Відреставрована стрічка Параджанова "Колір граната" виходить на широкі екрани: розмова з директором "Артхаус Трафік" 

Вже з 3 жовтня в кінотеатрах країни можна буде подивитися легендарну стрічку Сергія Параджанова "Колір граната". Фільм 1969 року покажуть у відреставрованому вигляді. Подія присвячена 100-річчю з дня народження Параджанова. Про реставрацію, вплив на світовий кінематограф та ретроспективу культової кінокласики у "Ранку Вдома" розповів директор "Артхаус Трафік" Денис Іванов.

Ведучі — Ірина Хоменко та Денис Мінін.    

— Ми в Україні знаємо Сергія Параджанова як режисера стрічки "Тіні забутих предків". Втім, перед цим був "Колір граната", чи не так? 

— Якщо говорити про світ, то Сергій Параджанов перш за все є режисером стрічки "Колір граната". Цю стрічку багато людей бачили в поганій якості, на касетах або по телебаченню. Це версія змонтована російськими цензорами. Нарешті цей фільм виходить в прокат в реставрованій версії з оригінальним кольором. Реставрацію профінансував фонд Мартіна Скорсезе.

— Про що цей фільм? 

— Цей фільм — це такий унікальний візуальний досвід. Фактично це біографія вірменського поета Саят-Нова. Оригінальний фільм називався "Саят-Нова". Насправді це абсолютно унікальний візуальний досвід, який не можна порівняти з жодним подібним проєктом, тому що це не фільм в класичному розумінні. Це просто пластична феєрія. Дуже важко назвати навіть це якоюсь фабулою, хоча фільм розказує історію від народження поета Саят-Нова до його смерті. Це розповідь в метафоричному сенсі, засобами кіно. До Параджанова такого ніхто не робив.        

— Які технічні способи використовували, щоб відреставрувати стрічку? 

— Насправді для того, щоб віднайти стрічку і зробити саме режисерську версію реставрації, то було проведено велике дослідження синематекою в Болоньї та Гарвардським кіноархівом. Знайшли оригінальний негатив та прокатну копію, яка була у Вірменії. Тому що стрічка мала дуже важку долю. Її спочатку випустили в прокат у Вірменії. То була версія Параджанова. Коли фільм виходив у радянський прокат, то російський режисер Сергій Юткевич фактично покремсав її. Він випустив свій варіант стрічки, яку Параджанов зміг побачити лише через 20 років, коли вийшов з тюрми, де він сидів за український націоналізм. 

Тому, фактично, для того, щоб надати цій стрічці кольору, довелося шукати першу копію, яка була зроблена на німецькій плівці Orwo. Фонограма оригінальна і всі картки, титри, було віднайдено. Тож фільм переробляли заново. Тобто фактично робота над такою стрічкою — це як постпродакшн голлівудського фільму. В принципі процес дуже схожий.  

— Чому зараз так важливо показати саме цю стрічку українському глядачеві? 

— Сергій Параджанов для України — це один, мабуть, з найвеличніших режисерів після Довженка. Бо саме завдяки Сергію Параджанову ми знаємо, що таке українське поетичне кіно, яке фактично розпочалося зі стрічки "Тіні забутих предків". Який саме Параджанов відкрив світу Івана Миколайчука. Оператор Юрій Іллєнко, який знімав "Тіні забутих предків", став режисером і оператором використовуючи ті розвідки, які вони робили разом з Параджановим. 

Найголовніше, що Параджанов знімав цю стрічку фактично тоді, коли розпочав роботу над фільмом під назвою "Київські фрески". Ми будемо його показувати на прем'єрі "Кольору граната". Це проби до фільму, скажімо так. Саме в Україні Параджанов віднайшов цей стиль, який потім став "Кольором граната" —  найвідомішим фільмом Параджанова у світі. Він надихався гуцульської культури, надихався своїм київським середовищем, щоб створити унікальну мову, унікальний стиль, який потім став його фірмовим стилем, який знають по "Кольору гранату". 

— Як на вас вплинув фільм "Колір граната"? 

— Ви знаєте, це була одна зі стрічок, яка змусила поглянути на кіно, як на мистецтво. Вперше я побачив "Колір граната" коли мені було 15 чи 16 років. Після цього я захотів бути дотичним до кіномистецтва. Тобто я побачив цю стрічку в поганій якості на телевізорі "Електрон", але стрічка справила на мене особливе враження. Адже кіно — це не просто розвага. Це мистецтво, яке дарує тобі катарсис. "Колір граната" — це саме такий фільм. Я вибрав свою професію в тому числі й завдяки цій стрічці.  

— Чим може зацікавити стрічка молодого глядача? 

— Параджанов цією стрічкою створив такий неймовірний вплив. Від кліпів Леді Гаги до прикрас, від фешн індустрії до коктейлів у хіпстерських барах. Тобто це актуально. Цей фільм у 1968 році, коли його робили, вважався супермаленьким. Думали, що ніхто його не буде дивитися, в результаті він має масштабний вплив. Тож раджу усім побачити цей фільм прямо в кінотеатрі.       

— Де відбуватимуться покази? 

— Фактично в усіх містах, де є кінотеатри. Вперше в історії українського кінопрокату реставрована версія фільму вийде на широкі екрани всієї країни. Там, де не буде повного екрана, там будуть спецпокази, але глядачі у своєму місці, якщо в них є кінотеатри, точно зможуть застати цю стрічку в прокаті. 

— Чи планується показ на стрімінгових сервісах? 

— Так, звісно, буде потім і показ на стрімінгових сервісах, і на телебаченні, можливо. Бо це така подія, яку треба на різних платформах розповсюджувати. Але повірте, Сергій Параджанов знімав це кіно в 1968 році не для платформ, а саме для кінотеатрів. Тому дуже раджу прийти саме в кіно, побачити задум режисера. 

— Ми знаємо, що цей фільм виходить у межах осіннього сезону ретроспективи "Артхаус Трафік". Які ще кінострічки увійдуть ось в цей сезон? 

— В сезон ретроспективних стрічок включено стрічку Бернарда Бертолуччі "Мрійники". Покази будуть у листопаді. Це одна з фірмових стрічок цього режисера пізнього періоду його творчості. Це фактично останній його хіт. Також ми будемо показувати вже в рамках іншої програми стрічку під назвою "Емілія Перес". Це фільм, який отримав гран-прі Каннського фестивалю і приз за найкращі жіночі ролі. Це теж унікальне кіно, яким ми дуже пишаємося. Воно точно переживе більше, ніж один рік своєї слави.       

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• Прем'єра фільму "Мистецтво в тіні війни" на телеканалі "Дім": творці проєкту розповіли деталі 
• Фільм "Фрагмент льоду" закликає до рефлексії: говоримо про переможця DocuDays-2024 
• На "Книжковій країні" планують встановити національний рекорд: про події та зіркових гостей розповів засновник фестивалю 
• Лінь та відсутність мотивації у підлітків: психологиня назвала прості кроки для ефективної комунікації 
• Книга для поціновувачів драйву та інтриги: розмова з авторкою психологічного трилера "Мені дуже шкода"
• Культурна дипломатія та написання збірки "Я (не) знаю, як про це писати": розмова з письменницею Іреною Карпою