Соціалізація людей з порушеннями слуху та особливі гаджети військовим: про нові проєкти ГО "Відчуй" розповіла Людмила Пишна

Напередодні Міжнародного дня жестових мов та Дня глухих, до нашої студії "Ранку Вдома" завітала голова ГО "Відчуй" Людмила Пишна. Говорили про зміни у діяльності організації під час повномасштабного вторгнення, допомогу військовим та нові проєкти.

— Коли з'явилася організація "Відчуй" та для чого її створювали?

— Організація з'явилась вже 12 років тому. Мета — це реабілітація, соціалізація дорослих і дітей з порушенням слуху або з його відсутністю. Ми сімейно орієнтована організація. Якщо це реабілітація дитини маленькою, то левова частка роботи покладена на батьків.

Пандемія коронавірусу дала змогу навчитися працювати онлайн. Коли почалась повномасштабна війна, ми продовжували процес реабілітації. Дуже важливо вчитися без великих перерв. Тож ми використали досвід здобутий під час пандемії й працювали онлайн. Потім пішли в офлайн.

— Скажіть, будь ласка, з якими викликами ви зіткнулися під час повномасштабної війни?

— Спочатку були розгублені всі, не тільки люди з проблемами слуху. Перші кілька тижнів ми не працювали. Частина викладачів, які були за кордоном, працювали звідти. Кожен працював зі своїми підопічними.

Потім, щоправда, перед нами постав новий виклик — робота з військовими. Ми започаткували проєкт "Чуєш? Плюс. Плюс", який спрямований на запобігання втрати слуху у військових. Для тих, хто вже, на жаль, має його зниження або втрату, необхідне слухопротезування. У нас є звернення і ми вже підбираємо слухові апарати відносно рівня втрати слуху. Молодим хлопцям хочеться нових апаратів, аби користуватись гаджетами. Працюємо над цим.

— Як військовий може взяти участь у проєкті "Чуєш? Плюс. Плюс"?

— На сайті ГО "Відчуй" та у наших соцмережах є вся потрібна інформація. В організації є людина, яка відповідає за цей напрямок. Цікаво, що дуже часто звертаються дружини військових. Військові, які на передовій ще не приїхали, але вони вже знають, що є зниження слуху і прагнуть виправити цю ситуацію. Якщо військового відпускають у відпустку, то їхні дружини приводять їх до нас. Ми проводимо аудіометрію. В нас вже є власний кабінет, щоб було зручно було. По рівню втрати слуху підбирається апарат.

Часто до нас приходять на реабілітацію після кохлеарної імплантації. Це оперативне втручання з довгим періодом відновлення. Ми наполягаємо на тому, щоб за допомогою зверталися вчасно. Тоді можна зарадити ситуації без оперативного втручання

До речі, ми постачаємо нашим військовим захисні звукові фільтри. Ти чуєш в них усі команди та розмову з побратимами, але верхні децибели звуку приглушує, якраз ті, від яких людина глухне. Зі звуковими фільтрами можна ходити весь день. Вони виглядають як вушні затички, але всередині мають спеціальний фільтр. На жаль ми не можемо забезпечити тактичними навушниками всіх, адже це набагато дорожче.

— Тобто, військовий, коли йде на службу, може замовити собі такі фільтри та зберегти собі слух?

— Звичайно. Це захисні звукові фільтри, виготовлені за стандартами НАТО. Вони йдуть в загальну амуніцію. Просто я розумію, що в Україні в перші дні там і пів року взагалі було не до цього. Ми самі займались купівлею касок і бронежилетів, а потім вже зрозуміли, що ми маємо своїм напрямком займатись, бо якраз про нього ніхто не каже.

— Розкажіть про ваші проєкти для цивільних та для жителів деокупованих територій.

— До війни ми почали проєкт безоплатної перевірки слуху "Кабінет на колесах". Ми перевірили 30 міст України. За рік до війни ми перевіряли молодь. Їздили у виші, бо побачили, що суттєве зниження слуху є у молоді. В тому числі й через гучну музику у навушниках. Під час перевірки ми виявили, що близько 30% молоді вже мають знижений слух. 

Коли почалась війна, то наш кабінет вже не працював. Але коли були деокуповані Буча, Ірпінь, Бородянка, то ми використали його для перевірки слуху у жителів цих територій. Ми виїздили одразу з лікарем та ліками. Декому довелося ставити слухові апарати, тож ми знімали зліпок і через певний час привозили слухові апарати. Харківська область — 500 апаратів. Зараз завершуємо роботу у Чернігівській області. У планах допомогти й жителям Херсонщини.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• Книга про першу допомогу шрифтом Брайля: про унікальний довідник від Червоного Хреста України розповіла представниця організації Надія Ямненко
• Підтримка друга VS консультація психолога: експертка пояснила до кого звертатися у складних ситуаціях
• Майбутнє вільного Донбасу можливе тільки з Україною та Європою, — режисер фільму "Євродонбас" Корній Грицюк
• IST Publishing випускає посібник про російський колоніалізм: розмова з автором Максимом Еріставі