Політика, реформи і боротьба: в. о. міністра молоді та спорту Бідний розповів про те, як держава займається спортом

Держава визнає спорт одним із найважливіших чинників здоров'я та розвитку нації. І хоч війна зупинила чи завадила багатьом процесам у сфері спорту, ця частина життя країни не залишилась без уваги. Виконувач обов'язків міністра молоді та спорту України Матвій Бідний в інтерв'ю програмі "Коло спорту" на телеканалі "Дім" поговорив про сучасне і майбутнє. 

— Нещодавно минуло 100 днів, як ви на посаді виконувача обов'язків міністра молоді та спорту. Що зі всього зробленого особисто вам запам'яталося найбільше і чи є щось, чим ви пишаєтеся? 

— Тоді було дуже багато великої роботи, тому що ми знаходимось напередодні Олімпіади в Парижі. Дуже багато чого доводиться робити для того, щоб забезпечити якісну підготовку наших збірних команд. Також багато часу забирає протидія поверненню команд країни-агресорки до міжнародних змагань. 

Якщо говорити про системну роботу, то перш за все ми вважаємо, що нам вдалося сформувати дуже потужну, якісну, цілеспрямовану команду. Вперше за багато років було проведене дослідження залученості людей до оздоровчо-рухової активності. Ми змогли сформувати свою картину майбутнього, до якого маємо йти. Сьогодні ми працюємо над новим законопроєктом і планом реформ. 

— Результати одного з ваших останніх досліджень щодо залученості людей до спорту показало, що лише 15% українців стабільно займаються спортом. Що потрібно зробити, аби спорт в Україні став масовим? 

— У Європі цей показник сягає 38%. Тут ми маємо розділити нашу роботу на дві складові частини. Перша — робота міністерства: створення умов, щоб у спортивних федерацій і клубів було більше можливостей та стимулу залучати людей до оздоровчо-рухової активності. Друга частина такої роботи — реалізація державної політики. Найбільш успішним таким проєктом я вважаю програму президента України "Активні парки — локації здорової України". За минулий рік ми залучили до оздоровчо-рухової активності близько півтора мільйона українців. З них 300 000 — це внутрішньо переміщені особи, а також біля 30 000 ветеранів. Було кілька проєктів, спрямованих на ветеранів та поранених героїв. Ми хочемо створити для них окрему програму. Для цього ми ініціювали створення програми підвищення кваліфікації тренерів в Університеті фізичної культури і спорту і нещодавно представили другу версію мобільного додатку. 

— Чи є ідея більше залучати зірок українського спорту для популяризації спорту серед дітей? 

— Ми вже це робимо. Сьогодні реалізується ще один проєкт президента України — "Пліч-о-пліч всеукраїнські шкільні ліги". Амбасадорами цього проєкту є Жан Беленюк, Ярослава Магучіх та багато інших зірок спорту. Вони приїжджають і спілкуються з дітками, а ті бачать наших зірок спорту і починають вірити в себе. Це дуже важлива і дуже правильна форма самореалізації. 

— Одне із головних питань цього року стосується допуску росіян та білорусів до Олімпійських ігор. Чи розглядаєте ви такий варіант, що росіяни взагалі відмовляться і не будуть брати участі в Олімпійських іграх? 

— Команд Росії та Білорусі не буде на Олімпійських іграх. Це вже вирішено. Там будуть просто люди в білому одязі. Серед них будуть громадяни й інших країн, тобто це не окрема команда з самих лише росіян чи білорусів. Ми робимо все, щоб їх там було якнайменше і щоб не було тих, хто активно підтримує [Путіна] та виступає з пропагандою. 

Думаю, що Росія вже відчуває на собі наслідки свого злочину і буде відчувати це далі. В тому числі і на спортивній арені. Світ має знати, що сьогодні відбувається в Україні, і має відповідно реагувати на це. 

— Ми спостерігаємо, що в Україні не досить вдало відбулася зміна поколінь. На Олімпіаду в Пекіні у 2008 році у нас було 236 ліцензій, а зараз ми маємо лише 56 (на момент запису інтерв'ю, — ред.). Звісно, вони ще будуть добуватись, але навряд буде 200 цього року. Що з цим робити? Чи вплинула на це війна?

— У воєнному стані кожна ліцензія — це вже досягнення. Кількість ліцензій фактично ні про що не говорить. Або хоча б мало про що говорить. Більш промовистою є кількість медалей, статистика за якими теж є невтішною. Я думаю, нам треба дуже ретельно проаналізувати сучасні методики спортивної підготовки, тому що весь світ вже пішов далі, трансформуються сфери управління в цих галузях, змінюються підходи, з'являються нові інструменти. На жаль, наша сфера спорту виявилася, м'яко кажучи, трішки консервативною. Звісно, у нас фахівці і тренери, які працюють всупереч системі. Вони наслідують нові методики підготовки та відновлення. Фактично, там, де ми маємо медаль, тренерський склад або самі спортсмени є прогресивними і цікавляться тим, відбувається у світі, та орієнтуються на кращий міжнародний досвід. 

— Влітку на нас чекає ще одна футбольна подія — чемпіонат Європи з футболу. Наскільки вам близька ця подія і наскільки вона є важливою безпосередньо для України? 

— Звісно, це важливо. Ми продовжуємо боротися за вихід у фінальну частину, вболіваємо за наші команди, за нашу національну збірну. Вперше за довгий час наша збірна вийшла в фінальну частину Олімпійських ігор. Якщо говорити про питання здоров'я нації і про успішність нас, як спортивної країни, то футбол грає величезну роль.

Більше з "Кола спорту":

• "Арсенал" вперше за 14 років вийшов до чвертьфіналу Ліги чемпіонів
• Боснія і Герцеговина — Україна: прогноз матчу плей-офф за місце на Євро-2024
• Українські дзюдоїсти вибороли 4 медалі на турнірі Гран-прі в Австрії