Про Премію імені Вацлава Гавела та роботу з українцями, яких катували: інтерв'ю з директором Харківської правозахисної групи Євгеном Захаровим     

Українського правозахисника Євгена Захарова номінували на Премію імені Вацлава Гавела з прав людини 2023 року. Засновник Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи, отримає 20 тисяч євро. Це третина грошового фонду, яким поділився лауреат Премії — турецький правозахисник-політв’язень Осман Кавала. Про те як обирають номінантів на Премію та те, як витратить кошти Євген Захаров розповів у "Ранку Вдома". Також правозахисник розповів чим нині займається та яким категорім українців допомагають його колеги.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Розкажіть нам, будь ласка, про Премію з прав людини імені Вацлава Гавела. За що її взагалі вручають?

— Ця премія заснована у 2014 році. Це премія Парламентської асамблеї Ради Європи, Бібліотеки імені Вацлава Гавела в Празі та Фундації "Хартія-77". Щорічна, престижна. Її присуджують за видатні заслуги щодо захисту прав людини. Номінують організації. Вони пишуть номінацію, обґрунтовують ці самі видатні заслуги й збирають під цим підписи 12 людей. Готові підписатися під цією номінацією і представляти людину, якщо їх запитають про неї. Данський комітет проти катувань DIGNITY це зробив. Це наші партнери. Наша організація багато років займалися питанням катування. Можливо вони врахували той момент, що я займаюся правами людини 53 роки. Зараз, мабуть, інтенсивніше, ніж до Великої війни.

12 людей, які підписалися під моєю номінацією — це європейці, з якими я співпрацював. Мені казав суддя Верховного Суду Аркадій Бущенко, блискучий адвокат, який раніше у нас працював, що його теж просили підписати номінацію. Ми з ним працювали разом 10 років. Серед тих людей є колишній президент Касаційного трибуналу в Польщі, професор права Польського Університет. Ми з ним співпрацюємо з кінця 1990-х років. Там було багато народу.

— Яка процедура?

— До 25 квітня поточного року подають номінації. Потім обирають трьох  номінантів. На першому засіданні Парламенської асамблеї Ради Європи — восени, оголошують переможця. На це засідання запрошують трьох номінантів. Я був у Страсбурзі торік 9 жовтня. Ще була ще одна номінантка — польська адвокатка, борчиня за права жінок в Польщі, проти заборони абортів Юстина Юджинська. Третій номінант Осман Кавала — турецький правозахисник, який знаходиться на пожиттєвому ув'язненні з 2022 року. Він заарештований ще у 2017 році за обвинуваченням в тому, що він організовував та фінансував антиурядові протести. 

Взагалі це традиція Парламентської асамблеї Ради Європи підтримувати серед номінантів тих, хто отримав несправедливо, за політичними мотивами, великі терміни ув'язнення. Я був певен, що мені не дадуть премії. Торік переміг російський журналіст, відомий правозахисник, опозиціонер Володимир Кара-Мурза. Він отримав 25 років ув'язнення. Здається єдиний раз премію отримала людина, яка була вільна. Це Людмила Алексєєва. Дуже добра моя знайома. Я з нею знайомий з дитинства, можна сказати.

— Що отримує людина, яка стає переможцем?

— 60 тисяч євро отримує. Двоє номінантів отримують дипломи.  Президент ПАРЄ сказав, що всі номінанти переможці автоматично. Взагалі там була відбіркова панель, яка була дуже представницькою. Там були колишні судді Європейського суду, був колишній комісар ЄС з прав людини Ради Європи, були топкерівники Ради Європи, окремих напрямків.

Мені було дуже приємно слухати компліменти, але сталася така річ, що 18 грудня 2023 року Осман Кавала вирішив розділити свою премію порівну між трьома номінантами. Про це повідомили у Раді Європи. Запитали, чи я погоджуюся. Я погодився, бо треба поважати вибір переможця. Я маю отримати 20 тисяч євро на свій рахунок. Я вже сказав, на що я їх спрямую.

— Куди спрямуєте ці кошти?

— Ми допомагаємо постраждалим від війни. У нас чотири категорії таких людей. Це, по-перше, загиблі цивільні, поранені цивільні. Це родини зниклих безвісти наших цивільних.  Саме цивільних та катовані. Це ті, хто був за ґратами у росіян та вийшли на волю. Майже всі їх катували. У нас є 10 клієнтів, яким повністю вибили зуби. Їм треба поставити зубні протези, але на це нема коштів. Навіть просто поставити протез вартує тисячу євро. Я довго думав, де ж взяти ці гроші. Я навіть про це публічно сказав на одному заході. Коли мені повідомили про те, що премію розділять, то я відразу зрозумів, що передам їх саме на цю мету. Ці кошти мають бути витрачені виключно на допомогу людям, які постраждали від дій ворога.

— Це люди з Харківської області?

— Ні, це люди з усієї України. Харківська, Київська, Чернігівська, Сумська, Донецька області. Це ті області, куди ми доїжджаємо.  У нас щотижня відбувається по три-чотири виїзди в Харківську область або в Сумську, або в Донецьку. В Київській області щотижня два-три виїзди. Також їздимо в Чернігівську область. Там ми тримаємо зв'язок з місцевим самоврядуванням. Ми збираємо на прийом до наших юристів та психолога тих, хто постраждав. Під час таких прийомів ми знаходимо постраждалих.

Допомога у нас правова, психологічна, грошова. Фінансову допомогу профінансував саме DIGNITY. У нас зараз зібрано близько тисячі п'ятсот кримінальних проваджень. Ми багато з чим зіштовхуємося. Йдеться про пріоритетні напрямки для розслідування, визначені Генеральною прокуратурою України. Ми працюємо разом з органами розслідування Нацполіції та СБУ та з органами прокуратури, звичайно.

— Скільки приблизно людей зверталося до вас за час повномасштабного вторгнення?

— Ми  почали працювати фактично з початку березня 2022 року. Загалом до нас звернулося приблизно п'ять з половиною тисяч осіб. Ці півтори тисячі кримінальних проваджень відкриті щодо знущань.

Ще чотири тисячі проваджень стосуються тих, хто втратив житло та інше майно. Тут ми тільки подаємо заяву про злочин, щоб вони отримали витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань про розпочате кримінальне провадження. Вони мають статус постраждалого в цьому провадженні.

Як вважає генеральний прокурор Андрій Костін, в майбутньому ці витяги можуть слугувати підтвердженням цієї втрати. Коли ми отримаємо репарації, то можна буде відшкодовувати кошти за втрачене житло саме за цими документами. Тому це важливо робити. Хоча проводити розслідування реально зараз ресурсу немає.

Читайте також: Відеопроєкт "Нація, яка пам’ятає": співзасновниця платформи "Меморіал" Лєра Лауда розповіла про збереження пам'яті та майбутній музей