Чи має Україна альтернативні морські коридори для експорту продовольства — оцінки експертів

Херсонщина забезпечувала експортний потенціал України. Та після підриву росіянами Каховської ГЕС. Кораблі зупинилися не тільки в морі, а й на Дніпрі. Які перспективи судноплавства і чи зможе Україна вивезти врожай водою? Такі питання журналісти "Ранку Вдома" поставили експертам.

Херсонські поля — гектари земель, які через підрив росіянами Каховської ГЕС залишились без зрошення. Це тільки одна з цілого комплексу проблем. В регіоні кілька великих агрохолдингів. Усі вони залежні від води логістично. Яскравий приклад — баржа з кавунами. Дніпром доправляли не тільки баштанні, зерно, овочі, сою.

"Херсонщина забезпечувала експортний потенціал України по сої та кукурудзи. Це було дуже важливо, тому що Україна протягом декількох останніх років входила в трійку лідерів по експорту кукурудзи. Південна кукурудза та соя це завжди високоякісний урожай", — пояснив керівник та співзасновник ТОВ "Агроаналіз" Вадим Дудка.

З півдня врожай вивозили Дніпром. Річковий транспорт дешевше залізничного, та й об'єми — значно більші.

"На 25 % проходження кораблів збільшилося Дніпром. Тобто 2021 року ми мали один з найкращих показників по урожайності. В тому числі залучати річковий флот для перевезення зернових, олійних культур. Також значна кількість і металургії розвивалася", — додав заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Початок повномасштабної війни поставило річкове судноплавство на паузу. Після підриву росіянами Каховської ГЕС воно фактично зупинилось. Без водосховища кораблі не може дійти ні до Херсону, ні до Чорного моря.

"Для того, щоб щось відбувалося, необхідне зміни на фронті, адже сьогодні Дніпро є лінією фронту на території Запорізької та Херсонської областей. Тобто сьогодні це питання виключно війни", —  заявив експерт Української морської незалежної профспілки Борис Бабін.

Ще одне питання війни — українське зерно та його доставлення морем. Зернова ініціатива ненадійна через Росію. Росіяни постійно погрожують виходом із зернової угоди. Поки судна стоять в морських портах, Україна шукає інший вихід. Експерти покладають великі надії на Дунайський кластер та Бессарабський регіон.

"Це судноплавство, яке використовують дунайські порти групи Ізмаїла, лінія Кілія. Використовуються як для торгівлі морем через румунські води, так і торгівля Дунаєм. Це на сьогодні найбільше важлива ситуація для України", — резюмував Борис Бабін.

Бо це єдина відкрита та стабільна водна артерія, яка забезпечує імпорт зерна.

"Але для того, щоб розвивати більший потік суден, потрібно виконати одне із важливих домашніх завдань. Це поглиблення гирла Дунаю — річки Бистра. Ми у 2022 році це зробили, що дало можливість залучити більше кораблів, але його потрібно далі поглиблювати для того, щоб збільшити потік вантажних кораблів. Таким чином логістика з вивезення зернових буде швидкою та дешевшою", — додав Денис Марчук.

Річки, морські коридори, залізниця, дипломатичні переговори. Україна постійно шукає способи вивезти зерно. Аби забезпечити перевезення продовольства працюють усі. Росія теж працює, але в іншому напрямку. За підрахунками Української зернової асоціації, з початку повномасштабного вторгнення росіяни викрали на окупованих територіях понад чотири мільйони тонн українського зерна.

Читайте також:

• Під прицілом не лише ЗАЕС: експерти оцінюють загрози нових екологічних терактів Росії в Україні
• Навіщо РФ протикорабельний комплекс "Бал" у війні на суходолі — аналіз експертів
• Що означає Крим для Путіна і чому Росія знищує життя на півострові — пояснення експертів
• Коли в Крим? Експерти розповідають про перші успіхи контрнаступу ЗСУ
• Хто і як допомагає Росії обходити санкції