Боялися провалу в прокаті: режисер Томенко пояснив, чому фільм "Будинок "Слово" зробили саме чорно-білим

Тарас Томенко. Фото: facebook.com/taras.tomenko

У програмі "КіноХаб" телеканалу "Дім" режисер Тарас Томенко пояснив, чому його фільм "Будинок "Слово": Нескінчений роман", котрий став одним із найуспішніших серед українських прем'єр 2024 року, зробили чорно-білим. За його словами, через це продюсери стрічки дуже боялися провалу в прокаті.

Фільм "Будинок "Слово": Нескінчений роман" розповідає про українських письменників покоління Розстріляного відродження, яких 1927 року зібрали під одним дахом у Харкові. Одним з головних героїв є письменник Микола Хвильовий — ідейний натхненник мистецького гасла "Геть від Москви!", один з найвідоміших представників Розстріляного відродження. 

"Це рішення дуже важко далося для продюсерів, вони боялися, що це в прокаті може бути провал. Для себе я визначив нашу стилістику як біло-чорне кіно. Не чорно-біле, а біло-чорне. Тому що в нас починається з білої гами, потім переходить в сіру, потім переходить в чорну. Ми хотіли, щоби в глядача під кінець фільму не вистачало повітря в грудях", — пояснив режисер.

За словами Тараса Томенка, чорно-біла гама стрічки також мала посприяти сильнішому ефекту від "червоного" кадру — метафорі розстрілу в урочищі Сандармох 1937 року.

"Це все диктувало драматургію заради одного кадру — червоного, коли Акімов їх повів, вважай, на смерть. Це є метафора знищення Сандармохського етапу, коли за три дні були розстріляні 1111 українських поетів і письменники (з листопада 1937 року в урочищі Сандармох було розстріляно 1111 із 1116 в'язнів Соловецького табору, — ред.). Камера опускається — і з'являється кров. Це був перший кольоровий кадр у фільмі та останній. І ось заради цього одного кольорового кадру ми зробили біло-чорне кіно", — розповів Тарас Томенко.

Повна версія інтерв'юФільм "Будинок "Слово": інтерв'ю з режисером Тарасом Томенком та виконавцем головної ролі Дмитром Олійником

Медіа-партнери
Прямий ефір