Права людини та "іноагенти": про святкування сторіччя Сахарова в РФ говоримо з Сергієм Лукашевським

Сторіччя з дня народження академіка Андрія Сахарова — видатного фізика, правозахисника й дисидента — широко святкують цими днями в Європі, Росії та США. Події, приурочені до ювілею, заплановані у 70 російських регіонах. У Москві 21 травня, в день народження Сахарова, Сахаровський центр провів Фестиваль Свободи на підтримку політв'язнів. Виступили поети, актори, публіцисти — ті, кому ім'я Сахарова небайдуже.

Тим часом російська влада далеко не завжди розділяє переконання Сахарова: багато висловлювань великого радянського дисидента входять у конфронтацію із сучасною риторикою російської влади. І водночас надихають борців за права людини в усьому світі.

Як святкують сторіччя з дня народження Андрія Сахарова, як ставиться влада РФ до цього, і хто та як співпрацює з Сахаровським центром — у програмі "На самом деле: Россия" телеканалу "Дом" говоримо з директором Сахаровського центру в Москві Сергієм Лукашевським.

Ведуча програми — Марія Строєва.

— Як святкують сторіччя Андрія Сахарова у російських регіонах?

— У російських регіонах століття святкують насамперед пересувною виставкою, показати яку отримав можливість архів Сахарова — близька нам організація.

Це розповідь про Андрія Дмитровича в контексті історичних подій його епохи. Виставка показує, як спочатку людина живе в своєму часі: революція, сталінські репресії, Друга світова війна. Потім сама людина стає частиною історії — тим, хто цю історію робить. Це вже Нобелівський лауреат Сахаров. Сахаров на засланні, який виступає проти радянського вторгнення до Афганістану.

Ми показуємо шлях, який пройшов він у своєму житті, і проблиск свободи, до якого Радянський Союз у період перебудови став виходити, і в якому величезну роль відіграв Сахаров.

У Нижньогородській області є велика програма, присвячена Андрію Дмитровичу, там заплановано розширення музею-квартири, де він перебував на засланні, а також конференції та музичний фестиваль, який традиційно проводить Нижній Новгород у Сарові, в тому місці, де розташований "Азамат-16", цей секретний радянський об'єкт, де працювали фізики-ядерники. Буде встановлено пам'ятник Сахарову.

Ми з цікавістю спостерігаємо, як у низці регіонів організовуються круглі столи та дискусії, я брав участь у деяких з них, і саме для мене приємне й важливе — що молоді люди читають тексти Андрія Дмитровича, роблять за ними доповіді та повідомлення, і дуже природно й адекватно їх сприймають.

Взагалі, спадщина Сахарова дуже добре лягає на сьогоднішній день. Це й сахаровська розмова про інтелектуальну свободу та вільне поширення інформації, й сахаровські нескінченні попередження про те, як демагогічна пропаганда може заплутувати уми людей. Це сахаровська розмова про екологію та про те, як нескінченне розширення виробництва й економічний розвиток, який неконтрольовано й нерозумно направляється, здатні знищувати природу та створювати глобальні проблеми для людства.

І звичайно ж, тема прав людини, сахаровська ідея про те, що права людини є основою для всіх інших потреб, яких потребує людство, і передусім — мир і розвиток.

— Як ставляться центральні російські влади до святкування дня народження академіка Сахарова та його спадщини?

— Це не підтримується широкомасштабно. Міністерство культури схвалило прокат цієї виставки, але я бачу, ймовірніше, прагнення зробити так, щоб, з одного боку, був офіційний Ювілейний організаційний комітет на чолі з президентом Академії наук Сергєєвим.

Є, дійсно, прокат виставки, різні заходи в регіонах. На "Першому каналі" вийде, мені здається, дуже хороший фільм — незважаючи на те, що на "Першому каналі". Але одночасно — рівень публічного звучання зовсім не той, який личить фігурі Сахарова.

І причина цього, на мій погляд, досить проста — з одного боку, Сахарова не можна обійти. Творець водневої бомби, лауреат Нобелівської премії миру — не згадувати сторіччя від дня народження такої історичної постаті було б гранично дивно.

З іншого боку, якщо почитати, що писав і говорив Сахаров публічно, виявляється, що це входить у глибоке протиріччя з усією інтонацією сучасної офіційної риторики.

