Співачка Люся Кава виконала новий хіт Ukrainian Girl та розповіла про зміни на творчій ниві 

Пісня "Незламна" останні 10 місяців тримається у топах радіостанцій. Кліп на YouTube зібрав понад 15 мільйонів переглядів. Авторка хіта, співачка Люся Кава розповіла у "Ранку Вдома" історію створення "Незламної", поділилася переживаннями року війни та презентувала новий трек — Ukrainian Girl.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Що дав чи забрав у вас рік повномасштабного вторгнення?

— По-перше, забрав українців: близьких, рідних, знайомих. Це найбільша втрата, яку ми ніколи не забудемо. Забрав мрії, можливість реалізувати глобальні плани. Ми живемо сьогоднішнім днем. Це зробило українців сильнішими, та все ж шлях який ми пройшли дуже складний.

Що здобула? Свою творчість. Я, як музикант, свій біль та страх перенесла у творчість. В мене сильний характер, але війна відібрала мою впевненість. Коли емоції переповнювали, я почала писати пісні. Тому творчість певною мірою врятувала мене.

Несподіванкою стало і те, як люди прийняли мої пісні. Досі мені пишуть слова подяки з усіх куточків світу, тому що наші українці зараз скрізь. Дякують за підтримку та силу, яку я передаю піснями. Тішить той факт, що моя робота потрібна. 

Концерти — це особлива історія. Вона надихає, мотивує. Після кожного виступу усвідомлюєш, що життя продовжується. На концертах бачу наше майбутнє в очах українців, особливо коли приходять з дітьми. Війна продемонструвала, що українці — це велика родина.

— Де вас застала війна? 

— 24 лютого я була вдома з моїми рідними. Ми живемо під Києвом, в нас було дуже гучно та страшно. Біля нашого дому постійно були вибухи. Коли ми дзвонили своїм рідним в інших містах і розповідали, що почалася війна, то нам спочатку не вірили. Потім вже вся Україна почула.

Перші години було неймовірно страшно. Сину на той момент було 2 роки, він злякався. Тоді я зрозуміла, що не можу його захистити. До цього я була впевнена, що нічого мене не зламає. Я допоможу своїй дитині, принаймні буду намагатися допомагати, а коли прийшла війна, то я розгубилась. Не знала, що робити, як далі жити.

— Виїжджали кудись?

— Ми виїхали 5 березня, бо я вже не витримала. Моя одногрупниця Ліночка, вона з Бучі, з цієї самої страшної вулиці, одного дня написала, що до них додому прийшли. Вона була налякана, я не могла їй допомогти. Тоді я вирішила, що треба покидати свій дім. Ми поїхали до Кам'янця-Подільського, до наших друзів. Були в них місяць.

Перед Великоднем повернулися додому. Саме тоді в дорозі за кермом я написала пісню "Незламна". Зрозуміла, що мені потрібно те, що мене буде надихати, допоможе жити далі, приглушить страх, з яким ми поверталися додому.

Варіант виїхати за кордон я не розглядала. В мене є подруги, які виїхали з дітьми маленькими, і, повірте, їм значно важче. Здається, емоційно їм було страшніше там, чим мені тут. Бо я була вдома, а вони поїхали у невідомість, в іншу країну, самі.

— В Кам'янці-Подільському ви ще й волонтерили. Чим саме займалися?

— Так, я приєдналася до волонтерів. Допомагала усім, чим могла. Починаючи від миття посуду та прибирання. Потім, коли ми вже повернулися до Києва, то з'явився запит на концерти.

Перший концерт був бентежним. Це було в Бородянці. Я не їздила там до того, не бачила того жаху, який залишили після себе окупанти. Коли ми приїхали на концерт, то тяжко було дивитися на дорослих. Діти — надихала, вони раділи усьому, танцювали та співали, а от їхні батьки…  Це люди, які дійсно були налякані, втомлені, плакали жінки й чоловіки. Після виступу було неймовірно приємно чути слова подяки. Я не розуміла, як ці люди витримали весь цей жах, тому виступати перед ними — це найменше, чим я могла їх розрадити.  

— Розрадити багатьох українців прагнете творчістю. У вас вийшла нова пісня Ukrainian Girl. Розкажіть, будь ласка, про неї.

— Коли я написала пісню "Незламна", то дехто казав написати таку ж потужну пісню для Євробачення. Захоплення та слова подяки від слухачів надихнули мене написати пісню Ukrainian Girl нацвідбору. На жаль, я не пройшла, але ще тоді твердо вирішила, що обов'язково покажу пісню людям. Вона сподобалась аудиторії. Люди навіть радили ще раз іти на нацвідбір наступного року.

Гадаю саму пісню ми випустили вчасно, вона актуальна. Ми вже понад рік боремося за свою свободу і всі втомлені, але ми повинні вірити, бути сильними. Ми бачимо, що Україна незламна, що вона нездоланна. Цю хвилю віри та надії мені хотілося підтримати.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• Не будіть в українцях звіра, — засновник проєкту Ukrainian Beasts про нове життя картин Марії Примаченко
• Автори проєкту "Купи квиток на потяг — допоможи військовому повернутися додому" розповіли про аптечки для бійців ЗСУ
• Передмова від Залужного та запит на переклад шістьма мовами: у видавництві Meridian Czernowitz розкрили секрети української антології "Воєнний стан"