Фінансова грамотність в Україні: про розвиток національної стратегії розповіли в Нацбанку

В Україні затвердили Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року. Чому виникла така необхідність? У чому полягає стратегія та як її реалізовуватимуть, дізнаємося у "Ранку Вдома" від керівниці проєктів та програм Департаменту стратегії та розвитку НБУ Олени Тригуб.

Ведуча — Ольга Фанагей-Баранова.

— Розкажіть, будь ласка, про цільову аудиторію нової стратегії?

— Ми обрали чотири цільові груп для нової стратегії. Перш за все, це діти. В цю групу входять дошкільнята, школярі, студенти коледжів, університетів, інститутів. Це наша така основна цільова група. Друга цільова група — це дорослі. Це групи людей віком від 16 років. Бо з першою цільовою групою ми будемо працювати через заклади освіти. На жаль, є частина молоді, яка після 9 класу не йде далі навчатися, тому ми працюватимемо з ними у другій групі.

Третя цільова група — це підприємці. Це для нас нова аудиторія. Ми хочемо допомагати українцям, які бажають займатися підприємницькою діяльністю. Це передусім підприємці початківці, представники мікробізнесу. Прагнемо навчити їх опановувати фінансові знання, щоб більш якісно потім управляти бізнесом.

Четверта група — це освітяни. Оскільки в Україні з 2025 року всі школи впровадять нову дисципліну з 8 класів — це підприємництво та фінансова грамотність. Ми розуміємо, що понад 14 000 шкіл потребують вчителя, який викладатимуть новий предмет. У педагогів якраз буде нагода поглибити свої знання та опанувати сучасні методи навчання.

— Якими є основні цілі нової стратегії?

— Глобальна ціль — це підвищити рівень фінансової грамотності, поглибити знання, розвинути навички з управління особистими, родинними фінансами та фінансами бізнесу. Віримо, що українці зможуть ухвалювати якісні, відповідальні фінансові рішення, що допоможе їм залишатися фінансово стійкими та підвищувати якість життя. Це ще один крок до того, щоб зростав добробут наших громадян.

Загалом у нас є п'ять цілей. За кожною ціллю в дорожній карті описано комплекс заходів. Перша ціль — це якісна базова фінансова освіта. Ми будемо працювати з дітьми та освітянами. Друга ціль — це відповідальне фінансове життя. Тут ми будемо працювати з дорослими. Третя ціль — це фінансово обізнані підприємці, зокрема початківці. Четверта ціль — це історія про просунуту цифрову фінансову грамотність. Оскільки в поточних умовах фінансові послуги стають складнішими.

За час повномасштабної війни ми переконалися у тому, наскільки важливою є цифрова фінансова інклюзія. Ми повинні вміти користуватися фінансовими послугами дистанційно. Українці так достатньо гарно використовують цифрові фінансові послуги, але технології постійно розвиваються тож потрібно за ними слідкувати.  Серед дорослого населення особливої уваги потребують люди старшого віку, яким складніше з технологіями справлятись, тому ми будем на це звертати увагу.

П'ята фінансова ціль — це розвиток екосистеми фінансової грамотності. Ми хочемо налагодити різноманітні партнерства, об'єднати навколо цієї стратегії не лише державні установи, які стали розробниками даного документу, а й учасників фінансового ринку. Це банки, небанківські фінансові установи, різноманітні освітні заклади, представники громадського сектору, також медіа. Ми очікуємо, що інтерес до теми буде зростати. Завдяки підтримці партнерів з-за кордону в Україні буде розвинена екосистема фінансової грамотності.

— Чи будете застосовувати новаторські підходи в освіті?

— У нас передбачені рамки фінансових компетентностей. Це базові такі документи, які й за кордоном теж розробляються, зокрема в країнах ЄС, де описані вимоги до рівня знань, вмінь, навичок, особливостей у ставленні, поведінці людей при вирішенні тих чи інших фінансових питань.

Відштовхуючись від цих рамок, далі розробляються навчальні програми та підручники. Треба, щоб у розпорядженні учнів та вчителів були онлайн курси та електронні підручники. Всі ці ресурси будуть безплатними. У нас є електронна бібліотека — Центр фінансових знань НБУ "Талан".  Педагоги в Україні частково знайомі з цією платформою. Ми її запустили у 2022 році, але ми її наповнюємо та розвиваємо. Для дорослого населення у нас є інший сайт — це сайт "Гаразд". Його запустили торік. У напрямку "Цифрова фінансова грамотність" ми плануємо розробити онлайн гру.

Буде окремий сайт по платіжній безпеці, кіберзагрозам. Ця тема зараз надзвичайно популярна. Національний банк проводить спеціальні інформаційні кампанії, але бачимо, що потреба в додаткових ресурсах існує. Ми хочемо, щоб люди мали у розпорядженні тестуванні інструменти, щоб вони бачили, в яких темах треба удосконалюватися.

—  Чи є запит від людей на вивчення теми фінансової грамотності?

— Ми проводили дослідження з проєктом USAID  "Трансформація фінансового сектору" в грудні 2018 року, в серпні 2021 року. У 2023 році ми проводили такі дослідження з іншими партнерами. За результатами тих досліджень ми бачимо серед населення стабільний інтерес до цієї теми. Втім, головне, щоб це розуміння трансформувалося в ставлення та змінило поведінку.

Понад 60% дорослих людей  ствердно зазначили, що вони хочуть підвищити свою фінансову грамотність. Серед цих же опитаних близько 80% хотіли, щоб їхніх дітей навчали у школі. Ми також минулого року проводили дослідження і серед молоді 11-18 років.

Виявилося, що молодь ще більше мотивована здобувати таку базову фінансову освіту. Зокрема, 86% хочуть, щоб в школі їх навчали розпоряджатися власними грошима, бюджетом тощо.

— Розкажіть, будь ласка, хто працював над стратегією? Яких фахівців ви долучили?

— З ініціативи Національного банку України була створена міжвідомча робоча група. Це така основна група розробників документа. Туди також увійшов Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національна комісія з цінних паперів, Міністерство фондового ринку, Міністерство освіти й науки України, Міністерство економіки України, Міністерство цифрової трансформації України й Державна установа "Офіс з розвитку підприємництва та експорту".

Об'єднання зусиль ключових державних установ дає можливість охопити різні цільові групи в процесі реалізації стратегії. Окрім того, ми також консультувалися з учасниками ринку. Ми проводили спеціальні зустрічі, до яких долучились представники понад 116 організацій. Це понад 220 експертів. Серед них були й представники органів місцевого самоврядування, закладів освіти, асоціацій, об'єднань учасників фінансового ринку, громадського сектору. Тобто ми намагалися прокомунікувати усіх.

Адже робота над цією стратегією розпочалася в червні 2021 року. Ми хотіли її затвердити в березні 2022 року, але сталося повномасштабне вторгнення. Втім, через деякий час наша робоча група відновила роботу та переробила проєкт. Зокрема, збільшили кількість цільових груп, додали компонент по цифровій фінансовій грамотності. Сьогодні ви можете бачити такий сучасний документ, який відповідає рекомендаціям Міжнародної мережі фінансової освіти ОЕСР.

Читайте також: Усвідомлення травми та звинувачення в плагіаті: інтерв'ю з автором книги про Голодомор Віталієм Огієнком