Історія легендарного стрибка The Radivilov: "Утро Дома" з гімнастом Ігорем Радівіловим

Український спортсмен Ігор Радівілов відомий багатьма перемогами у спортивній гімнастиці, але найбільше він прославився після виконання складного стрибка, який згодом назвали The Radivilov і заборонили.

Як з’явився цей стрибок і чому тепер його не можна виконувати — розповів гімнаст, чемпіон Європи-2021 зі спортивної гімнастики Ігор Радівілов в ефірі програми "Утро Дома".

Ведучі — Костянтин Октябрський і Анастасія Касілова.

— Як відбуваються змагання в розпал пандемії?

— Змагання відбуваються без глядачів, дозволено присутність тільки учасників змагань і делегацій. Глядачі на трибунах — це важливо для професійних спортсменів, адже люди з усіх куточків Землі приїжджають подивитися на твою роботу, і це дуже важливо та приємно.

— Це заряджає?

— Так, дуже заряджає. Класні відчуття. Я люблю, коли багато людей, мені подобається це. Але зараз трохи складніше все.

Але потрібно показувати результат протягом всього шляху до Олімпійських ігор. Потрібно бути на рівні.

— На чемпіонаті Європи зі спортивної гімнастики ви вибороли "золото". Довго готувалися до змагань?

— Збір розпочався 5 січня, через три місяці відбувся чемпіонат України в Кропивницькому. На жаль, там я не зміг показати складні елементи, як на чемпіонаті Європи, тому що в Україні є проблеми з сучасним обладнанням для гімнастики. На щастя, в Швейцарії вдалося відпрацювати наповну.

— У період пандемії підготовка до змагань якось змінилася?

— Ні, це монотонна робота. Не можна робити проміжки між тренуваннями навіть у тиждень, тому що потрібно весь час бути в тонусі.

— Чому ваш стрибок заборонили?

— Його заборонили після Олімпійських ігор в Бразилії чотири роки тому через його складність і небезпеку. Більше його ніхто не робив в історії гімнастики. Я його вже теж не роблю, тому що він заборонений.

Є міжнародна комісія, вона розглядає всі елементи та вирішує, які можна виконувати, а які — ні. Мій стрибок був заборонений у зв’язку зі складністю і травмонебезпечністю. Вони вирішили, що якщо хтось повторить стрибок, він може отримати травму.

— Як з’явився цей стрибок?

— Ми поїхали на відновлювальний збір до Італії, це було літо, десь пару місяців до Олімпійських ігор. Там була поролонова яма, яка прибирає ймовірність переломів голови, шиї.

Ми займалися, тренер запропонував спробувати зробити такий стрибок. Я сказав, що це неможливо, але вже через два місяці я його зробив на твердій підлозі на Олімпійських іграх.

— Коли ви почали займатися гімнастикою?

— Мама відвела мене на гімнастику, коли мені було 4,5 роки. Я починав займатися в Маріуполі. Починав для загального розвитку, щоб кудись подіти енергію.

— Коли ви зрозуміли, що це може стати професією, покликанням?

— У 13 років я переїхав до Донецька і навчався в Донецькому вищому училищі олімпійського резерву ім. Бубки. Там з’явився більш професійний підхід до справи, я перейшов до тренера, з яким досі працюю. Уже 15 років ми разом працюємо.

— Ви готуєтеся до Олімпійських ігор в Токіо. Як проходить підготовка?

— Олімпійські ігри — це такі ж змагання, як чемпіонат Європи, світу та кубки світу. Так, це головне змагання, але потрібно налаштуватися, що це звичайні змагання. Більшість спортсменів не можуть впоратись із хвилюванням, і це заважає. А я чітко знаю, куди дивитися, і я думаю, що помилку не допущу.