Чоловічий квартет хору ім. Верьовки у "Ранку вдома": говоримо про благодійні виступи, 80-річчя колективу та роботу з Карло Понті 

Цього року Національному хору України ім. Верьовки виповнюється 80 років. З цієї нагоди до студії "Ранку Вдома" завітали чоловічий вокальний квартет Національного хору, а також керівник колективу, народний артист Ігор Курилів. З ним говорили про благодійні виступи за кордоном, концерти для ЗСУ, відродження української народної пісні та відзначення ювілею колективу. Також глядачі можуть почути пісню "Хлопці риболовці" у виконанні квартету.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Є славнозвісний квінтет, але сьогодні до нас в гості прийшов квартет. Чому так?

— Річ у тому, що у нас один з учасників квінтету виконує обов'язки хормейстера всього національного хору. У зв'язку з тим, що в нас 18 травня сольний концерт в "Жовтневому палаці", то ми не могли залишити хор без керівника. Він на репетиції, а ми вас не розчаруємо і квартетом.

— 80 років колективу. Розкажіть, будь ласка, про ті цінності, котрі були закладені під час створення колективу. Чи існують вони й досі?

— Історія має схильність повторюватись. В розпал Другої світової війни, у вересні 1943 року у Харкові був створений Український народний хор, який очолив великий знавець українського фольклору, майстер хорової обробки української пісні Григорій Гуревич Вірьовка. Через 80 років знову війна. Хор Верьовки, як і тоді, зайняв свою таку відповідальну позицію — працювати на благо країни. Ми працюємо не тільки в залах філармонії, театральних чи концертних майданчиках, а й там, де хор повинен виконувати свою функцію в такі важкі часи. Ми виступаємо перед воїнами Збройних сил України. Торік демонстрували своє мистецтво в країнах Євросоюзу.

Сьогодні Європа бачить, наскільки ми потужна сила, нація людей, які не тільки захищають свою землю, а й всю Європу. Ми минулого року були у багатьох містах: Барселона, Марсель, Генуя, Сорренто.

В Сорренто був дуже серйозний концерт, в якому брав участь відомий італійський диригент Карло Понті. Карло Понті — це син Софі Лорен, і ми маємо запис інтерв'ю Софі Лорен, в якому вона розповідає про те, що вона горда і щаслива тим, що її син диригує таким видатним колективом, як Національний хор України імені Григорія Верьовки.

— Скільки загалом людей почуло вас у Європі?

— Гадаю, що 10 тисяч людей. Це точно.

— Як вас зустрічали ЗСУ та глядачі за кордоном? Взагалі, ви змінювали репертуар під час війни?

— Не змінювали. Перед ким би не доводилося виступати, врешті усі глядачі стоячи дякують нам. В Європі було те саме. Абсолютно! Той же Карло Понті не знаючи слів, пришов за музикою. Музика італійська та українська дуже споріднені. Він вибрав красиві українські пісні, і продиригував Гімни України та Європи.

Повертаючись до питання про те, як сприймають нас люди. То знайте, що вони зустрічають нас з радістю, бо вони скучили за справжньою піснею, за народною піснею, в тому числі.

 От були часи, коли народився величезний серйозний пласт стрілецьких пісень. Це були відповідні події. Тут ціла культура, як кажуть, хлинула. Сьогодні ми маємо те саме. Подивіться скільки нових красивих пісень зараз створено. Я їх слухаю з задоволенням, а це молоді люди все пишуть. Це викликає гордість за нашу державу, за наших молодих талановитих людей, які творять сьогоднішній мистецький простір.

— Скажіть, на що зазвичай збираєте кошти під час благодійних виступів? 

— Коли ми працювали в Європі, то переказали шість тисяч євро на відродження знищених пам'ятників історії та культури. Йдеться про музеї, театри, філармонії, церкви та монастирі. Це був один аспект нашого благодійництва.

Минулого року перерахували 100 тисяч гривень у фонд "За Луганщину". Зараз в нас було тур по містах західної України — Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Тернопіль, Луцьк, Рівне, після якого ми переказали на благодійність 140 тисяч гривень. Таким чином стараємося тримати культурний фронт.

— Чи відчуваєте ви, що народна пісня зараз стала ще більш популярною?

— Саме народна пісня зараз і потрібна людям. Що таке народна пісня? Це душа народу. То все щиро. Я багато років працював в естраді, застав часи Івасюка, з яким співпрацював, і бачив, як творилася музика. Тоді ми дійшли "до ручки" в нашій естрадної пісні. Розумієте?

От дивіться, пісні Івасюка, на чому були побудовані? На народному. Як би ти не прагнув переробити пісню Івасюка, вона буде звучати класно, буде жити багато років. Чи десятиліть, чи століть, навіть. Тому, що все побудовано на народному мелосі.

— Зараз у вас розпочинаються ювілейні концерти. Де вони будуть? Запрошуйте глядачів! 

— В нас буде ціла серія концертів по Україні. Буде ще один великий концерт, поки не знаємо в якому залі. Тож поки запрошую вас на наш перший концерт, який відбудеться у четвер, 18 травня, у "Жовтневому палаці". Зараз він називається Міжнародний центр культури та мистецтв. Вам сподобається!

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• Як війна змінила історію книги "Страшне, прекрасне та потворне у Чорнобилі": інтерв'ю з кандидаткою біологічних наук з генетики Катериною Шавановою
• Українська автентика пісні "Ой що несеться": інтерв'ю зі співачками Yagoda та М’ята
• На Каннському кінофестивалі покажуть українську стрічку "Як це було": цікаві факти про фільм розповіла режисерка Анастасія Солоневич