"За кордоном ніхто не цікавиться лузерами": інтерв'ю з Любою Якимчук, чию збірку віршів "Абрикоси Донбасу" французькою озвучила Катрін Денев

У січні французьке видавництво Les éditions des femmes випустило аудіокнигу "Les Abricots du Donbas" ("Абрикоси Донбасу") української письменниці та поетеси Люби Якимчук. Французькою мовою вірші читала акторка Катрін Денев. В гостях у "Ранку Вдома" Любов Якимчук поговорила про цю успішну колаборацію, свої вірші та натхнення.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Нагадайте нашим глядачам, коли з'явилася збірка поезій "Абрикоси Донбасу".

— Перше видання з'явилося 2015 року, але минулого року (2023-го, — ред.) було друге видання, перевидання. Наклад додруковували, книжка успішно продається. Це нетипова ситуація для поезії.

Поема "Абрикоси Донбасу" починається рядком: "Там, де не ростуть абрикоси, починається Росія". Йдеться про кордон між Україною і Росією, який складається із цих абрикосових дерев. На нашому боці абрикоси і досі тримають цей кордон. 

Там ще є, наприклад, вірш, який звучав на премії "Ґреммі" 2022 року. Звісно, це додало книжці ваги. Нею стали цікавитися. Скажу чесно, це тільки завдяки ЗСУ, тому що за кордоном ніхто не цікавиться лузерами, всі цікавляться переможцями. Всі хочуть бути схожими на сильних людей. Тому українською літературою і зацікавилися за кордоном. 

— Скількома мовами була перекладена ваша книга? 

— Книга була перекладена на понад 20 мов. Я нарахувала 23, але це не вся книга, а вірші [окремо]. Перекладів книги вийшло сім — сімома різними мовами.

— Цього року "Абрикоси Донбасу" зазвучали французькою. Розкажіть про цей переклад.

— Це майже казкова історія. Мене знайшов французький агент. Вони там почали шукати видавництво, яке б випустило цю книжку. За неї торгувалися кілька видавництв, але мій агент сказав, що найкращим для мене буде Les éditions des femmes, тому що воно буде займатися промоцією. Я ще порадилася зі знайомими, які знають французький ринок, і врешті вибрала це видавництво. 

Я не помилилась. Про книжку писало багато преси, багато брали інтерв'ю і про нашу ситуацію в Україні теж. Аж ось вона отримала нове життя — стала аудіокнижкою.

— Як ви і Катрін Денев знайшли одна одну? 

— Не я знайшла. Цим займалося видавництво. Воно має свою колекцію аудіокнижок. У видавництві побачили, що книжка гарно продається. Минулого року у мене був тур Францією. Ми поїхали на чотириденний фестиваль, а книжок, які розраховувало видавництво, вистачило тільки на два дні. Ще два дні я просто сиділа і посміхалася замість автографсесії. Потім директорка видавництва мені запропонувала зробити аудіокнижку. А я тільки за! І вона відказала, що спробує знайти якусь дуже цікаву акторку. 

Я одразу подумала: "От би це була Катрін Денев". Тому що вона відома як велика подруга України. На Каннському кінофестивалі вона читала вірші Лесі Українки, дуже багато в інтерв'ю говорить про Україну, дійсно цікавиться тим, що в нас відбувається. Тому я подумала про неї, але ну, де я і де вона. Це нереально. Коли я ще була в Парижі мені подзвонила директорка видавництва і сказала, що Катрін Денев погодилася. Це було мов у казці!

— Перекладати поезію завжди дуже непросто. Чи не втратили ваші вірші від перекладу на французьку? 

— Про французький переклад дуже гарні відгуки. Я трішки знаю французьку мову, вчила в школі, але, на жаль, не можу сповна оцінити [переклад]. Звісно, під час перекладу щось втрачається, щось набувається. Перекладачі намагаються передати якісь ефекти. Інколи трапляється так, коли ефекти набуваються завдяки перекладу. Так було зі шведським і німецьким перекладами одного вірша, де є гра слів: "Замініть слово "війна" на "криза", адже кризи бувають у всіх". Потім я граюсь: "Пам'ятаєш, була Друга світова криза, відповідно й Перша світова…" і показую абсурдність цього. А шведською і німецькою слова "криза" і "війна" звучать дуже подібно, тому ще краще спрацювало.

Перекладачі намагаються передати емоційність текстів, але в кожній мові вона різна. У нас, наприклад, до повномасштабного вторгнення обсценна лексика, лайка, була більш табуйованою. У мене для певних ефектів іноді є лайка, то при перекладі польською треба добирати більш яскраві лайливі слова, тому що у них професор на лекції може сказати лайливе слово і це окей.

— А ваш голос французькі слухачі зможуть почути?

— Так, зможуть. П'ять чи сім віршів у цій аудіокнизі начитала я українською мовою у французькій студії, коли там перебувала.

— Над чим ви зараз працюєте? 

— Я зараз нарешті хочу завершити свою наступному книжку поезії, яка називається "Виробництво ніжності". Вона про різних людей, які тримають тил і створюють спільне відчуття ніжності, захищаючи одне одного в часи війни. Насправді ця книжка вже вийшла польською мовою. Це було її прев'ю, тому що вона буде повнішою, більшою. Видавець цього року чекає від мене рукопис. 

Читайте також: Чесно — про любов, минуле та майбутнє: репер ХАС презентував блюзовий альбом-трилогію