Документальне кіно "1% війни": режисер стрічки розповів про евакуацію цивільних із прифронтових територій

Микола Бут. Скриншот: kanaldim.tv

Стрічка "1% війни" розповідає про евакуацію цивільних із прифронтових територій, яку проводив волонтер Денис Христов. Фільм знімали в Авдіївці та на її околицях. Як створювали документальне кіно та яка його головна мета, розповів у "Ранку Вдома" режисер документального фільму "1% війни" Микола Бут.

Ведучі — Ірина Хоменко та Денис Мінін.

— Звідки така назва?

— Така назва з'явилася ближче до кінця створення фільму. У нас було декілька до цього робочих назв, довше за все протрималася назва "Де твій дім?". Втім, вже десь під кінець, мабуть, з'явилася назва "1% війни". Бо це той мізерний відсоток, який показує масштаб всього того жаху, що відбувається.

— Хто працював над документальною стрічкою?

— З нами працював креативний продюсер Юра Карагодін. Загалом це було 10 людей. Тобто, майже всі вони робили все безплатно. Це як волонтерська історія від початку. Юра Карагодін як продюсер, Ваня Крутаус, його продакшн No Stars нам допоміг. Допомагали нам з графікою також Braintank, є такий продакшн. Всіх не буду називати, але наголошую це не більше 10 осіб. Я не професійний режисер монтажу, тож довелося звертатися за допомогою. Дякую, усім, хто відгукнувся.

— Це ваш режисерський дебют?

— В кіно так. До цього ніяких фільмів я не створював. Я працював на телебаченні, для YouTube, але це кіно народилося спонтанно.

— На евакуації, які є у фільмі, їздив Денис Христов?

— Так. Пізніше я побував на кількох евакуаціях з ним, щоб зрозуміти взагалі, що це. Ці евакуації — це відеощоденники. Це не постановчі кадри, ти знімаєш їх під час евакуації. У нього просто камера на шоломі, камера на грудях і все. Техніка по суті сама записує все, що відбувається.

— Які ваші враження від поїздок?

— Складно сказати, бо це жахливі емоції насправді. Ти повертаєшся і перебуваєш у стані шоку. Мабуть, мозок ставить три крапки після того, як ти повертаєшся, Тобі не хочеться навіть думати про те, що було. Не хочеться згадувати того, що ти відчував. Точно нічого хорошого.

— Зі скількох евакуацій складається фільм? Що ви відчували, коли збирали цей матеріал в одну картинку?

— Фільм складається з п'яти евакуацій, але я починав працювати з такою кількістю матеріалу, що можна було змонтувати фільм на 20 годин. В мене вийшла короткометражна історія, трохи менш як 30 хвилин. Я свідомо обрав це.

— Яку емоцію викликає цей фільм у вас?

— Найгірший фокус історії, і фільм це демонструє, полягає в тому, що люди пізно усвідомлюють той факт, що війна прийшла. Ми сидимо в Києві і, порівняно з тим, що там відбувається, ми в безпеці. Але люди, які вирішують евакуюватися звідти, зважуються на це дуже пізно. Тільки тоді, коли їм у двір прилетіло. Мабуть, якраз це мають зрозуміти глядачі. Тобто дім для багатьох став психологічною пасткою.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

Прямий ефір