Подолати кругову поруку: про реалізацію судової реформи в Україні говоримо з Андрієм Золотарьовим

Рада підтримала очистку Вищої ради правосуддя (ВРП). Учора, 14 липня, за відповідні законопроєкти проголосували 259 народних депутатів. Не голосували фракції "Європейська Солідарність", "ОПЗЖ" і "Батьківщина".

Законопроєкти про обрання членів (проєкт закону № 5068) та контроль роботи (№ 5069) Вищої ради правосуддя передбачають перевірку на добропорядність членів ВРП, а також змінюють порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Ключову роль у забезпеченні прозорої роботи органу відвели міжнародним експертам. Перевірятиме членів ВРП на добропорядність новостворена Етична рада. Крім того, ці закони входять до пакету, необхідного для відновлення в Україні програми Міжнародного валютного фонду.

Про те, як в Україні відбувається реформування судової системи, у програмі "На самом деле" телеканалу "Дом" говорить політолог Андрій Золотарьов.

Ведучий — Денис Похила.

— Законопроєкт № 5068 — другий у пакеті судової реформи. У чому його важливість?

— Насамперед, якщо піти від юридичної фразеології, ми маємо ситуацію, коли судова система приватизована, як олігархами, так і політиками. Ми чудово бачимо це на прикладі Тупицького (ексголови Конституційного суду України, — ред.) — хто кого протегує, хто з ким дружить. І ось розірвати це порочне коло корпоративної солідарності без зовнішнього фактору неможливо.

І якраз включення міжнародних експертів, що не зв'язані круговою порукою, допоможе, принаймні, відібрати людей, які не пов'язані з олігархічним кооперативом, із політиками, і не мають шлейфу, що їх порочить.

Оскільки дуже часто при відборі тих чи інших кандидатів до судової системи на дуже багато речей закривали очі. Та ігнорували, тому що цих кандидатів протегували дуже солідні люди.

Саме цей закон дуже важливий у судовій реформі, оскільки дозволяє пробити ось цю стіну кругової поруки суддівської корпорації.

— Вищу раду правосуддя звинувачували у покриванні суддів. Зокрема, голови Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) Павла Вовка. ВРП відпускала суддів, обвинувачених у корупції, у почесну відставку з великим утриманням і великою пенсією. Коли ми можемо побачити перші результати роботи? Я так розумію, спочатку має розпочати роботу Етична комісія, принаймні, провести до складу ВРП певну кількість експертів.

— Так, абсолютно вірно. Етична рада. Але вона має дуже непросту роботу, оскільки в українських судах 2 тис. вакансій. Є райони, де взагалі немає суддів. І роками затримуються справи.

Проблема в чому? Коли критикують цей закон, одне питання: як троє міжнародних експертів зможуть взяти під контроль 7,5 тис українських суддів? А ось відсікти, так би мовити, замазаних у корупції та зв'язках, що ганьблять, — цілком можливо. І в цьому позитив цього законопроєкту, хто б що не говорив.

— Чому три фракції не голосували за законопроєкт?

— Все досить просто. Тому що саме ці люди, які вже десятки років у Верховній Раді тримають кермо влади, й протегують тих чи інших людей у суддівській системі. Старі давні стосунки. Тому конфлікт Зеленського та старих політиків проявляється й у цьому питанні. Тобто тут вони стали в абсолютно очевидну опозицію.

— Щодо старих політиків. 14 липня продовжилася історія з паном Тупицьким. Верховний суд визнав незаконним і скасував указ президента Зеленського про скасування призначення Тупицького суддею Конституційного суду України (КСУ). Суд дійшов висновку, що президент України не має повноважень ухвалювати рішення про звільнення або припинення повноважень суддів Конституційного суду, або ухвалювати рішення про скасування указу про попереднє призначення на посаду судді КСУ. Це ще не кінцевий результат. Буде 100% апеляція. Нагадаю, що пан Тупицький — це протеже, якщо так можна сказати про суддю, експрезидента Віктора Януковича. І складається враження, що рішення щодо Тупицького — це протидія судовій реформі.

— Абсолютно вірно. Це знакове, це символічне рішення. Саме цього дня. Причому так показово. Ясно одне — суддя суддю не образить. Суддівська солідарність, кругова порука в суддівському корпусі присутня, й це факт. Сьогоднішній вердикт — я згоден, що він не остаточний, але це знак того, що суддівська система опиратиметься, вона не здасться без бою.

Все дуже просто. Законопроєкти, які ухвалені сьогодні та які найближчим часом будуть ухвалені по Вищій раді правосуддя, вони ламають усталений порядок речей. Це, безумовно, суддям створює дискомфорт, змушує нервувати. Вони, звісно, чинитимуть опір. Цього слід очікувати. І виходить замкнуте коло.

Але пересічні українці, яким доводилося мати справу з нашими судами, прекрасно знають, що у нас судять по-різному, і цей стан речей треба змінювати.

— Як же це можна змінювати, якщо "рука руку миє", і "суддя суддю не образить"?

— Потрібно лише одне — політична воля. Мені здається, у президента вона є — те, чого не було в його попередників. В останньому випадку, Порошенко просто форматував судову систему під себе, знайшовши компроміс із суддівським корпусом. Але такий стан речей для суспільства принципово нетерпимий.

Якщо президент не відступить, проявить у цьому питанні волю, то, я думаю, все-таки результат буде. Справа зрушить з мертвої точки.

Тим більше, що на цю проблему вказують нам і зовнішні партнери. Вони неодноразово говорили про обсяги української корупції. І якби це не покривалося судовою системою, то, я думаю, це не приймало б такі кричущі форми.

— Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності розглянув заяву міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова про відставку. І не став рекомендувати парламенту ухвалити її. Тобто, нардепи повинні будуть визначитися у залі під час голосування. Я нагадаю, що президент України Володимир Зеленський запропонував на пост міністра внутрішніх справ кандидатуру народного депутата України від "Слуги народу" Дениса Монастирського. Деякі експерти називають кандидатуру Монастирського тимчасовою. Ви згодні з такою тезою?

— Будь-який міністр тимчасовий. Тут залежатиме від того, чи впорається Денис з дуже складною системою МВС. Денис Монастирський має гарне реноме як депутат, як експерт Інституту майбутнього, але МВС — дуже специфічна та закрита система. Я думаю, якщо все-таки Арсен Борисович [Аваков] підтримає його. А треба віддати належне Арсену Авакову, він зумів вписатися в систему, хоча це у 2014 році було дуже непросто. Проте він знайшов програмні коди. Думаю, показовим буде й щодо Дениса Монастирського.

А там уже, за першими кроками, за тим, хто буде призначений заступниками, оскільки щодо кандидатури міністра голосує Рада, але Кабмін здійснює призначення заступників міністра. Це теж буде дуже показово.

Тому за кілька місяців можна буде точно сказати, скільки зможе протриматися міністр. Так, осінь буде дуже непроста у політичному плані, й проблем у новоспеченого потенційного міністра внутрішніх справ буде більш ніж достатньо.

— Щодо голосування за кандидатуру Монастирського. Одні депутати від "Слуги народу" кажуть, що голоси є, інші — що їх не вистачає. Ваша думка?

— Думаю, що, якщо президент жорстко поставить питання, голоси знайдуться. Близько 180 депутатів дуже чуйно чують президента. І ми бачили, що у всіх принципових для президента голосуваннях він домагався необхідних 226 голосів.