Унікальні історії для книги "Українські палаци. Відновлення історії. Золота доба": інтерв'ю з автором проєкту "Реальна історія" Акімом Галімовим

Книга "Українські палаци. Відновлення історії. Золота доба” стала продовженням проєкту "Українські палаци. Золота доба". Автори розповідають про неймовірну українську спадщину та руйнують російсько-імперські міфи щодо українських територій. Про особливості цього видання у "Ранку Вдома" дізнаємося від засновника проєкту "Реальна історія" Акіма Галімова.

Ведуча — Ольга Фанагей-Баранова.

— Як з'явилася ідея створення книги "Українські палаци. Відновлення історії. Золота доба"?

— Дуже довга назва, тому що ми хотіли все вмістити в цю історію. "Українські палаци. Відновлення історії. Золота доба" — кожне з речень у назві відповідає суті цієї книги. Сам проєкт "Українські палаци. Золота доба" народився багато років тому, ще до повномасштабного вторгнення.

Ми з моїм колегою Русланом Шаріповим багато мандрували Україною. Загалом ми вже 10 років знімаємо документальні фільми про історію України. Куди б ми не приїхали, ми знаходили залишки споруд, фундаменти, цеглини. Втім, історії про них — мало. Так народилася ідея зробити проєкт, який би який би розказував історії маловідомих палаців України. Власне, так ми й почали знімати.

Пізніше з'явилася нова ідея — показати, якими були ці палаци та садиби у часи розквіту. Тоді ми почали працювати з 3D-архітекторами та візуалізувати об'єкти. Особливо цікаво спостерігати за цим, коли від палацу нічого не залишилося. Ми відтворюємо все це за допомогою сучасних технологій, архітекторів, дизайнерів. Працюємо з великою кількістю архівних зображень, фотографій. Тому, власне, у назві є фрагмент про відновлення історії. Ми вже зняли два сезони програми "Українські палаци. Золота доба", вони є у YouTube. Потім ми вирішили створити книгу про це, бо багато матеріалів не увійшли до відеопроєкту.

— Ви все це досліджували в архівах? 

— Коли ми працюємо з архітекторами, то головна вимога — вірогідність. Бо ми довго жили в полоні історичної брехні, яку нам нав'язувала Росія, Совєтський Союз. Тож ми зі своєю аудиторією говоримо мовою фактів. Якщо ми щось відтворюємо, то це повинно мати той вигляд, який мало.

Я не можу сказати, що все відтворено на 100%. Знаєте, коли ми відтворюємо об'єкти з Середньовіччя, то ми працюємо з зображеннями. Не всі зображення можна знайти, тож ми йдемо шляхом аналогій. Зокрема, дивимось на подібні об'єкти, які існували в Європі того періоду, та відтворюємо за прикладом.

Відтворити екстер'єри простіше, натомість з інтер'єрами завжди виникають величезні проблеми. Тоді на допомогу приходять аналогії з Європи. Бо все, що є в нас,  є продовженням тих європейських традицій в архітектурі, які існували в Європі. Ми тут не придумували чогось такого, чого не було у світі. Отак ми приблизно й працюємо. Дійсно, це величезна робота.

Ми шукаємо фотографії або ілюстрації у європейських архівах. Часто буває таке, що зображення зберігається в приватних колекціях, тому що деякі родини, наприклад після більшовицької революції, виїжджали за кордон. Інформація передавалася та зберігалася у родинах, тож ми їх розшукуємо, домовляємось про зустріч, просимо надати інформацію та використовуємо це у програмах. Це дуже скрупульозна робота. Майже рік займає період розробки. Коли ми шукаємо матеріали, намагаємося все це скласти до купи.

Під час відновлення є два етапи. Перший етап — це архітектурна модель, над якою працюють 3D-архітектори. Це люди, які мають архітектурну освіту, є фахівцями саме в архітектурі. Наступний етап — це факторинг. Дизайнери працюють з фактурою. Наносять ті шари, які там були. Це може бути або цегла, або тинькування, або якісь інші матеріали, які в оздобленні використовували. Це надзвичайно цікава робота.

У нас був такий цікавий об'єкт в Біленькому — це Запорізька область. То був козацький маєток, який належав роду Миклашевських. Ми знайшли чорно-білі фотографії. Там круглий дах, ми не могли зрозуміти, якого кольору вона була. Зрештою, ми все ж таки пропрацювали з великою кількістю джерел, та зрозуміли, що дах був червоно-білим. Коли ми це відтворили з фактурою, вийшов такий собі цирковий купол. Іноді у нас виникають такі головоломки, але це дуже цікаво.

— Про що саме пишете у книзі? Цю інформацію можна використовувати як підручник з історії?

— Гадаю, це не можна сприймати як підручник з історії. Я працюю над підручниками з історії зараз і скажу відверто — це інший формат роботи. До цього треба залучати інших фахівців. Тож це не підручник з історії, але це надзвичайно захоплива історична книга.

