З якого віку, з якою вагою та скільки разів на рік можна здавати кров: інтерв'ю зі співзасновницею та СЕО "ДонорUA" Іриною Славінською

Ірина Славінська. Скриншот: kanaldim.tv

У студію програми "Ранок Вдома" завітала співзасновниця та СЕО платформи "ДонорUA" Ірина Славінська. Вона розповіла про донорство в Україні в умовах повномасштабного вторгнення, культуру донорства та пояснила, кому і як можна здавати кров.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Хто взагалі може здавати кров? З якого віку та з якою вагою? 

— В Україні здавати кров можуть люди віком від 18 років та з вагою від 50 кілограм. Але є один важливий нюанс — треба бути здоровою людиною. 

— Що таке "здорова людина" в умовах нашої реальності? 

— Це велике питання, бо з цифрами нібито все зрозуміло, а от хто така "здорова людина"... Зазвичай лікарі жартують, що абсолютно здорових людей не буває, бувають недообстежені. Але все ж таки, це людина, яка наразі не потребує ніякої медикаментозної допомоги. 

Є список хронічних та інфекційних захворювань, є вагітність. У цей період, коли людина або щось приймає, або стоїть на обліку у лікаря, вона взагалі не може здавати кров. Коли у вас грип, Covid-19 чи якась алергія, теж не рекомендують здавати кров. Після прийому ліків варто почекати два тижні і лише потім повертатися до питання донорства. 

Донорство — це турбота про себе. Якщо я добре почуваюсь, мені не потрібна допомога, тоді я можу долучитися до донорського руху. 

— Скільки разів на рік можна здавати кров?

— Що два місяці можна, раз на 60 днів. Але все залежить від показників і результатів аналізів. Якщо у людини низький гемоглобін або інші показники, то вам скажуть, що варто зробити перерву і не долучатися так активно до донорського руху. В цілому після здачі крові організм відновлюється протягом 22-24 днів. Але в нас є ще місяць, аби дати організму ще підготуватися. 

— Тобто виходить, що теоретично без загрози для здоров'я можна здати шість разів на рік.

— Більше того, донорство є профілактикою як серцево-судинних та онкологічних захворювань, тому що відбувається контроль заліза, що є одним із ключових факторів, який допомагає не утворюватися онкоклітинам, які переростають потім в пухлини. 

Ми здаємо відповідний об'єм елементів, а не тільки рідини (власне крові), завдяки чому розріджується кров. Це допомагає крові не згущуватися та не утворюватися тромбам.

— Чи потрібна якась підготовка до здачі крові? 

— О так! Але вона дуже проста, і всі можуть це виконати. За дві доби варто не вживати алкоголь, а за одну добу можна їсти… список того, що не можна, дуже великий, тому казатиму, що можна — каші на рослинній олії або воді, макаронні вироби, м'ясо і рибу нежирних сортів у печеному, відвареному або тушкованому вигляді, овочі, фрукти, побільше води. Зазвичай питають ще, чи можна каву та чай. Можна, але потім в два рази більше потрібно випити води. 

— Яка наразі ситуація з донорською кров'ю в Україні? Чи може ця потреба бути закрита і виконана в умовах війни? 

— Кров — така цілюща рідина, яка зараз може бути в дефіциті, а завтра — в профіциті. На жаль, за нашими показниками, в Україні не вистачає крові за показниками донорів. Про це говорит кількість пацієнтів, які приходять до нас на платформи і просять допомогу в пошуку донорів. Це означає, що центр крові не видає відповідний об'єм в лікарні, а лікарня не спроможна забезпечити своїх пацієнтів.

Один із таких показників для мене — це пости в Facebook про те, що люди просять здати кров для когось із рідних чи друзів. Це один із кричущих і найважливіших показників, що крові не вистачає. Держава не ділиться даними щодо крові, оскільки під час війни це секретна інформація. Тому ключові фактори, на які ми можемо спиратися — це пацієнти, які приходять в систему "ДонорUA" і Facebook. 

Щопонеділка ми спільно з Міністерством охорони здоров'я публікуємо інформацію, де і яких саме груп крові потребує кожний центр крові, звідки кров відправляється на фронт або по своєму регіону. На жаль, війна ставить великі виклики у системі крові також. Попри це розвивається і система охорони здоров'я, і трансплантація. Якщо подивитися звіт Українського центру трансплант-координації, то в нас на відсотків 200 зросла кількість трансплантацій. Але якщо можна пересадити людині печінку, але немає відповідної крові, то врятувати життя не вдається. 

Потреба в крові є великою і гострою. За нашими підрахунками, в деяких регіонах вона зросла на 70%. Тому закликаю всіх, хто може долучатися до донорського руху. Це як чистити зуби вже, це має бути нашою нормою і звичкою.

Читайте також: Як працює донорство крові для тварин: інтерв'ю з представницею гуманістичного руху UAnimals Ольгою Чевганюк

Прямий ефір