королем, у цьому шлюбі народилося 8 дітей, з яких четверо синів стали у свій час королями Шотландії, а дочка — королевою Англії, прабабусею легендарного короля Річарда Левове Серце.
В цих родинних зв'язках є дуже важлива фігура, про яку рідко говорять, — це сестра Ярослава Мудрого Добронега Володимирівна.
"Вона фактично виховала Анну Ярославну, бо вона дуже засиділася в дівках, довго Ярослав не міг її видати заміж. Зрештою віддав за польського князя Казиміра I, допоміг йому взяти польський трон [чим врятував Польщу від розвалу і підпорядкування Священній Римській імперії]. Польща пам'ятає цю історію, зокрема й тому зараз ця країна — найбільший, напевно, адвокат України у світі, помічник, союзник і найближчий родич для нас", — акцентував Федір Баландін.
Крім того, сам Ярослав Мудрий був одружений з Інгігердою, шведською принцесою.
"Батько Ярослава Мудрого і батько Інгігєрди були хрестителями Русі та Швеції. Такі символічні речі в нашій історії об'єднують ці країни", — додала Неля Куковальська.
![](https://kanaldim.tv/wp-content/uploads/2023/11/15-2-820x454.jpg)
Українське Середньовіччя
Федір Баландін акцентував, що Україна ще за древні часи за духом була абсолютно матріархальною державою.
"У нас матріархат. Ми маємо це розуміти. І якби у нас взагалі Україною правили жінки, що було закладено ще у XI столітті княгинею Ольгою, в нас би було все зовсім інакше", — вважає він.
У Київській Русі був паритет у відносинах жінок і чоловіків, правова система базувалася на рівних правах. Наприклад, жінки могли укладати контракти. Зокрема про це йдеться у написах на стінах Софійського собору в Києві, залишених священниками та відвідувачами. Ці графіті містять цінні відомості про різні сторони життя Київської Русі.
"Наприклад, перший договір купівлі землі в Києві, в районі Киянівського провулка, біля Львівської площі, де вдова князя Всеволода Ярославича купила собі маєток в іншої жінки — княжни Боянової, як її називають у цьому графіті. І вдова там прожила десь 11 років, доживала свій вік", — розповів дослідник написів В'ячеслав Корнієнко.
![](https://kanaldim.tv/wp-content/uploads/2023/11/12_1-820x454.jpg)
![](https://kanaldim.tv/wp-content/uploads/2023/11/12_2-820x454.jpg)
Нажаль, про період середньовічний період Українине так багато є інформації. Більше відомо про Західну Європу.
"Ми дуже мало знаємо про наше Середньовіччя. Воно нам уявляється таким темним — це вплив XVIII століття, коли просвітництво оголосило, що Середньовіччя — це темні віки. А насправді воно було надзвичайно розвинуте. І принципи деяких речей ми можемо побачити й і наші часи. Наприклад, мало хто знає, що в середньовічному Києві можна було знайти фаст-фуд — це були випічки з борошна з різними додатками. Діти писали на вощених табличках, і коли списували цю сторінку, вони її затирали. Зараз діти використовують такі планшети, які теж затирають, коли списують. Тобто принцип лишається, і багато чого з того, що ми маємо зараз, веде свій початок із Середньовіччя, з більш давніх часів", — наголосив В'ячеслав Корнієнко.
Реймське Євангеліє
У середньовічному Києві була написана кирилична частина Реймського Євангелія, на якому присягали всі французькі королі.
Реймське Євангеліє складається з двох уривків від різних книг, які були переплетені разом 1395 року:
- перший уривок (17 листів) був написаний кирилицею в XI столітті в Києві;
- другий (31 лист) написаний глаголицею в XIV столітті, походить з Хорватії.
Реймське Євангеліє — це єдина книга, яка збереглася зі славнозвісної бібліотеки Ярослава Мудрого.
![](https://kanaldim.tv/wp-content/uploads/2023/11/14-2-820x454.jpg)
Українські дослідники довили, що кирилична частина Реймського Євангелія була написана саме в київському скрипторії (тобто в майстерні рукописних книжок) при Софійському соборі в першій половині XI століття.
"Це дуже важливо для національного заповідника "Софії", тому що французи дуже скептично ставилися до версії, що перший уривок був написаний у Києві. На те, що Реймське Євангеліє походить з України, вони стримано посміхалися. Розумієте? Тому ця робота українських вчених дуже важлива. І французькі науковці з цим погодилися. Це дуже серйозний початок. Але це тільки перший крок", — наголосив режисер Федір Баландін.
![](https://kanaldim.tv/wp-content/uploads/2023/11/01-11-820x473.jpg)
Попередні випуски програми "Код ідентичності":
- Свої канони, свої святі, своя історія: унікальність домашніх українських ікон — у проєкті "Код ідентичності"
- Художник і шпигун: невідомі факти про Миколу Глущенка — у проєкті "Код ідентичності"
- "Тіні забутих предків", "Білий птах із чорною ознакою": невідомі факти про відомі українські фільми — у проєкті "Код ідентичності"