Права людини, які важливіші за якісь прагматичні домовленості між державами. Інтелектуальна свобода та демократія. Контроль суспільства над владою, як запорука того, щоб влада не скочувалася до авантюристичних мір і насамперед — війни. Як говорити про Сахарова з його протестами проти війни в Афганістані, його закликами бойкотувати в 1980 році Олімпіаду в Москві, в умовах, коли Росія сьогодні веде гібридні війни й одночасно намагається теж проводити якісь спортивні заходи?

— Чи приїжджали до Москви та регіонів гості з інших країн, щоб узяти участь у заходах, круглих столах, дискусіях, відвідати виставки?

— Ні, звичайно. Зараз, у ситуації пандемічних обмежень, сподіватися на візити гостей з-за кордону неможливо. Сахаровський центр проводить 24-25 травня міжнародну конференцію "Тривога та Надія", ми завжди її проводимо в ювілейні роки. У ній спочатку планувалася велика участь іноземних гостей, ми сподівалися, що вони приїдуть, але в результаті зараз ми проводимо цю конференцію онлайн. Але, на мій погляд, виходить дуже вагомий склад учасників.

У нас виступатиме Світлана Алексієвич — Нобелівська лауреатка премії з літератури, Мері Робінсон — колишна президентка Ірландії, засновниця фонду її імені. Френсіс Фукуяма — американський відомий політолог, і Дуня Міятович — верховна комісарка Ради Європи з прав людини.

Ми сподіваємося на дуже представницьку розмову про різні проблеми — і про російські, й про глобальні, тому що Андрій Дмитрович Сахаров — особистість глобального масштабу. Не випадково премія Європейського парламенту, що присуджується щорічно за свободу думки, носить його ім'я.

Ми хочемо поговорити й про глобальне бачення сучасного світу в контексті так званої сахаровської тріади — про те, що світ, прогрес і права людини нероздільні, й не можна досягти однієї з цих цілей, нехтуючи іншими.

— Розкажіть про щорічний Фестиваль Свободи, який у 2021 році був запланований на 21 травня. Чи змінився склад учасників, чи змінилося ставлення суспільства до спадщини Андрія Сахарова?

— Розповім про найрадісніше та найдивовижніше для мене.

Ми не дуже велика організація — можливо, кілька десятків тисяч осіб. Останніми роками Сахаровський центр було внесено до реєстру "іноземних агентів". Досить агресивна ізоляціоністська, мілітаристська офіційна пропаганда лунає з телевізора. У суспільстві посилюється страх і побоювання свавілля влади та політичних репресій.

Проте ми не бачимо, щоб аудиторія Сахаровського центру скорочувалася. На наші заходи продовжують приходити люди. 21 травня на Фестивалі Свободи виступають прекрасні російські поети: Лев Рубінштейн, Сергій Гандлєвський, музикант Олексій Кортнєв, прекрасний російський актор Олександр Філіппенко читає коротку п'єсу Вацлава Гавела — іншого східноєвропейського дисидента та правозахисника, чиє ім'я дуже римується з ім'ям Андрія Дмитровича.

Ми називаємо це фестивалем, але взагалі — це доволі домашній захід, на який приходять наші друзі, ті, хто звикли протягом року приходити до Сахаровського центру, обговорювати гострі проблеми сучасної Росії.

Ми бачимо, що зараз вільна думка ще не загнана на кухні, але змушена існувати в поки ще вільних нішах, і однією з них є Сахаровський центр.

— Ви співпрацюєте з правозахисними організаціями всередині Росії чи за межами країни? Вони будуть представлені у подіях на честь сторіччя з дня народження Сахарова?

— Ми співпрацюємо з російськими правозахисниками. Ми маємо спільні проєкти з фондом "Русь Сидяча", тісно співпрацюємо і з суспільством "Меморіал".

У рамках ювілейних заходів — 31 травня у Сахаровському центрі проводитимуться Абрамкінські читання — присвячені дисиденту, правозахиснику, політв'язню радянських часів Валерію Абрамкіну слухання про становище у російських в'язницях.

Тема зараз набула особливої актуальності — у зв'язку з голодуванням Олексія Навального, з тим, що після протестів величезна кількість людей опинилися у центрі для мігрантів, розташованому в селі Сахарове (входить до складу Москви, — ред.), де вони відбували адміністративний арешт через участь у протестах. Московський просунутий міський клас побачив, в якому становищі перебувають люди, які містяться в таких установах у Росії. Правозахисники й до цього про це знали, але це набуло широкого розголосу.

У межах ювілейної програми ми проводимо такий захід, тому що це розмова про в'язнів совісті, про політв'язнів, про умови утримання в пенітенціарній системі, про права людини. Ім'я Сахарова невіддільне від цієї проблематики.