Малий бізнес на карантині: як держава скорочує борги підприємців

Як пережити карантин, думає, мабуть, кожен з нас, але особливо це питання хвилює сотні тисяч підприємців по всій країні. Прибуток впав істотно, а потім питання стоїть руба — закриватися або спробувати знайти резерви.

"Плечем" підтримки для бізнесменів, багато з яких ведуть свою справу, виїхавши з тимчасово окупованих територій, стають державні механізми допомоги та списання податкових боргів. Як вони працюють, і хто може скористатися своїм правом на пільги, дізнавалися журналісти програми "Право на Право" телеканалу "Дом".

Списання боргів

Киянка і колишня підприємиця Тетяна кілька років тому вирішила відкрити свою справу. Планувала займатися роздрібною торгівлею харчовими продуктами. Однак, не дійшовши єдиної думки з партнером, жінці довелося відмовитися від ідеї. Це призвело до серйозних проблем.

"Зазвичай непорядок у документах призводить до негативних наслідків. Я не закрила вчасно ФОП, що призвело до накопичення боргів", — розповідає Тетяна.

Бізнес не працював, але з бізнесменки стягувався єдиний соціальний внесок — консолідований платіж у систему обов'язкового соціального страхування України. Про існування проблеми Тетяна дізналася лише тоді, коли заарештували її кредитні карти в банку. На той час у неї вже накопичилося понад 20 тис. грн боргу.

Розв'язати ситуацію допоміг Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників". З відповідною заявою Тетяна звернулася до податкової інспекції.

"Такою пільгою могли скористатися то підприємці та самозайняті особи, які не отримували доходу від своєї діяльності, який повинен обкладатися податком на доходи фізичних осіб з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 включно. У тому випадку, якщо вони не були на спрощеній системі оподаткування", — пояснила начальниця Головного управління Державної податкової служби України в Київській області Олена Виноградова.

Лише на Київщині правом на списання боргу з ЄСВ скористалися близько 3 тис. так званих "сплячих" підприємців. А в цілому по країні — десятки тисяч.

"Держава зробила такий значущий крок у бік бізнесу, і цією знижкою могли скористатися у нашому регіоні, за нашими розрахунками, десь близько 5 тис. осіб, але трохи менш як 3 тис. таких осіб скористалися своїм правом", — додала Олена Виноградова.

Хоча приймання документів на списання боргу закінчилося 1 березня, сам процес розгляду документів ще триває. Тетяна чекає позитивних звісток, щоб розв'язувати проблему.

"Я, звичайно, розумію, що тут велика частка моєї вини, тому що я вчасно не закрила ФОП, і тут мені нема за що ображатися на державу. Але якщо все-таки є така можливість, я дуже сподіваюся, що зможу скористатися своїм правом і потрапити під дію цього закону. Рекомендую тим, у кого є подібні проблеми, спробувати вирішити їх полюбовно, а не через виконавчу службу", — говорить експідприємиця Тетяна.

Підтримка від держави

Підприємець Анзор до 2014 року жив у Донецьку. Потім переїхав до Києва, разом з друзями відкрив мережу кав'ярень.

"Перед нами стояло завдання знайти бізнес, в якому є і творчість, і є економіка. А приготувати щось — це справжнісінька творчість. Якщо ти ставишся з душею до справи, то виходитиме якісно", — говорить підприємець.

Але пандемія і карантин внесли корективи в плани. Дохід Анзора впав вчетверо, з 8 кав'ярень залишилося тільки 2 діючих, а взяті підприємцем кредитні зобов'язання — нікуди не зникли.

"У моїй податкової декларації за 2019 рік одна цифра, а за 2020-й у чотири рази менше. Відповідно, 25% просто залишилося від звичайного обороту", — говорить Анзор.

Донеччанин згадує, як минулого року отримав матеріальну допомогу від держави.

"Ці 8 тис. грн, які нам запропонували минулого року, хтось називав "жалюгідною подачкою". Але в умовах, коли потрібно хоч щось для виживання, ти радий кожній нагоді. Звичайно, це було дуже корисно", — підкреслює підприємець.

Частину допомоги Анзор витратив на сплату податків. Хотів би розраховувати на таку підтримку від держави й зараз, але є нюанс — на відміну від минулого року, зараз її виплата залежить від того, чи входить регіон до "червоної" зони епідеміологічної небезпеки.

"Я зареєстрував ФОП за місцем прописки — в Донецькій області, в "помаранчевій" зоні, а діяльність веду в Києві — в "червоній" зоні. Як тепер визначатиметься, гідний я допомоги чи ні?", — вдається в питання Анзор.

У Міністерстві соціальної політики пояснюють: варіанти два — або чекати, поки "червону" зону оголосять на Донеччині, або міняти реєстрацію.

"Фактично, у нас дві адреси: де людина перебуває на обліку як застрахована особа або підприємець, і де вона фізично здійснює відповідну діяльність. Мало того, місць здійснення діяльності може бути кілька. Тут два варіанти — або цей регіон буде віднесений до "червоної" зони, і тоді підприємець придбає право на відповідну виплату, або він може змінити місце реєстрації та перебування на обліку", — пояснює заступник міністра соціальної політики України Віталій Музиченко.

