Голос Капітана Америка: актор Дмитро Лінартович поділився, як використовує професійні навички в лавах ЗСУ

27 березня — Всесвітній день театру. Наразі чимало діячів театру та мистецтва боронять Україну зі зброєю в руках. Один з них — актор театру, кіно та дубляжу, голос Капітана Америка Дмитро Лінартович.

У програмі "Тихий вечір з Оленою Кравець" Дмитро розповів, як акторство допомагає йому у ЗСУ, а також виконав пісню "Черепаха аха-аха".

Ведуча — Олена Кравець, співведучий — Юрій Карагодін.

— 9 січня під Соледаром на Донеччині Дмитра було важко поранено. Реабілітація, слава богу, проходить добре. Дмитро, тобі раніше були оплески як актору, сьогодні ще і як військовому.

— Гадаю, що це оплески не тільки мені, а всім військовослужбовцям, нашим воїнам. Так сталося, що у нашій країні всі причетні до цих подій, бо в кожного є родич у ЗСУ, хтось допомагає. Але всі ми працюємо заради однієї мети.

— Ваш позивний "Світ".

— Так. Його мені дали побратими, ще коли я проходив вишкіл в навчальному десантно-штурмовому центрі. Там я став таки військовим, тертим калачем серед побратимів.

І я якось в розмовах сказав: "Можна покидьку московиту перегородити світ, а можна пустити хорошу людину у свій світ. І що кожна людина має свій світ і входить у цей світ". Так мене і прозвали "Світ".

Ніхто, до речі, спершу не знав про мою творчу професію. Я нічого про це не говорив. Вони пізніше здогадувалися, коли ми приходили після бойових навчань і я брав гітару та співав пісні.

— Ви не одразу сказали, що ви актор, але ж акторські навички нікуди не поділись. Актори — це дуже спостережливі люди. Вони фіксують, вишукують типажі, якихось персонажів. Ви вже знайшли якісь образи для ролей серед своїх побратимів?

— Так, звичайно. Я ж ще дублюю фільми. Зокрема, першим був мультфільм "Тачки" 2006 року. Я озвучував машину Форсаж, а також трейлер. А потім був "Мадагаскар", я робив Шкіпера, невеличкого такого зросту пінгвінчика.

— Ви після перемоги повернетесь на сценічний фронт?

— Гадаю, що так. А зараз військовослужбовці мені пропонують дещо робити для ЗСУ. Скажімо, начитати щось голосом, стати голосом Збройних сил України, начитати щось по Херсонському напрямку, тим паче я там був. Багато роботи у "Військового телебачення".

Я ще займаюсь пісенною оповіддю, коли просто розчохляю інструмент і співаю серед волонтерів, серед військовослужбовців.

Я цього не покину. Бо зараз кожна людина — особистість, і я робитиму це в мистецтві. Зараз кожен голос важливий для українського народу.

— Розв'яжіть нашу суперечку. Дехто каже, що театр зараз не на часі. А є інша думка, що, навпаки, театр зараз дуже на часі для тих, хто в тилу, для акторів, для всіх нас. Що ви думаєте?

— Гадаю, що якщо не буде таких передач, як ваша, якщо не буде освітянських програм, не буде театру, телебачення, фільмів, тоді ми не зможемо зшивати душевні рани.

Я нещодавно був у Національному драматичному театрі ім. Лесі Українки. Там працює мій хороший друг. У нього головна роль у комедії "Занадто одружений таксист". Я прийшов і отримав масу задоволення.

Чи потрібно це все? Безумовно, що необхідно. Бо ще треба буде нащадкам це все передавати. І те, що ми зараз зробимо, сфундаментуємо, те буде й далі.

---

Гостями нового випуску "Тихого вечора з Оленою Кравець" стали: актор та воїн ЗСУ Дмитро Лінартович, засновник волонтерського хабу "Лялькова оборона", актор театру ляльок Михайло Озеров, народний артист України Станіслав Боклан. Музичний гість — ADAM.

Ще цікаве з "Тихого вечора з Оленою Кравець":

• Вистави у метро: про Харківський театр ляльок та рух "Лялькова оборона" розповів актор Михайло Озеров
• Про шелтер допомоги, стан під час війни та поновлення проєкту "Lе маршрутка": Леся Нікітюк в гостях у "Тихого вечора з Оленою Кравець"
• Спорт, балет і йога: на що ще здатна людина на протезах — у "Тихому вечорі з Оленою Кравець" довів військовий Олександр "Терен" Будько
• Буча під час окупації та після звільнення: мер Анатолій Федорук показав, як відроджується героїчне місто
• Їхніми голосами говорять герої мультфільму "Мавка. Лісова пісня": в гостях у "Тихого вечора з Оленою Кравець" Наталка Денисенко та Назар Задніпровський