Маріуполь сьогодні — ситуація на "Азовсталі": деталі від депутата Маріупольської міської ради Дмитра Забавіна
Геноцид окупантів щодо жителів Маріуполя не має світових аналогів. Про це сьогодні, 21 квітня, в ефірі телемарафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA заявив депутат Маріупольської міської ради Дмитро Забавін, який із сім'єю до 14 березня перебував у місті.
Він розповів про військову ситуацію в місті, про те, що відбувається на території металургійного комбінату "Азовсталь", у бомбосховищах якого рятуються мирні жителі. Пояснив, чому росіяни постійно зривають евакуацію маріупольців.
— Що зараз відбувається в Маріуполі?
— Учора було заплановано евакуацію. Була домовленість із російською стороною, але вони, як завжди, не виконують зобов'язання. Вони заявили, що готують евакуацію із трьох місць, 90 автобусів. Цього не сталося. Було лише 4 автобуси. Ну як "автобуси"? Це виявилися звичайні маршрутні таксі, які не були знищені окупантами, як решта комунального транспорту Маріуполя. Тобто 4-5 маршруток замість 90 повноцінних автобусів, які вони обіцяли.
У місті залишилося понад 100 тис. мешканців, і ми таки сподіваємося, що російська сторона дасть нам можливість їх вивезти.
— А серед евакуйованих учора були люди, які ховалися на меткомбінаті "Азовсталь"?
— Думаю, навряд чи. Тому що "Азовсталь" повністю блокований російськими терористами та обстрілюється. Там справді продовжують перебувати люди, бо на "Азовсталі" добрі бомбосховища. Вони там ховаються понад півтора місяця.
Вчора вивозили людей з різних районів міста. І ми сподіваємось, що вже сьогодні вони будуть на підконтрольній Україні території.
Але це лише 4 автобуси. А щоби вивести всіх, таких автобусів потрібно сотні. Але російській стороні це нецікаво, їм цікаво лише обстрілювати та кошмарити місто та продовжувати геноцид маріупольців, геноцид українців у Маріуполі.
Те, що відбувається зараз на "Азовсталі", — це катастрофа. Там же знаходяться і наші українські захисники, які героїчно тримають оборону, і втрати Російської Федерації просто непорівнянні з українськими. І тому, очевидно, російські терористи збираються продовжити килимові бомбардування з авіації по "Азовсталі" до повного його знищення.
Я сподіваюся, що все-таки знайдеться мужність у міжнародної спільноти, щоб вирішити цю катастрофу в Маріуполі.
Тому що той масштаб жаху та трагедії, які я особисто бачив у Маріуполі, те, що зараз триває там, це навіть не Алеппо. Це прецедент світовий, який взагалі не має аналогів у сучасній історії.
— Маріуполь зараз захищає 56-а окрема мотопіхотна бригада, 36-а бригада морської піхоти імені контрадмірала Бєлінського, 12-а бригада оперативного призначення Нацгвардії імені Вишневецького та загін спецпризначення "Азов". Ми знаємо, що і Нацполіція дуже активна в обороні міста, і прикордонна служба... Ви депутат міськради, добре знаєте Маріуполь. Скажіть, місто спочатку і в перші дні війни наскільки було готове до агресії Російської Федерації? Ваша оцінка обороноздатності Маріуполя перед вторгненням?
— Я можу сказати з упевненістю, що Маріуполь був готовий до ситуації вторгнення зі сторони так званої "ДНР", зі східного боку нашого міста. Маріуполь також був готовий із західного боку. Але, Росія просто взяла місто в кільце. І з 9 березня розпочала килимове бомбардування міста авіацією.
Тобто те, що відбувалося в місті до 8-9 березня, — це було сумно і трагічно, але те, що відбувалося після 9 березня, коли вони почали скидати по 100-150 бомб, у тому числі напівтонних, тритонних… І на пологовий будинок, і на Драматичний театр 16 березня, і на інші об'єкти… Це вже за межами якоїсь війни.
Ми повинні розуміти, що Російська Федерація у Маріуполі влаштувала не війну. Вони влаштували справжній геноцид. Війна — це коли воюють дві армії. А геноцид — коли просто знищується мирне населення військовим шляхом, як це зробила Російська Федерація.
І зробила вона це, зокрема, за допомогою зрадників — депутатів фракції ОПЗЖ у міськраді. За нашою інформацією, саме вони коригували вогонь російської сторони по підстанціях, лініях комунікацій. І саме вони допомогли російським терористам знищити всі інфраструктурні об'єкти нашого міста та занурити місто у кам'яний вік. Коли в Маріуполі не стало ні електрики, ні води, ні газу. І паралельно вони запускали чутки, що це українська влада відключила все. Але насправді вони просто точково все це перебили у перші дні березня, і вже з 3-4 березня місто було повністю занурене у кам'яний вік.