Подібною думкою про ситуацію, в якій опинився підприємець Анзор, ділиться і юрист "Інституту податкових реформ" Юрій Цимбал.

"Держава сприймає Анзора як фізичну особу-підприємця, який перебуває в донецькому регіоні. Щоб спростити цю процедуру і не подавати потім додаткові заяви, скарги чи звертатися до суду, дуже порадив би — навести лад з тим, які документи у вас є про підтвердження вашого статусу і знаходження в тому чи іншому регіоні", — рекомендує Цимбал.

В цілому цього разу розраховувати на держпідтримку зможуть більше підприємців. Раніше до цього переліку входили тільки ФОПи, що працюють не менше трьох місяців. Зараз критерій змінився — за допомогою можуть звернутися підприємці та їх наймані працівники, якщо їх діяльність входить до оприлюдненого Кабміном переліку. На подачу заявки через вебпортал або додаток "Дія" є 30 днів.

"У зв'язку з тим, що закон набув чинності вже після того, як в окремих регіонах майже місяць були введені карантинні обмеження, тобто, 30 днів вже закінчилися, — норма закону говорить про те, що для цих регіонів відлік 30 днів починається після 10 днів з моменту набрання законом чинності. Всі громадяни рівні в тому, щоб в 30-денний термін мати можливість реалізувати таке право", — акцентує заступник міністра соцполітики України Віталій Музиченко.

Юрист Юрій Цимбал зазначає: держава дійсно намагається надати допомогу малому та середньому бізнесу в період пандемії COVID-19.

"Я бачу, що держава намагається допомогти малому і середньому бізнесу. Це буденна робота держави, яка повинна займатися своїми громадянами. Найголовніше, держава зрештою зрозуміла, що представники малого і середнього бізнесу — це ті, хто її годує", — каже він.

Станом на 28 квітня понад 300 тис. підприємців і найманих працівників, діяльність яких була припинена через посилення карантину, вже подали заявки на отримання допомоги від держави в розмірі 8 тис. грн. А перші виплати вже направлені на рахунки заявників. Про це повідомив міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко.

"Ваші гроші — у ваших руках"

У Андрія — лавка з виготовлення ключів. Цим ремеслом він займався ще в рідному Донецьку, але там вже не був сім років. До Києва переїхав з дружиною, тут відкрив свою справу і почав все з нуля.

"У мене там залишилися батьки, залишився один брат з сім'єю. Молодший брат в Бердянську осів. Теж виїхав у 2014 році, як і багато донеччан, "тимчасово". Перші два роки було дуже важко. Донецьк снився мало не щоночі. Зараз вже звикли. Ми вже відчуваємо себе тут вдома, чесно кажучи", — розповідає переселенець.

Андрій намагається розширити справу, але є низка об'єктивних перешкод, наприклад — залежність від купівельної спроможності.

Ще важче стало в період карантину: через локдаун прибуток, за словами Андрія, впав приблизно на 30%. Але ж крім податків треба оплачувати рахунки за оренду приміщення, електроенергію і знімне житло. Виходить багато.

На жаль, за родом діяльності на матеріальну допомогу від держави Андрій розраховувати не може.

"Викручуватися доводиться. Хоча, з урахуванням того, що витрати у нас дуже великі, і будь-яка копійка допомогла б, — ми ні на що не скаржимося. Добре, що ми тут, у мирному місті. Є можливість працювати, жити спокійно — це вже добре", — каже підприємець.

У податковій інспекції Київської області розповідають — матеріальна допомога та списання боргів непрацюючим підприємцям далеко не єдині механізми допомоги громадянам і бізнесу. По всій Україні цього року всім без винятку були автоматично списані заборгованості, які не перевищували 3060 грн.

Крім того, підприємці можуть претендувати ще й на розстрочку.

"Якщо фізична особа-підприємець має заборгованість, що не перевищує 6800 грн, вона має право на отримання розстрочки. Яким чином вона надається — підприємці звертаються із заявою до податкового органу, де знаходяться на обліку. Надається розстрочка, і протягом цього періоду їм не нараховуються ні пеня, ні штрафні санкції, і якщо вони сплатять її в повній сумі, то і пеня, і штрафні санкції в кінці будуть списані в автоматичному режимі", — пояснює заступник начальника ГУ ДПС України в Київській області Михайло Огерук.

Підприємці також мають шанс повністю позбутися пені та штрафних санкцій за наявним податковим боргом, яку б суму він не становив. Для цього треба оплатити тіло самого боргу до 9 червня цього року.

Юристи ж радять ретельно стежити за інформацією про нові податкові правила та нововведення, оскільки бути в курсі — значить піклуватися і про свої доходи.

"Люди не знають, тикаються по знайомих, збирають якісь плітки, а за фактом все може бути по-іншому. Треба не лінуватися, самостійно заходити, читати. Ваші гроші знаходяться саме у ваших руках", — акцентує юрист "Інституту податкових реформ" Юрій Цимбал.