Усього в нашому проєкті 16 палаців, які ми вже відтворили. До книги ми внесли шість об'єктів. Це історії тих палаців, яких більше нема в Україні. Вони зникли. Їх неможливо побачити. Наприклад, один з палаців — палац Любомирських у Рівному. Немає навіть фундаменту. Відповідно у книзі шість таких об'єктів. Ми розказуємо історії цих об'єктів, передусім через людей.

Книжка насправді про людей, зокрема, про володарів тих палаців. Ми намагались пояснити, що це за люди, чому вони взагалі розбудовували такі споруди, як вони жили. Бо через них ми передусім розповідаємо історію України. Це палаци абсолютно різних періодів. Звісно, це переважно XVIII-XX століття, але деякі об'єкти, як той самий палац у Рівному, зводили на залишках замків. У Рівному — це залишки замку, який колись належали князям Острозьким.

Іноді через історію конкретної родини, через конкретний палац ми пірнаємо ще глибше — в історію середньовічної України. Сьогодні нам часто дорікають. Мовляв, ми розповідаємо історію палаців, які належали полякам або росіянам. Часто в коментарі ідуть самі росіяни й таке пишуть. Втім, який би ми палац не взяли, то розуміємо, що це все наше. Той сами палац Любомирських у Рівному був збудований на базі палацу князів Острозьких. Це наш український рід.

В кожній з цих історій ми показуємо, як наша історія переплітається загалом з історією Європи, щоб показати комплексно. Ми прагнемо довести, що ми не є відірваними, ми не окраїна. Адже ми завжди були в історичному європейському контексті. Наші пам'ятки є свідченням зв'язку нас та Європи, цих родів шляхетських. Тому ми передусім розказуємо про історію родин. Це найважче, тому що якщо зображення чи фотографії плаців можна знайти, то історії персоналій складно відновити. Палаци нам в цьому допомагають.

Бо коли ми бачимо, наприклад, які картини обирала людина чи яку вона обирала стилістику, то це може розповісти нам про саму людину трошки більше. Бо наші оселі, вони є відображенням нашого характеру. Можна подивитись на палац і зрозуміти, яким був власник. Тому ця історія, вона не є архітектурою. Тут зібрано дуже багато інформації про архітектуру, є багато ілюстрацій, фотографій, зображень. Втім, в першу чергу — це історії людей, які володіли тими палацами. На цьому ми акцентуємо.

— Ви сприймаєте цю книгу як продовження, чи як доповнення до відео проєкту? Як би ви хотіли, щоб книгу сприймав читач?

— Це різні частини одного великого проєкту. Втім, в книзі ми даємо трохи більше фактів, розказуємо про контекст, в якому ці палаци виникали. У нас є напрямок роботи — це "Реальна історія". Це те, чим я займаюсь. Це величезний рух з популяризації історії. Він не обмежений книгами чи відеопродуктами, це все, що стосується популяризації історії.

Ми зараз починаємо займатися відновленням козацької садиби у Чернігівській області. Будемо збирати на це гроші та просувати цю історію. Паралельно ми робимо велику кількість контенту в рамках каналу "Реальна історія", видаємо книгу. Для мене це один величезний фронт популяризації нашої історії. Книжка "Українські палаци. Золота доба" — це один з напрямків нашої роботи. Зараз ми готуємо третій сезон відео нашого проєкту "Українські палаци. Золота доба". Звідти ми хочемо деякі палаци взяти в другу частину книги.

Звісно, подивимось, як книжка буде продаватися, бо цей проєкт повинен себе окупити. Я відчуваю, що запит є. Мені видавництво періодично називає кількість передзамовлень. Я дуже тішуся. Тож гадаю друга частини книги теж буде. Сьогодні українці зацікавлені у своїй історії. На жаль, це відбувається через війну. Разом з тим ми намагаємось усвідомити своє минуле, зрозуміти, хто ми є та яким є наш шлях. Це надзвичайно важливі процеси для становлення нації. Тому ми будемо продовжувати цю роботу. Я вважаю, вона дуже важлива.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• Історія мужніх українців та потужного волонтерського руху: інтерв'ю з ведучим проєкту "Тревел нашого часу" Денисом Христовим
• Спецкурс для держслужбовців та функція амбасадорів: керівниця та співзасновниця руху "Єдині" розповіла про мовний курс
• "Лінія іспанського кіно": програмний директор фестивалю Ілля Дядик відкрив усі секрети
• Відрізнити правду від дезінформації з допомогою "Калькулятора фейків": інтерв'ю з представницею Асоціації інноваційної та цифрової освіти
• Безплатні курси з вивчення правил дорожнього руху для українців: інтерв'ю з директоркою "Гончаренко центру" Ольгою Чайкою
• Безплатне навчання цивільних від Victory Drones: про ТЦК, рекрутинг та керування дронами розповів Ігор Борохович
• Українцям відкрили доступ до курсів, які коштують тисячі доларів: інтерв'ю зі співзасновником освітньої платформи BecomingX | Ukraine Полом Герні