— Щодо укриття на "Азовсталі". Лише нещодавно з повідомлень батальйону "Азов" ми дізналися, що на "Азовсталі" рятуються мирні жителі. Самі маріупольці знали про цю можливість, прохідну меткомбінату було відкрито на вхід для цивільних ще з 24 лютого. Але тільки зараз ми всі дізналися, що там справді перебувають мирні жителі. Чому про це раніше не говорили?
— Я поясню ситуацію. Російську ситуацію не зупиняє ні повідомлення, що це укриття для мирних жителів, ні напис "Діти". Ми всі бачили, що вони створили з Драмтеатром, де теж рятувалися маріупольці.
Інформація про сховища саме у мешканців Маріуполя була. Зокрема щодо "Азовсталі", металургійного комбінату ім. Ілліча. Там досить хороші укриття, там були харчоблоки, була можливість якийсь час отримувати воду, їжу, яка була на харчоблоках цих двох комбінатів. Там була вентиляція. Тому у порівнянні з іншими місцями там було відносно безпечно. І коли почалися воєнні дії, ці об'єкти були у відносній безпеці до того моменту, поки росіяни просто не почали бомбити "Азовсталь". Бомбити всім, що тільки можна, включаючи авіацію.
І зараз вони вже скидають на комбінат тритонні бомби. Тож зараз умови там просто катастрофічні. І Російську Федерацію не зупиняє навіть напис “Діти” перед бомбосховищами, вони просто фізично знищують мешканців нашого міста всім військовим потенціалом, який вони мають.
За моєю інформацією, на "Азовсталі" перебуває близько тисячі мирних громадян. Принаймні це інформація до того, як Росія туди скинула тритонні бомби. Ці бомби були призначені саме для знищення підземних бункерів, підземних сховищ. Скільки там залишилося живих після цього — зараз сказати неможливо.
І щодо ситуації, що ми бачимо, вона може розвинутися в одному із двох напрямків. Перший — найтрагічніший. Вони вирішили цими тритонними бомбами просто закидати всю територію "Азовсталі" з усіма сховищами. І другий варіант — все ж таки дати можливість вийти звідти мирним громадянам.
Я не можу сказати, скільки у людей там залишилося запасів води та їжі. Знаю, що наші українські військові допомагали мешканцям.
Але військові та мирні знаходяться в абсолютно різних місцях, тому що розуміють, що якщо вони будуть поряд із мирними, то мирні стають автоматично ціллю.
Але Російської Федерації, я повторюся, все одно. Для них усі, хто без білої пов'язки (вони примусово змушують маріупольців їх носити) — це вороги.
Ось коли вони скинули бомбу на пологовий будинок. Яку небезпеку становили для них вагітні жінки та немовлята? Вони сказали, що там нібито були, як вони кажуть, націоналістичні батальйони. Але я точно знаю, що ми туди ще у березні відправляли памперси та підгузки. Там було понад 20 дітей. І їм це не завадило розбомбити пологовий будинок.
Крім того, деякі люди бояться покидати укриття, бо бояться тієї самої депортації до Росії. Деякі мої знайомі вже пройшли шлях депортації — фільтраційні табори. Вони всіляко намагалися втекти, тому що це, знаєте, як у Радянському Союзі відправляли до Сибіру, так само Росія зараз діє, пропонуючи насильно вирушати підкорювати північні території Російської Федерації. Тобто вони чинять як нацистська Німеччина. Але багато людей дійсно через Грузію, через інші держави намагаються залишити територію Російської Федерації, і на щастя, деяким людям це вдалося.
— Після фактів звірств окупантів, які відкриваються з кожним днем все більше і більше, після Маріуполя… Чи можливе взагалі продовження переговорів із РФ?
— Домовлятися про щось із Росією — це все одно, що домовлятися з маніяком про те, як він вас убиватиме: повільно, чи швидко.
Проте мають бути переговори про обмін полоненими, безумовно. Якісь переговори мають бути.
Російська Федерація у нас офіційно визнана терористичною державою. А домовлятися з терористами... Я впевнений, що вони просто відтягують цим час.
І ми бачили, що вони створили з Маріуполем, що вони створили з Бучею... Маріуполь був 500-тисячним містом. Кого вони не вбили, то решту просто зробили бомжами, залишивши українців без житла. А над 100 тисячами людей, які залишилися там, Російська Федерація продовжує знущання та продовжує чинити геноцид.
І жодними переговорами ми не повернемо до життя десятків тисяч убитих маріупольців.
І ті, хто ухвалював рішення про ці військові злочини, і ті, хто їх виконував, безумовно, мають постати перед військовим трибуналом. І ці люди повинні відповісти за геноцид, який вони створили.
Про що ще можна домовлятися? Про те, що Росія зобов'язана буде виплатити репарації всім постраждалим від геноциду українцям, як це робила нацистська Німеччина єврейському народу протягом багатьох десятиліть. Ось про що можна домовлятися із Російською Федерацією.
Тому міжнародній спільноті треба бути більш рішучими. Санкції мають бути просто вбивчими з погляду економіки Російської Федерації. А міжнародна підтримка України щодо озброєння та економіки має бути здатна відбити будь-які атаки та агресію Російської Федерації.